2.2 Правила користування укнд

2.2.1Стандарти треба класифікувати відповідно до їхніх об'єктів.

Спочатку визначають відповідний клас для даного об'єкта, потім - відповідний код групи, а після цього визначають код підгрупи, якщо групу поділено на підгрупи. Наприклад, стандарт

ISO3412:1992

Транспорт дорожній. Екрановані та водозахищені свічки запалювання та їх поєднання. Типи 1A і 1B

 

належить до класу

43 ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНА ТЕХНІКА.

У межах класу є відповідна група

43.060 Двигуни внутрішнього згорання для дорожньо-транспортних засобів,

 а в межах групи - відповідна підгрупа

43.060.50 Електричне та електронне устатковання. Системи керування.

Іноді, коли важко визначити сферу застосування стандарту за його змістом, ураховують сферу діяльності відповідного технічного комітету підкомітету та робочої групи, яка відповідає за розроблення стандарту.

2.2.2Подаючи на папері декілька класифікаційних угруповань, їх відокремлюють знаком ";" і розташовують за порядком зростання кодів, наприклад, для ISO 8159:1987: 01.040.59; 59.060.01; 59.080.20.

2.2.3Відносячи даний стандарт до конкретного класифікаційного угруповання, необхідно переглянути всі наявні рівні класифікації, а саме, спочатку розглянути віднесення до найнижчого рівня. Наприклад, стандарти

ISO 5358:1992 Знеболювальне (анестезійне) устатковання для людей

ISO 7864:1993 Голки стерильні для підшкірних ін'єкцій одноразового використання

ISO7740:1985 Інструменти хірургічні. Скальпелі зі знімними лезами. Приєднувальні розміри

треба відносити до підгруп 11.040.10; 11.040.25 та 11.040.30 (рівень класифікації 3) відповідно.

Не рекомендовано надавати код 11.040 (рівень класифікації 2) зазначеним вище стандартам, оскільки це може утруднювати обмін даними між базами даних і ускладнити застосування УКНД.

2.2.4Стандарт можна відносити більше ніж до однієї групи чи підгрупи. Наприклад, стандарт

ISO 7686:1992

Труби й фітинги поліпропіленові (РР). Густина  Визначання та вимоги

 

треба віднести до двох підгруп

23.040.20 Пластмасові труби

23.040.45 Пластмасові фітинги (обладунки),

тоді як стандарт

ISO 8159:1987

Текстиль. Морфологія волокон і пряжі  Словник термінів

 

треба віднести до трьох підгруп

01.040.59 Технологія текстильного та шкіряного виробництва (Словники термінів)

59.060.01 Текстильні волокна взагалі

59.080.20 Пряжа.

Проте не рекомендовано надавати одному документу понад чотири коди.

2.2.5Стандарти, які віднесено до груп

01.040 Словники термінів

01.060 Величини та одиниці величин

01.070 Кодування кольором

01.075 Літерні познаки

і до підгруп

01.080.20	Графічні познаки для спеціального устатковання
01.080.30	Графічні познаки, використовувані для машинобудівних і будівельних креслеників, діаграм, планів, карт і в іншій технічній документації на продукцію
01.080.40	Графічні познаки, використовувані для технічних креслеників, діаграм, схем і відповідної технічної документації у сфері електротехніки та електроніки
01.080.50	Графічні познаки, використовувані для технічних креслеників і відповідної технічної документації у сфері інформаційних технологій і телекомунікацій
17.140.20	Шум, створюваний машинами та устаткованням
17.140.30	Шум, створюваний транспортними засобами

 

можна також віднести до інших груп і/або підгруп відповідно до їхніх об'єктів. Наприклад, стандарт

ISO 1942-4:1989 Стоматологія. Словник термінів. Частина 4. Устатковання стоматологічне

треба віднести до двох підгруп

01.040.11 Охорона здоров'я (Словники термінів)

11.060.20 Стоматологічне устатковання,

тоді як стандарт

ISO 6405-1:1991

Машини землерийні. Символи операторського контролю та інші познаки. Частина 1. Загальні умовні познаки

 

треба віднести до підгрупи

01.080.20 Графічні познаки для спеціального устатковання

та до групи

53.100 Машини та механізми для земляних робіт.

2.2.6Стандарт, що має терміни та визначення понять, використовувані тільки в цьому стандарті, не можна вносити до групи

01.040 Словники термінів.

