Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpory_Yurchuk.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
6 Мб
Скачать
☆
  1. Методика побудови умовних графічних позначень засобів автоматизації

Методика побудови графічних умовних позначень для спрощеного і роз­горнутого способів є спільною (рис. 5.1). У верхню частину кола вписують лі­терні позначення вимірюваної величини та функціональної ознаки приладу. В нижню частину кола вписують позиційне позначення (цифрове чи літерно-цифрове), що служить для нумерації контуру контролю чи регулювання (за спрощеного способу побудови схеми автоматизації) або окремих елементів контуру (за розгорнутого способу).

Послідовність розміщення літерних позначень у верхній частині (зліва направо) має бути таким: позначення основної вимірюваної величини; позна­чення, що уточнює (у разі потреби) основну вимірювану величину; позначен­ня функціональних ознак приладу. Функціональні ознаки (якщо їх декілька в одному засобі автоматизації) розміщують у послідовності, показаній на рис. 5.1.

Створюючи умовні позначення приладів, слід вказувати не всі функціо­нальні ознаки приладу, а лише використовувані в схемі. Так, позначаючи по-казувальні та самописні прилади (якщо функція «показання», тобто індикації, поточного значення вимірюваної величини не використовується), слід писати TR замість TIR, РR замість РIR і т. ін.

Рис. 5.1. Приклад побудови умовного позначення технічного засобу автоматизації

В обґрунтованих випадках (наприклад, у позиційних позначеннях, що складаються з великої кількості знаків) для позначення первинних перетворю­вачів і приладів замість кола можна застосовувати позначення у вигляді еліпса (див. п. п. 1, б та 2, б табл. 5.2).

Приклади побудови умовних позначень відповідно до ГОСТ 21.408-93 і ДСТУ Б А.2.4-3-95 наведено в табл. 5.6. Використовуючи літерні умовні по­значенння згідно з ГОСТ 21.408-93 і ДСТУ Б А.2.4-3-95, слід керуватись такими правилами.

  1. Літеру A (див. табл. 5.3) застосовувати для позначення функції «сигна­лізація» незалежно від того, чи винесено сигнальну апаратуру на якийсь щит, а чи її вмонтовано у сам прилад. У разі потреби додають символи ламп, гудка, дзвінка тощо.

  2. Літеру S застосовувати для позначення контактного пристрою (тільки для вмикання, вимикання, перемикання, блокування). Літерою S не позна­чають функції регулювання (зокрема позиційного). У разі застосування кон­тактного пристрою для вмикання, вимикання і одночасно для сигналізації в позначенні приладу мають бути обидві літери-Б і А.

Граничнодопустимі значення вимірюваних величин, якими керуються для вмикання, вимикання, блокування чи сигналізації, слід конкретизувати до­даванням літер Н і L. Останні наносити поза графічним позначенням, право­руч від нього (див. табл. 5.6, п. п. 26, 28);

  1. Для конкретизації вимірюваної величини, що може мати кілька зна­чень, біля зображення приладу (праворуч від нього) слід зазначати назву чи символ вимірюваної величини, наприклад, «напруга» або U, «струм» або І, рН, 02 тощо (див. табл. 5.6, п. п. 33-35, 38-^40).

  2. У разі потреби біля зображення приладу допускається зазначати вид ра­діоактивності, наприклад α-, β- чи γ-випромінювання (див. табл. 5.6, п. 41).

  3. Літеру U можна використовувати для позначення приладу, що вимі­рює декілька різнорідних величин. Детальне розшифрування вимірюваних величин має бути наведено біля приладу чи на полі креслення (див. табл. 5.6, п. 43).

  4. Для позначення величин, не передбачених стандартом, можна викори­стати резервні літери. Часто застосовувані величини слід позначати однією й тією ж резервною літерою. Для одноразового (виняткового) застосування можна використати літеру X. Застосовані резервні літерні позначення мають бути розшифровані на схемі. Не допускається в одній і тій же документації од­нією резервною літерою позначати різні величини.

  5. Для позначення додаткових значень великі літери D, F, Q, Т допускає­ться заміняти на малі d, f, q, t.

  6. В окремих випадках, коли позиційне позначення приладу не вміщуєть­ся в коло його графічного зображення, допускається наносити його поза ко­лом (диві табл. 5.6, п. 52);

Літера Е, як додаткове позначення (див. табл. 5.6), застосовується для позначення чутливих елементів, тобто пристроїв, які виконують первинне пе­ретворення, наприклад

  1. первинних термоелектричних перетворювачів (термо­пар), термоперетворювачів опору (термометрів опору), датчиків пірометрів, звужувальних пристроїв витратомірів, датчиків акустичних рівнемірів тощо.

10. Літера Т означає проміжне перетворення - дистанційне передавання сигналу. її рекомендується застосовувати для позначення приладів з дистанційним передаванням показань, наприклад, безшкальних манометрів (дифма­нометрів), ротаметрів з дистанційним передаванням сигналів і т. ін.

