- •1. Предмет і метод політології
- •1. Об’єкт і предмет
- •2. Методи політології
- •3. Поняття та критерії політології
- •4. Функції політології
- •5. Структура політології
- •6. Зв'язок політології з іншими науками
- •7. Зростання ролі і значення політології
- •2. Політика як суспільне явище
- •2. Структура політології
- •3. Функції політики
- •4. Суб’єкти та об’єкти політики
- •5.Типи політичної суб’єктності
- •4. Політична влада
- •5. Основні етапи становлення світової політичної думки
- •6. Етапи розвитку політичної думки в україні
- •7. Політична діяльність і політичні відносини
- •8. Етнонаціональні відносини та етнополітика
- •9. Демократія як форма організації суспільства
- •Виборність органів влади.
- •Гарантування особливих прав і свобод людей.
- •Принципи рівності:
- •9) Принцип плюралізм :
- •10. Типи виборчих систем.
- •10. Політична система суспільства: структура та функції
- •11. Держава у політичній системі суспільства
- •13. Правова держава і громадянське суспільство
- •14. Політичні партії та громадсько-політичні організації і рухи.
- •15. Політичні еліти і політичне лідерство: світовий досвід і українські реалії
- •16. Політичні конфлікти і кризи, шляхи їх вирішення
- •17. Політична свідомість
- •19. Політичні технології
- •20. Міжнародна політика і
- •1. Мирне співіснування
- •2. Незастосування сили або загрози силою в міжнародних відносинах
- •3. Принцип суверенної рівності держав
- •4. Рівноправність народів та їх право самостійно визначати свою долю
- •5. Непорушності державних кордонів
- •20. Україна в системі сучасних міжнародних відносин та світовому геополітичному просторі
- •22. Поняття цивілізації.
- •23. Трансформація суспільства та
- •Напрямки і форми руху суспільства
- •Особливості трансформації
- •24. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
- •Сучасні тенденції світового
- •3. Поняття глобальної політики. Глобальні проблеми людства. Класифікація глобальних проблем.
- •25. Сучасні футурологічні концепції про соціально-політичні перспективи людства
- •26. Політична ідеологія. Основні ідейно-політичні течії сучасності.
6. Зв'язок політології з іншими науками
Політологія – це лише одна з тих наук, що досліджують суспільство. Зв’язок політології з ними зумовлюється і визначається тим, що політична сфера є об’єктом дослідження не лише політології, але й інших наук про суспільство. Кожна з них обирає в політиці свій предмет, який більшою чи меншою мірою перетинається з предметом політології.
Отже, політична філософія вивчає політику як ціле, її походження, природу, місце у світобудові, значення для життя людини, суспільства, людства на найбільш загальному, абстрактному рівні пізнання. Дана наука випрацьовує найзагальніші засади політичного устрою, критерії оцінювання проявів політичного, формує світоглядно-методологічну основу досліджень політики.
Політична історія вивчає політичне минуле певного соціального суб’єкта, аналізуючи конкретні події, прояви. Як наслідок політична історія постачає політологію необхідним для теоретичних узагальнень емпіричним матеріалом і теоретичними узагальненнями, що ґрунтуються на вивченні конкретних політичних подій. У цьому сенсі політологія й історія як науки є ніби дзеркальним відображенням одна одної. Історичне дослідження розгортається від вивчення конкретних подій до теоретичних узагальнень. Політологія ж використовує теоретичні узагальнення для аналізу поточних конкретних подій.
Теорія держави і права, конституційне право досліджує походження й роль держави та права, засади її побудови, форми і складові політичної організації суспільства, суб’єкти політики, їх правосвідомість, права і свободи людини.
Політична соціологія вивчає взаємозв’язок політики з іншими сферами життєдіяльності суспільства і, звичайно, відносини між ними соціальними спільностями з приводу політичної влади.
Політична психологія вивчає роль психологічних орієнтацій (переконань, очікувань, мотивів і т.д.) стосовно проявів політичного життя, їх відображення у політичній поведінці.
Політико-економічна теорія досліджує економічні процеси як підґрунтя соціально-політичного функціонування громадянського суспільства, а також засоби державної політики щодо економіки.
Політична географія вивчає залежність політичних процесів від просторового розташування політичних суб’єктів, зумовленість політики природно-географічними чинниками.
Політична антропологія вивчає зв’язок політики з біологічними, розумовими, культурно-етнічними та іншими характерними проявами природи людського роду.
Політична етика вивчає взаємозв’язок моралі і політики.
Політологія звертається і до інших суспільних наук – демографії, етнографії, семіології. Політологія перебуває у зв’язку із формальними науками (загальна теорія систем, теорія організації, кібернетика, статистика, логіка). Вони не вносять у політологію якогось специфічного предметного змісту. У них політологія запозичує лише форму розуміння, кількісний вимір, конструкцію наукового повідомлення.
Якщо згадати, що сучасна політична наука проявляє інтерес і до природничих наук (біології, екології, астрономії), то виявиться, що предметні кордони, які визначають місце політології у системі наук, досить еластичні.