2.2.7Стандарти на системи, складники, запасні частини та матеріали для спеціального устатковання, машин і установок треба класифікувати у відповідних групах і підгрупах, що містять стандарти на це устатковання, машини та установки, якщо в УКНД немає груп або підгруп, які спеціально призначено для класифікування систем, складників, запасних частин і матеріалів. Наприклад, стандарт

ISO 5696:1984

Причепи сільськогосподарських транспортних засобів. Гальма та гальмівні пристрої. Метод лабораторного випробування

 

треба віднести до підгрупи

65.060.10 Сільськогосподарські трактори і причепи,

оскільки УКНД не має групи чи підгрупи для гальмівних систем сільськогосподарських машин, тоді як стандарт

ISO 4251-1:1998

Шини (серії з маркованням норми шаруватості) та ободи сільськогосподарських тракторів і машин. Частина 1. Познаки та розміри шин і показники контуру обода

 

треба віднести до підгрупи

83.160.30 Шини для сільськогосподарських машин.

2.2.8Якщо групу далі поділено на підгрупи, то стандарту надають тільки код підгрупи. Наприклад, стандарт

ISO 4254-1:1989

Трактори й машини для сільського та лісового господарства. Технічні засоби убезпечування. Частина 1. Загальні положення

 

треба класифікувати під назвою підгрупи

65.060.01 Сільськогосподарські машини і устатковання взагалі,

а не під назвою групи

65.060Сільськогосподарські машини, інвентар і устатковання.

2.2.9Якщо об'єкт стандарту охоплює дві підгрупи в межах групи, яка має тільки ці підгрупи та підгрупи з кодами, які закінчуються на ".01" і/або ".99", то цей стандарт треба класифікувати в підгрупі з кодом, який закінчується на ".01". Наприклад, стандарт

ISO 4829-1:1986

Сталь і чавун. Визначення загального вмісту кремнію. Спектрофотометричний метод із застосуванням відновленого молібдосилікату. Частина 1. Уміст кремнію від 0,05 % до 1 %

 

треба класифікувати в підгрупі

77.080.01 Чорні метали взагалі,

а не в підгрупах

77.080.10 Чавуни

77.080.20 Сталі,

оскільки чавуни та сталі цілком охоплюють чорні метали.

 Так само стандарт

ISO 6632:1981 Фрукти, овочі та продукти їх перероблення. Визначення леткої кислотності

треба класифікувати під назвою підгрупи

67.080.01 Фрукти, овочі та продукти їх перероблення взагалі,

а не під назвою підгруп

67.080.10 Фрукти та продукти їх перероблення

67.080.20 Овочі та продукти їх перероблення,

оскільки група

67.080 Фрукти. Овочі

має тільки підгрупи

67.080.01 Фрукти, овочі та продукти їх перероблення взагалі

67.080.10 Фрукти та продукти їх перероблення

67.080.20 Овочі та продукти їх перероблення.

2.2.10Підгрупу або групу, яка не має підгруп, можна далі поділити на декілька частин (рівень 4) або на нові підгрупи(рівень3). Для того щоб відрізнити підрозділи (частини чи нові підгрупи) від тих, які наведено в класифікаторі, нові національні коди треба приєднувати черездефіс як двозначне число. Наприклад, групу

53.100 Машини та механізми для земляних робіт

можна поділити на такі нові національні підгрупи:

53.100-01 Машини та механізми для земляних робіт узагалі

53.100-10 Трактори

53.100-20 Екскаватори

53.100-30 Завантажувачі

53.100-40 Грейдери

53.100-99 Інші машини та механізми для земляних робіт

Проте такий поділ треба використовувати дуже обмежено і, за можливості, його уникати.

2.2.11Класи

21 МЕХАНІЧНІ СИСТЕМИ ТА СКЛАДНИКИ ЗАГАЛЬНОЇ ПРИЗНАЧЕНОСТІ

23 ГІДРАВЛІЧНІ ТА ПНЕВМАТИЧНІ СИСТЕМИ І ПРИСТРОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ПРИЗНАЧЕНОСТІ,

а також класи та групи, у яких зазначено, що цей клас або група містить стандарти загальної призначеності, наприклад,

13.110

Безпечність машин і механізмів *До цієї групи належать стандарти загальної призначеності

 

повинні мати у своєму складі тільки стандарти загальної призначеності, які можна застосовувати в різних галузях промисловості. Так стандарт

ISO 10317:1992 Вальниці кочення. Конічні роликові вальниці метричної серії. Система познак,

