- •Самостійна робота
- •Тема 2. Форми виходу підприємства на зовнішній ринок
- •Тема 4. Митне регулювання
- •Тема 5. Валютне регулювання
- •Тема 6. Експортно-імпортні операції і порядок їх укладання
- •Тема 7. Маркетингові дослідження зовнішнього ринку при здійсненні експортно-імпортних операцій
- •Тема 8. Посередницькі операції на зовнішніх ринках
- •Тема 9. Орендні операції в зед
- •Тема 10. Організація і техніка підготовки, укладання і виконання зовнішньо-економічних контрактів
- •Тема 12. Ціна товару, валютні та фінансові умови контракту, умови платежу, форми розрахунків
- •Тема 13. Форми зустрічної торгівлі
- •Тема 14. Організація і функціонування підприємств з іноземним капіталом
Тема 9. Орендні операції в зед
Процес становлення лізингу в Україні
Сьогодні ринок лізингових відносин в Україні знаходиться на початковій стадії свого розвитку.
Лізинг - це вид інвестиційної діяльності, при якому спеціалізована лізингова компанія (яка виконує функції інвестора) купує вказане клієнтом майно та передає йому це майно в користування за оплату з можливістю переходу права власності на предмет лізингу до лізингоотримувача по закінченню строку лізингу.
Лізинг є досить новим видом інвестиційної діяльності для економіки нашої країни, але має широке розповсюдження в країнах Європи та інших розвинутих країнах.
Метою є - розгляд основних проблем та перспектив використання лізингу як засобу державної підтримки розвитку промисловості України.
Актуальність теми дослідження – довести, що першим кроком до підвищення економічного потенціалу та міцності кожної країни є створення потужних підприємств з новітніми технологіями та обладнанням. Одною з ефективних форм довгострокового інвестування в Україні на сучасному етапі може стати лізинг.
Історія виникнення та розвитку лізингу була предметом досліджень багатьох вчених як в Україні, так і за кордоном, зокрема, В.А. Горемикіна, О.В Кабатової, М.І. Лещенко та інших. Проблема лізингу є новою для України, вона знайшла відображення у небагатьох наукових публікаціях вітчизняних авторів, для практичного вирішення проблеми активізації інвестиційної діяльності на данному етапі існує багато перешкод.
Сьогодні актуальним є дослідження природи лізингу, розробка схем лізингових проектів, згідно діючого законодавства, обгрунтування пропозицій щодо його покращення, визначення ролі банків, страхових компаній та інших операторів ринку в лізинговому бізнесі, аналіз ефективності використання лізингу у вільних економічних зонах та територіях пріоритетного розвитку України. Потужний розвиток лізингу у нашій країні надасть змогу вирішити питання подальшої активізації інвестиційного процесу, оновлення виробничих фондів підприємств, випуску ними конкурентоспроможної продукції, поповнення бюджету податками та подальшої стабілізації економіки.
Становлення лізингового законодавства в США припадає на середину 50-х років. Саме в цей час податкове управління США затвердило правила оподаткування лізингових операцій. Якщо договір лізингу відповідав правилам, установленим Управлінням внутрішніх доходів міністерства фінансів США, тоді у його сторін виникало право на податкові пільги.
Практика лізингу в Японії охопила найбільш провідні галузі - електроніку, виробництво ПЕОМ, робототехнік. З 1961 по 1969 р. були створені основні лізингові компанії, які об’єднали торговельні підприємства, банки, юридичні служби. Усього лізинговими послугами користуються понад 60% японських промислових, транспортних і сервісних компаній. Важливим напрямом у лізинговій практиці Японії є міжнародний лізинг, здійснюваний головним чином через закордонні філіали провідних лізингових компаній. Лізинговий капітал Японії проникнув до Латинської Америки, Західної Європи і навіть до США.
Лізинговою діяльністю у Франції почали займатися спеціалізовані фінансові компанії, що частково знаходяться під контролем іноземного капіталу. Перша французька лізингова компанія була створена в 1967 р. Одержав розвиток і розвивається лізинг літаків і вертольотів, судів і барж, підйомно-транспортного устаткування, контейнерів, обчислювальної техніки, великого промислового устаткування.
Використання лізингу в Німеччині почалося з початку 60-х років минулого сторіччя. Діяльність німецьких лізингових фірм здійснювалася таким чином: мінімальний термін, на який здавалося в оренду устаткування, складав 36 міс., а максимальний термін визначався, виходячи з 90% придатності до виробничого використання устаткування, що здається в оренду. Первинний внесок коливався від 20 до 40% вартості устаткування, що орендується. Решта суми виплачувалася рівними частками по місяцях до закінчення терміну оренди. Передбачалося також, що орендар після закінчення терміну оренди може придбати в повну власність устаткування, що орендується.
Таким чином, з впевненістю можна сказати, що розвитку лізингу в європейських країнах сприяли в першу чергу визначені в законодавстві амортизаційні та податкові пільги.
Нині в Україні діє понад 16 лізингових компаній. Слід зазначити, що до 1998 року в Україні таких компаній налічувалося близько 40. Незважаючи на високий потенціал лізингового бізнесу, тепер в Україні не спостерігається активної лізингової діяльності. Є кілька причин цього, зокрема:
• недосконале лізингове законодавство;
• брак кредитних ресурсів;
• амортизаційна політика держави, яка встановлює нижню межу терміну лізингу в 4—6,5 років;
• українські нормативні та законодавчі акти неоднозначно трактують питання технології лізингу та його різновидів, а також його оподаткування.