  1. Літеру К застосовують для позначення приладів, які мають стаьщію керу­вання, тобто перемикач вибору виду керування «автоматичне» <---> «ручне»;

  2. Літеру Y рекомендується застосовувати для позначень перетворювачів сигналів та обчислювальних пристроїв, при цьому для конкретизації функціо­нальної ознаки перетворювачів сигналів та обчислювальних пристроїв біля зображення технічного засобу відповідним символом (див. табл. 5.6, п. п. 46, 47) слід вказати вид перетворення {P/E, Е/Е, A/D тощо) чи обчислювальної операції (див. табл. 5.5).

  3. Такої ж конкретизації потребує й літера Q: вгорі, праворуч від зобра­ження технічного засобу треба вказати, який саме якісний параметр він вимі­рює, наприклад, рН, якщо це вимірювач рН, 02 - якщо це аналізатор концетрації кисню тощо.

  4. Послідовність побудови умовних позначень із застосуванням додат­кових літер така: спочатку ставиться літера, якою позначають вимірювану ве­личину, на другому - одна з додаткових літер: Е, Т, К чи Y; наприклад, пер­винні вимірювальні перетворювачі температури (термоелектричні перетворю­вачі, термоперетворювачі опору та ін.) позначаються через ТЕ, первинні вимі­рювальні перетворювачі витрат (звужувальні пристрої, датчики індукційних витратомірів, ротаметрів тощо) - FE; безшкальні витратоміри з дистанційним передаванням - FT і т. д.

  5. У разі застосування позначень з табл. 5.5 написи, що розшифровують вид перетворення чи операції, які виконуються обчислювальним пристроєм, вказувати праворуч від графічного зображення приладу.

  6. В обгрунтованих випадках для уникнення неправильного розуміння схеми допускається замість умовних позначень наводити повну назву пере­творюваних сигналів. Таким чином, рекомендується позначати деякі специ­фічні сигнали, або ті, що рідко використовуються, наприклад, кодовий, ча-соімпульсний, числоімпульсний і под.

  7. У разі побудови позначень комплектів засобів автоматизації перша лі­тера в позначенні кожного приладу, що входить в комплект, є назвою вимірю­ваної комплектом величини. Наприклад, у комплекті для вимірювання та регу­лювання температури первинний вимірювальний перетворювач треба позна­чати через ТЕ, вторинний реєструвальний прилад - 77?, регулювальний блок -ТС і т. д.

У побудові умовних позначень згідно з ГОСТ 21,408-93 та ДСТУ Б А.2.4-3-95 передбачаються такі винятки:

- у всіх пристроях, що виконані як окремі блоки і призначені для ручних операцій, на першому місці в позначенні ставлять літеру Н незалежно від то­го, до складу якого вимірювального комплекту вони входять, наприклад, пере­микачі електричних кіл вимірювання (керування), перемикачі газових (повіт­ряних) ліній позначають через HS, панелі дистанційного керування - НС, кно­пки (ключі) для дистанційного керування, ручні задатчики - Н, кнопки (клю­чі) для дистанційного керування з підсвіткою - НА тощо;

  • для комплекту, призначеного для вимірювання декількох різнорідних ве­личин, первинні вимірювальні перетворювачі (датчики) позначають відповідно до вимірюваної величини, а вторинний прилад - Ш (з відповідним доповнен­ням, як це показано в п. 43 табл. 5.6);

  • в окремих випадках для позначень комплектів, призначених для вимі­рювання якості непрямим методом, перша літера в позначенні датчика може відрізнятися від першої літери в позначенні вторинного приладу. Наприклад, якщо для вимірювання якості продукту використовують метод температурної депресії (датчиками температури при цьому є термометри опору, вторинним приладом - автоматичний міст), то позначення цього комплекту буде таким: датчики - ТЕ, вторинний прилад - ОЯ (див. поз. 10-1,10-2,10-3 на рис. 5.2).

Щити, штативи, пульти керування на схемах автоматизації зображують умовно у вигляді прямокутників довільних розмірів, достатніх для нанесення графічних умовних позначень приладів, що на них встановлюються, засобів автоматизації, апаратури керування та сигналізації. У прямокутниках можна вказувати номери креслень загальних видів щитів і пультів, а з лівого боку - його назву. Прилади і засоби автоматизації, що розташовані поза щитами і не пов'язані безпосередньо з технологічним обладнанням та трубопроводами, умовно показують у прямокутнику «Прилади місцеві» .

Комплектні пристрої (машини централізованого контролю, керувальні машини, комплекти телемеханіки тощо) також позначають на схемах автома­тизації у вигляді прямокутників.

Функціональні зв'язки між технологічним устаткуванням і встановлени­ми на ньому первинними перетворювачами, а також із засобами автоматизації, установленими на щитах та пультах, на схемах показують тонкими суцільни­ми лініями. Кожен зв'язок позначають однією лінією незалежно від фактичної кількості проводів чи труб, якими здійснюється цей зв'язок. До умовних по­значень приладів і засобів автоматизації лінії зв'язку допускається підводити з будь-якого боку, зокрема і під кутом. Лінії зв'язку мають бути найкоротшими, з мінімальною кількістю перетинань. Допускається перетинання лініями зв'язку зображень технологічного устаткування і комунікацій, однак перети­нання умовних позначень приладів і засобів автоматизації є неприпустимим.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]