який можна використовувати в різних галузях промисловості, треба віднести до підгрупи

21.100.20 Вальниці кочення,

тоді як стандарти

ISO 6045:1987

Суднобудування та морські конструкції. Вертлюги шпора вантажної стріли. Деталі та складники

 

та

ISO 14204:1998

Авіаційна та космічна техніка. Вальниці для авіаційних конструкцій, дворядні, жорстко встановлювані, ряд за діаметром 0. Метричний ряд,

 

які застосовують у конкретній галузі промисловості, треба віднести відповідно до підгрупи, пов'язаної з цією галуззю, а саме:

47.020.40 Підіймальне та вантажно-переміщувальне устатковання

та

49.035Елементи авіаційно-космічних конструкцій.

Стандарт

ISO 1167:1996

Труби пластмасові для транспортування рідин. Визначення тривкості до внутрішнього тиску,

 

який застосовують у різних галузях промисловості, треба внести до підгрупи

23.040.20 Пластмасові труби,

тоді як стандарт

ISO 4437:1997

Трубопроводи поліетиленові (РЕ) підземні для подавання газоподібного палива. Метричний ряд. Технічні умови,

 

який має спеціальну призначеність для транспортування природного газу, треба віднести відповідно до групи, пов'язаної з цією спеціальною призначеністю (з огляду на використання продукції), і до підгрупи, пов'язаної з відповідним типом продукції (з огляду на виготовлення продукції), а саме: до групи

75.200 Устатковання для перероблення нафти, нафтопродуктів і природного газу

та до підгрупи

83.140.30 Пластмасові труби, фітинги для нерідинних речовин.

Стандарт

ISO/TR 12100-2:2003

Безпечність машин. Основні поняття, загальні засади конструювання. Частина 2. Технічні засади

 

треба внести до групи

13.110 Безпечність машин і механізмів,

тоді як стандарт

ISO 4254-1:1989

Трактори й машини для сільського та лісового господарства. Технічні засоби убезпечування. Частина 1. Загальні положення

 

не можна вносити до зазначеної вище групи, оскільки стандарт призначено для користування тільки в одній галузі - сільськогосподарському машинобудуванні. Цей стандарт треба внести до підгрупи

65.060.01 Сільськогосподарські машини та устатковання взагалі.

2.2.12Якщо група/підгрупа має посилку на іншу групу/підгрупу, то стандарти, пов'язані з об'єктом, зазначеним у цій посилці, треба класифікувати в групі/підгрупі, на яку дають посилання. Наприклад, підгрупа

81.060.20 Керамічна продукція

має посилку

* Санітарно-технічні керамічні вироби, див. 91.140.70,

 

яка свідчить, що стандарти на санітарно-технічні керамічні вироби треба класифікувати в підгрупі

91.140.70 Санітарно-технічне устатковання,

але не в підгрупі

81.060.20 Керамічна продукція.

61	ШВАЦЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ
61.020	Одяг * Охоплює також спідню, нічну трикотажну білизну, військовий одяг, панчішно-шкарпеткові вироби тощо та їх етикеткування й таблиці кодів розмірів * Медичний одяг, див. 11.140 * Захисний одяг, див. 13.340.10
61.040	Наголовні убори. Аксесуари одягу. Одягові застібки * Охоплює також краватки, рукавиці та пальчатки, шарфи, хусточки, пояси, шлейки, ґудзики, застібки-змійки, пряжки, парасольки тощо * Захисні наголовні убори, див. 13.340.20 * Захисні рукавиці та пальчатки, див. 13.340.40
61.060	Взуття * Охоплює також шнурки Національна примітка.Охоплює також фурнітуру та інші допоміжні матеріали * Захисне взуття, див. 13.340.50
61.080	Швацькі машини та інше устатковання для швацької промисловості * Охоплює також побутові швацькі машини * Пральні машини, сушарки, праски та прасувальні преси, див. 97.060

7)

 Інформаційне забезпечення стандартизації

НД складають значну і важливу частину нормативної бази економіки країни. Вони відіграють важливу роль при розв'язанні технічних, економічних і соціальних проблем країни, тому необхідно постійно підвищувати науково-технічний рівень чинних НД, оновлювати їх з метою заміни застарілих показників і своєчасного відображення вимог економіки.

