41. Життєвий цикл продукції

Життєвий цикл продукції включає всі етапи «життя» продукції від дизайнерського задуму, конструкторської та технологічної підготовки виробництва, виготовлення, обслуговування до утилізації чи видалення.

Аналіз життєвого циклу продукції передбачає оцінку вихідних даних для прийняття рішень при розробці чи коригуванні продуктової політики.

Якщо підприємство прагне досягти кращих показників сталого виробництва, воно повинно мати упроваджену систему управління життєвим циклом. Ця система спрямована на мінімізацію екологічних та соціально-економічних проблем, пов’язаних з продуктом, протягом його життєвого циклу та ланцюгом формування вартості.

Управління життєвим циклом дозволяє:

зменшити екологічні витрати;

більш ефективно використовувати ресурси та матеріали;

зменшити собівартість продукції;

зменшити витрати на зберігання матеріалів та вантажно-розвантажувальні роботи;

зменшити обсяги утворюваних відходів від пакування та спожитої продукції.

Життєвий цикл продукції

1. визначення попиту, напрям моди

2. проектування продукції

3. проектув виробн. Процесів

4. закупівля

5. виробництво

6. контроль

7. пакування складування

8. збут і продаж

9. експлуатація

10. утилізація., вторинна переробка

40. В лекції

39.Етапи розвитку системи якості

Створення стандартів серії ISO 9000. Міжнародна та європейська діяльність з стандартизації

Діяльність в галузі стандартизації прослідковується ще з древніх часів. Спочатку ці роботи проводились на основі приватної ініціативи. Розвиток економічних зв'язків між країнами і розширення робіт із стандартизації в промислово розвинутих країнах вимагали їх координації. В зв'язку з цим були створені перші національні організації із стандартизації у Великобританії (1911 р.), Німеччині (1917 р.), Франції, США (1918 р.).

В 1926 р. була створена міжнародна федерація національних асоціацій із стандартизації – ISA, в склад якої ввійшло біля 20 національних організацій із стандартизації. Вона розробила понад 180 міжнародних рекомендацій із стандартизації, але з початком другої світової війни припинила свою діяльність.

В жовтні 1946 р. 25 країн під егідою ООН, створили Міжнародну оргнізацію із стандартизації ISO, яка успішно діє і тепер. Мета створення її була сформульована таким чином: “…сприяти успішному розвитку стандартизації у всьому світі”.

Стрімкий розвиток сертифікації сприяв тому, що у 1971 р. для розробки способів взаємного визнання національних і регіональних систем сертифікації та міжнародних знаків відповідності продукції вимогам стандартів та інших нормативних документів, в першу чергу – тих, що стосуються безпеки споживачів, охорони здоров'я населення і захисту навколишнього середовища, був створений Комітет Ради ISO – SERTICO, який в 1985 р. був реорганізований в Комітет Ради ISO з оцінки відповідності – САСКО.

У 1904 р. була створена міжнродна електротехнічна комісія – ІЕС, яка з 1946 р. разом з ISO і її комітетами проводить активну роботу із стандартизації. На першому етапі розроблялися настанови ISO/IEC із стандартизації, а в подальшому робота була спрямована на розробку стандартів з управління якістю і сертифікації. Результатом цієї роботи стало створення в1987 р. технічним комітетом ISO/TK 176 “Управління якістю і забезпечення якості” стандартів серії ISO 9000.

До європейських організацій, що займаються стандартизацією, відносяться: Європейський комітет з стандартизації – CEN, та Європейський комітет з стандартизації в електротехниці – CENELEC.

Діяльність CEN у напрямку стандартизації систем якості знайшла своє відображення у створенні європейських стандартів EN 29001, EN 29002, EN 29003, які є аналогами стандартів ISO 9001, ISO 9002, ISO 9003. В європейських країнах, що входять до складу Європейського союзу, національні стандарти з систем якості створюють або бзпосередньо на базі стандартів ISO серії 9000, або посилаються на стандарти EN серії 29000.

Після отримання незалежності Україна проводить активну політику інтеграції в міжнародні та європейські структури, співпрацюючи також з країнами СНД. 01.01.93 р. Україна прийнята в члени Міжнародної організації ISO, а 14.02.93 р. – в члени міжнародної електротехнічної комісії ІЕС, що дає їй право нарівні з іншими 90 країнами світу брати участь у діяльності більш як 1000 міжнародних робочих органів, технічних комітетів з стандартизації і використовувати в своїй роботі понад 12 тисяч міжнародних стандартів.