Здійснюється гармонізація міжнародних стандартів, які є засобом ліквідування технічних бар'єрів у торгівлі та міжнародному співробітництві. За станом на 01 .01.2006 р. в Україні прийнято 6295 НД, з яких 2679 НД згармонізовано з міжнародними чи європейськими стандартами. Упровадження таких НД дає змогу виробникові не тільки піднести якість вітчизняних товарів до рівня міжнародних вимог, але й забезпечити перебудову виробництва, його організацію, управління, технологію, упровадження систем якості відповідно до рів-" ня розвинених країн світу. Усе це сприяє розвитку стандартизації в Україні, прискорює вступ до Світової організації торгівлі (WTO) та інтеграцію до світової системи економіки.

З метою забезпечення ефективного доступу українських виробників (експортерів) до міжнародних, міждержавних і національних НД існує Національний еталонний фонд НД та Інформаційний центр міжнародної інформаційної мережі ISONET WTO, які забезпечують користувачів необхідною інформацією в галузі стандартизації.

Національний еталонний фонд НД автоматизований, що дозволяє швидко отримати необхідну інформацію. Працює міжнародна бібліографічна електронна база даних PERINORM. У Національному фонді зберігається близько 200 тис. НД, які постійно поновлюються, в наявності 20 тис. НД, що мають статус національних, понад 13 тис. міжнародних стандартів Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) та Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС), понад 19 тис. міждержавних стандартів країн СНД, близько 6,6 тис. європейських стандартів. Фонд містить національні стандарти Німеччини, Великобританії, Канади, Росії, Польщі, США, Франції, Японії та країн, які є партнерами України.

Інформація щодо чинних і прийнятих, а також міжнародних НД, є доступною для всіх зацікавлених суб'єктів, якщо вона не є державною таємницею. Інформаційні послуги надаються шляхом опублікування офіційних текстів НД, інформаційних та довідкових видань, а також їх розповсюдження інформаційними мережами в ініціативному порядку та на замовлення. Для інформаційного забезпечення користувачів Держспоживстандарт України формує бібліографічні та інформаційні видання — річні каталоги, щомісячні інформаційні покажчики "Стандарти".

8)

Види

• міжнародна стандартизація — стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних

органів усіх країн.

• регіональна стандартизація — стандартизація, що проводиться на відповідному регіональному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного або економічного простору.

• національна стандартизація — стандартизація, що проводиться на рівні однієї країни.

Міжнародна стандартизація - стандартизация, участь в якій є доступною для відповідних органів всіх країн.

Регіональна стандартизація - стандартизация, участь в якій є доступною для відповідних органів країн лише одного географічного або економічного регіону.

Національна стандартизація - стандартизація, яка проводиться на рівні однієї певної країни.

Галузева стандартизація - стандартизація, яка проводиться на рівні однієї конкретно! галузі виробництва.

Комплексна стандартизація - це стандартизація, при якій здійс-нюється цілеспрямоване і планомірне встановлення і використання системи взаємопов'язаних вимог як до самого об'єкту комплексно! стандартизації в цілому, так і його основних елементів з метою оптимального вирішення конкретно! проблеми.

Випереджувальна стандартизація - це стандартизація, при якій встановлюються підвищені вимоги відносно вже досягнутих на прак-тиці норм і вимог до об'єктів стандартизации які, згідно прогнозів, будуть оптималышми в майбутньому.

Не слід змішувати поняття стандартизації і стандарту. Якщо стан-дартизація - це діяльність, то стандарт - це нормативний документ.

Стандарт - створений на основі консенсусу та ухвалений ви-знаним органом нормативний документ, що встановлюе, для зага-льного і багаторазового користування, правила, настановні вказівки або характеристики різного виду діяльності чи їїрезультатів і який с спрямованим на досягнення оптимального ступеня впорядковано-стіу певній сфері та доступним широкому колу користувачів. Ви'ди стандартів. Відповідно до специфіки об'єкта стандартиза-ції, складу та змісту вимог, встановлених для нього, для різних катего-рій нормативних документів з стандартизації розробляють стандарти таких видів (2).

                                                                      

                        ВЦДИ СТАНДАРТІВ                      

                       

                       

 

                                                                                             

 

                        Міжнародний стандарт                   Основоположні стандарти  4—     

 

                                                                      

 

                        Регіонапьний стандарт                    Стандарти на продущію, лхлуги                

 

                                                                      

 

            —►    Міждержавний стандарт                 Стандарти на процеси                   

 

                                                                      

 

                        Національний стандарт                   Стандарти методів

контролю-вил робувань,

вимірювань, аналізу <—     

 

                                              

           

           

 

            —*      Галузевий стандарт             

           

 

                                                          

 

                        Стандарти підприємств      

                                                                      

2. Схема видів стандартів.

Міжнародний стандарт - стандарт, прийнятий міжнародною ор-ганізацією з стандартизації.

Регіональний стандарт - стандарт, прийнятий регіональною ор-ганізацією з стандартизації.

Міждержавний стандарт (ГОСТ) - стандарт, прийнятий країна-ми СНД, що приєдналися до Угоди про проведения погодженої полі-тики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації і який застосо-вується ними безпосередньо.

Національний стандарт - стандарт, прийнятий національним органом з стандартизації.

Галузевий стандарт - стандарт, прийнятий галузевим органом з стандартизації на рівні однієї конкретно! галузі виробництва.

Стандарты організації (підприємств) - стандарта, прийняті

службою стандартизації конкретного підприємства, організації, об'єднання, установи для цих об'єктів.

9)

Існують різні рівні стандартизації:

1) міжнародний — участь у стандартизації є відкритою для відпо#

відних органів усіх країн. Результатом роботи декількох суверенних

держав є міжнародний стандарт ISO, прийнятий Міжнародною орга#

нізацією зі стандартизації;

2) регіональний — участь у стандартизації є відкритою для відпо#

відних органів країн лише одного географічного або економічного

регіону;

3) національний — стандартизація здійснюється на рівні однієї

конкретної країни;

4) державна система стандартизації — визначає основні цілі й

принципи управління, форми і загальні організаційно#технічні пра#

вила виконання усіх вимог роботи із стандартизації.

5) адміністративно#територіальний — стандартизація здійсню#

ється в адміністративно#територіальній одиниці;

6) галузевий — стандартизація спрямована на сукупність взаємо#

пов’язаних об’єктів стандартизації окремої галузі виробництва;

7) стандартизація на підприємстві, науково#технічних та інже#

нерних товариств і спілок

Класифікація стандартів відповідно до рівнів стандартизації. Стандартизація (розробка, затвердження, прийняття і видання стандартів) проводиться на наступних рівнях:

• Компанії (стандарт підприємства). 

• Групи компаній (стандарт концерна).

• Міністерства (галузевий стандарт).

• Національному ( наприклад, національний стандарт України ДСТУ).

• Регіональному, (наприклад, європейський стандарт EN).

• Міждержавному (наприклад, у рамках СНД).

• Міжнародному (міжнародний стандарт ISO).

Стандартизація на рівні компаній, груп компаній поширюється тільки на продукцію, що випускається на конкретному підприємстві або групі підприємств. Стандарт розробляється підприємством із такими цілями:

1. Установка і декларація підвищених вимог у порівнянні з вимогами, прийнятими в конкурентів. 

2. Регламентація внутрішніх вимог, раціоналізація процесів і операцій.

3. Гарантії споживачам.

^ Національні і галузеві стандарти. Національні стандарти розробляються національними органами по стандартизації (в Україні Держстандарт). Галузеві стандарти розробляються відповідними міністерствами і відомствами. Галузеві стандарти розробляються на продукцію при відсутності державних стандартів або в разі потреби установлення вимог, що перевищують або доповнюють вимоги національних стандартів. Стандартизація на національному і галузевому рівнях проводиться з такими цілями:

1. Забезпечення потреби суспільства в розвитку за рахунок прийняття єдиних вимог на базі останніх досягнень науки і техніки.

2. Захист здоров'я і життя споживачів, охорона навколишнього середовища, захист вітчизняного товаровиробника.

3. Прийняття міжнародних вимог із метою усунення технічних бар'єрів у торгівлі. 

^ Міжнародні і регіональні стандарти приймаються відповідно міжнародними і регіональними організаціями по стандартизації. Міжнародна стандартизація спрямована на полегшення торгових і виробничих відношень у світі , що особливо актуально при становленні глобальних міжнародних ринків, таких, як Єдиний Європейський ринок, Північно-Американський ринок, Азіатсько-Тихоокеанський ринок. Регіональна стандартизація спрямована на захист інтересів окремого регіону. Зокрема, стандартизація в Європі (регіональна стандартизація) спрямована на забезпечення потреб Єдиного Європейського ринку.  У рамках держави ходіння мають тільки національні стандарти. Міжнародний або регіональний стандарт не обов'язковий до включення в національний збірник стандартів. Кожна країна вирішує питання про прийняття міжнародного або регіонального стандарту в якості національного. ^ Гармонізований стандарт - це національний стандарт, що відповідає стандарту, розробленому міжнародною або регіональною організацією по стандартизації. 10)

плекс НД Національної стандартизації України включає різноманітні НД, в яких установлені вимоги до конкретних об'єктів стандартизації. Залежно від об'єкта стандартизації, положень, які містить документ, та процедур надання йому чинності, розрізняють такі НД: стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умови, державні класифікатори.

Поняття про НД та стандарти наведено в підрозділі 1.3. Термін НД є родовим терміном, що охоплює такі поняття, як "стандарт", "технічні умови", "настанови (правила)" та "регламент".

Кодекси усталеної практики

Кодекси усталеної практики розробляють на устаткування, конструкції, технічні системи, вироби того самого чи подібного функціонального призначення, але які різняться конструктивним виконанням чи принципом дії і для яких аспекти проектування, виготовлення чи встановлення (монтажу), експлуатування чи утилізування є визначальними для їхнього безпечного функціонування (житлові, промислові будівлі та споруди, котли, посудини, що працюють під тиском, компресорне устаткування тощо). У кодексах усталеної практики також подають правила і методи розв'язання завдань щодо організації та координації робіт зі стандартизації й метрології, а також реалізації певних вимог технічних регламентів чи стандартів тощо.

До кодексів усталеної практики належать настанови, правила, зведення правил.

Настанова, зведення правил (правила)

Настанова, зведення правил (правила) — це НД, що рекомендує практичні прийоми чи методи проектування, виготовлення монтажу, експлуатації або утилізації обладнання, конструкцій чи виробів. Настанова може бути стандартом або іншим незалежним від стандарту документом.

Регламент

Регламент — це прийнятий органом влади НД, що передбачає обов'язковість правових положень. Регламент, що доповнений технічною настановою, яка визначає способи дотримання вимог, називається технічним регламентом.

Технічні умови

Технічні умови (ТУ) — НД, що встановлює вимоги до продукції, призначеної для самостійного постачання, до виконання процесів чи надання послуг замовникові, і регулює відносини між виробником (постачальником) і споживачем (користувачем). їх затверджують на продукцію, яка перебуває в стадії освоєння і виробляється невеликими партіями. ТУ розробляються на один чи декілька конкретних виробів, матеріалів, речовин, послугу чи групу послуг. Підприємства використовують ТУ незалежно від форми власності та підлеглості, громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності — за договірними зобов'язаннями або ліцензіями на право виготовлення та реалізацію продукції або надання послуг.

ТУ посідають особливе місце в комплексі технічної документації на товари та послуги, адже вони є основним документом на постачання продукції і надання послуг. В ТУ встановлюються певні вимоги до конкретної продукції або послуги, в якій визначені показники стандартів. Ці показники мають забезпечувати повну характеристику споживних властивостей товарів та послуг і можливість їх визначення та контролю.

Державні класифікатори

Державні класифікатори (ДК) — це НД, в яких об'єкти стандартизації класифікуються за суттєвими ознаками й поділяються на класи, підкласи і групи. ДК України гармонізовані з Міжнародною класифікацією ISO і мають гармонізовану систему опису та кодування об'єктів. Так, в Україні діють 19 ДК, наприклад: ДК-001-94 "Класифікатор форм власності", ДК-003-95 "Класифікатор професій", ДК-006-96 "Класифікатор валют", ДК-009-96 "Класифікатор видів економічної діяльності", ДК-012-97 "Класифікатор послуг зовнішньоекономічної діяльності", ДК-016-97 "Державний класифікатор продукції та послуг".

Національні стандарти, кодекси усталеної практики та державні класифікатори застосовують на добровільних засадах, якщо інше не встановлено законодавством. Міністерство оборони України, враховуючи особливості цієї сфери, визначає порядок застосування НД для задоволення потреб оборони України відповідно до покладених на нього функцій.

Залежно від специфіки об'єкта стандартизації стандарти поділяються на види: основоположні; на методи випробовування; на продукцію; на процеси; на послуги; на сумісність; загальних технічних вимог.

Основоположні стандарти

До основоположних стандартів належать організаційно-методичні, загальнотехнічні та термінологічні НД. В них установлюють організаційно-методичні та загальнотехнічні положення для визначеної галузі стандартизації, а також терміни та їхні визначення, загальнотехнічні вимоги, норми та правила, що забезпечують впорядкопаиість. Основоположний стандарт може використовуватись як стандарт або бути основою для інших стандартів.

Стандарти та методи випробовування

Стандарти па метоли випробовування (вимірювання, аналізування, контролювання) регламентують порядок і послідовність виконання методик, способи (правила, режими, норми) і технічні засоби для різних видів та об'єктів контролю продукції, процесів, послуг. У них наводяться уніфіковані методи випробування якості, що засновані на досягненнях сучасної науки і техніки.

Стандарти на продукцію

Стандарти на продукцію встановлюють вимоги до груп однорідної або певної продукції, які забезпечують її відповідність своєму призначенню. У них наводяться технічні вимоги до якості продукції при її виготовленні, постачанні та використанні; визначаються правила приймання, способи контролю та випробування, вимоги до пакування, маркування, транспортування, зберігання.

Стандарти на процеси

Стандарти на процеси встановлюють основні вимоги до послідовності виконання різних робіт (операцій) у процесах, що використовуються у різних видах діяльності, які забезпечують відповідність процесу до його призначення.

Стандарти на послуги

Стандарти на послуги установлюють вимоги, які має задовольняти послуга, щоб забезпечити свою відповідність призначенню. Стандарти на послуги можуть бути розроблені для таких послуг: прання білизни, готельне господарство, транспорт, автосервіс, телезв'язок, страхування, банківська справа, торгівля тощо.

Стандарти на сумісність

Стандарти на сумісність установлюють вимоги стосовно сумісності продукції, послуг чи систем у місцях їх поєднання та у спільному використанні.

Стандарти загальних технічних вимог

Стандарти загальних технічних вимог — містять перелік характеристик, для яких значення чи інші дані встановлюються для виробу, процесу чи послуги в кожному випадку окремо.

Згідно з рівнями суб'єктів стандартизації в Україні розрізняють національні й відомчі НД та НД організацій і громадських організацій.

Національні НД

Національні НД приймаються національним органом стандартизації, який діє на території України, і застосовуються усіма підприємствами незалежно від форми власності та підпорядкування, громадянам и-суб'єктами підприємницької діяльності, міністерствами (відомствами), органами державної виконавчої влади, на діяльність яких поширюється чинність НД.

Відомчі НД

Відомчі НД розробляються на продукцію, послуги в разі відсутності національного стандарту для підприємств певної галузі, а також для підприємств і організацій інших галузей (замовників), які використовують чи застосовують продукцію цієї галузі.

НД організацій

НД організацій розробляються на рівні суб'єктів господарювання та їхніх об'єднань на продукцію, процеси та послуги, які виробляють і застосовують лише на власні потреби. Об'єктами цих НД можуть бути складові частини продукції, технологічне оснащення та інструменти; технологічні процеси; послуги, які надають на даному підприємстві; процеси організації та управління виробництвом. Стандарти організацій застосовують суб'єкти господарювання, які їх прийняли, та їхні підприємства-суміжники, а також інші суб'єкти господарювання, на діяльність чи результати яких поширюється чинність зазначених НД. за умови отримання згоди на їхнє застосовування від суб'єкта господарювання, що їх прийняв.

НД громадських організацій

НД громадських організацій (наукових, науково-технічних та інженерних товариств і спілок) розробляють, якщо є потреба розповсюдження та впровадження систематизованих, узагальнених результатів фундаментальних і прикладних досліджень чи практичного досвіду, одержаних у певних галузях науки чи сферах професійних інтересів. Стандарти громадських організацій може застосовувати будь-який суб'єкт господарювання за умови отримання згоди на їхнє застосування від власника зазначених НД на договірних чи штих засадах.

Пробні стандарти

У сферах, де об'єкти стандартизації швидко змінюються, або за потреби накопичити досвід використання виробу чи НД з метою випробувати положення стандарту чи обґрунтувати вибір із можливих запропонованих альтернатив певних положень розробляють пробні стандарти. їх приймають тимчасовим органом стандартизації й доводять до широкого кола користувачів з метою накопичення потрібного досвіду в процесі застосування НД, і вони можуть бути використані як база стандарту. Пробні стандарти можуть мати менший рівень консенсусу, зокрема його можна досягнути на рінні ТК чи навіть на рівні його робочої групи.

Пробні стандарти розробляють на проекти міжнародних та регіональних стандартів. Як пробні стандарти можна застосовувати нові документи Міжнародної організації зі стандартизації: PAS (загальнодоступні ТУ), ТS (технічні умови) та ІТA (галузеві технічні угоди).

Таблиця 2.5 – Види нормативних документів

Назва нормативно-правового акта	Суб’єкт нормотворчості, якому надане право приймати нормативно-правовий акт	Норма права, що визначає назву нормативно-правового акта і суб’єкта його прийняття
Закон	Верховна Рада України	Стаття 91 Конституції України
Указ	Президент України	Пункт 31 ст. 106 Конституції України Пункт 4 роздягнула XV «Перехідні положення» Конституції України
Постанова	Верховна Рада України Кабінет Міністрів України Правління Національного банку України	Стаття 91 Конституції України Стаття 117 Конституції України Стаття 56 Закону України від 20.05.99 р. № 679-Х1У «Про Національний банк України»
Декрет	Кабінет Міністрів України	Закон України від 18.1 1.92 р. № 2796-ХП «Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання»
Розпорядження	Президент України Кабінет Міністрів України Місцеві державні адміністрації	Пункт 31 ст. 106 Конституції України Стаття 117 Конституції України Стаття 41 Закону України від 09.04.99 р. № 586-Х1У «0 місцевих державних адміністраціях»
Наказ (рішення)	Міністерства, інші органи виконавчої влади, органи господарського керування і контролю	Повноваження видавати їх визначаються в положеннях про відповідний орган
Інструкція, правила, положення, порядок і ін.	Міністерства, інші органи виконавчої влади, органи господарського керування і контролю	Зазначені акти варто розглядати як невід’ємну складову частину тих нормативно-правових актів, форма яких визначена законодавством (накази, рішення)
Інструкція, правила, положення	Національної банк України	Стаття 56 Закону України «Про Національний банк України»
Рішення	Місцеві ради	Стаття 144 Конституції України Пункт 1 ст.59 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування»

11)

?????

а категоріями стандарти поділяються на міжнародні, регіональні, державні, галузеві і стандарти підприємств. В Україні діють такі категорії стандартів:

•          міжнародні стандарти 180 (МС 180) і міжнародні стандарти МЕК (МС до МЕК), які мають рекомендаційний характер;

міждержавний стандарт СНД «ДСТ», який має обов'язко­вий або обов'язково-рекомендаційний характер;

стандарт України (ДСТУ), який може містити обов'язкові та обов'язкові рекомендаційні вимоги;

стандарт підприємства (СТП), що може містити обов'яз­кові та обов'язкові і рекомендаційні вимоги.

12)

Відповідно до специфіки об'єкта стандартизації, складу та змісту вимог, встановлених до нього, для різних категорій нормативних документів з стандартизації розробляють стандарти таких видів:

— основоположні;

— на продукцію, послуги;

— на процеси;

— методів контролю (випробувань, вимірювань, аналізу).

Основоположні стандарти встановлюють організаційно-методичні та загальнотехнічні вимоги для визначеної галузі стандартизації, а також терміни та визначення, загальнотехнічні вимоги та правила, норми, що забезпечують впорядкованість, сумісність, взаємозв'язок та взаємопогодженість різних видів технічної та виробничої діяльності під час розроблення, виготовлення, транспортування та утилізації продукції, охорону навколишнього природного середовища.

Стандарти на терміни та визначеная всіх категорій, крім державних, до їх затвердження підлягають погодженню з центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації.

Стандарти на продукцію, послуги встановлюють вимоги до груп однорідної або конкретної продукції, послуги, які забезпечують її відповідність своєму призначенню.

Стандарти на процеси встановлюють основні вимоги до послідовності та методів (засобів, режимів, норм) виконання різних робіт (операцій) у процесах, що використовуються у різних видах діяльності та які забезпечують відповідність процесу його призначенню.

Стандарти на методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу) встановлюють послідовність робіт, операцій, способи (правила, режими, норми) і технічні засоби їх виконання для різних видів та об'єктів контролю продукції, процесів, послуг.

Залежно від специфіки об'єкта стандартизації встановлено такі види стандартів: > засадничі (організаційно–методичні, загально технічні та термінологічні); > на методи (методики) випробовування (вимірювання, аналізування, контролювання); > на продукцію; > на процеси;  > на послуги;  > на сумісність продукції, послуг «їй систем у їхньому спільному використовуванні; > загальних технічних вимог.