- •Особливості сучасних систем
- •Система і її оточення
- •Проектування систем
- •Життєвий цикл
- •Участники работ по созданию асутп
- •Задание на проектирование
- •Стадии проектирования и состав проектной документации
- •Задания на выполнение работ, связанных с автоматизацией технологических процессов
- •Оформление и комплектование рабочей документации
- •Общие замечания асутп
- •Характеристики технологического процесса как объекта контроля и управления
- •Основные функции асу
- •Классификационные признаки асутп
- •Режимы функционирования асу тп
- •Разновидности структур асутп
- •Технические средства автоматизации и управления
- •Функциональный состав программно-технических комплексов
- •Государственная система промышленных приборов и средств автоматизации
- •Совместимость средств гсп
- •Сети передачи данных, входящие в состав асу тп
- •Требования к полевым шинам
- •Физические среды полевых шин
- •Методы повышения отказоустойчивости полевых шин
- •Промышленные сети верхнего уровня общая характеристика
- •Требованиям к промышленным сетям верхнего уровня
- •Конфигурации сетей верхнего уровня
- •Определение, история появления и развития Программируемых Контроллеров
- •Особенности плк в сравнении с традиционными тса и эвм
- •Классификация плк как основных компонентов птк
- •Локальные программируемые контроллеры.
- •Сетевые комплексы контроллеров
- •Плк для маломасштабных распределенных систем управления.
- •Плк для полномасштабных распределенных асу тп.
- •Программно-аппаратные решения программируемых контроллеров Классические плк
- •Контроллеры на базе персональных компьютеров (рс-based)
- •Программируемые контроллеры автоматизации (рас)
- •Функциональные возможности плк
- •Наиболее значимые технические характеристики промышленных контроллеров
- •Классификация структур асутп
- •Принципы построения структурных схем
- •Правила выполнения структурных схем
- •Загальні принципи виконання схем автоматизації
- •Графічне зображення технологічного устаткування та комунікацій
- •Графічне зображення засобів вимірювання та автоматизації
- •Методика побудови умовних графічних позначень засобів автоматизації
- •Позиційні позначення на схемах автоматизації
- •Вимоги до оформлення схем автоматизації технологічних процесів
- •Характеристика принципиальных схем
- •Составление алгоритма работы пэс управления и сигнализации
- •Алгоритмы работы схем управления электроприводами производственных механизмов.
- •Алгоритмы работы схем сигнализации.
- •Разработка структурной схемы
- •Переход к принципиальной схеме
- •Выбор напряжения питания схемы.
- •Выбор аппаратуры управления и сигнализации.
- •Выполнение принципиальных электрических схем управления и сигнализации
- •Назначение и общие требования к схемам электропитания
- •Выбор напряжения питания
- •Требования к источникам питания.
- •Выбор схемы электропитания
- •Аппаратура управления и защиты схем электропитания
- •Места установки аппаратов управления и защиты
- •Выбор сечений проводов и жил кабелей
- •Электропитание компьютерных сетей
- •Последствия сбоев в электропитании компьютерных сетей
- •Схемы электропитания компьютерных сетей
- •Заземление (зануление) в сетях питания
- •Стандарт мэк 61131
- •Язык ld
- •Язык fbd
- •Язык sfc
- •Язык st
- •Язык il
- •Язык cfc
- •Назначение и типы инструментальных систем
- •Состав инструментальных систем
- •Функции графического редактора
- •Средства управления проектом
- •Текстовые редакторы
- •Системы сбора данных и оперативного диспетчерского управления
- •Этапы создания системы диспетчерского контроля и управления
- •Функциональные характеристики scada-систем
- •Эксплуатационные характеристики scada-систем
- •Что scada дает предприятию
- •Разработка мнемосхем
- •Требования к мнемосхемам
- •Требования к мнемознакам и сигнальным элементам мнемосхем
- •Общие положения Щиты и Пульты
- •Конструкция щитов и пультов
- •Условные наименования щитов, стативов и пультов
- •Расположение приборов и аппаратуры на фасадных панелях щитов и пультов
- •Размещение и установка щитов и пультов в щитовых помещениях
- •Проектная документация на щиты, пульты
- •Управление уровнем сложности системы
- •Интерфейс пользователя как средство работы со сложными системами
- •Проектирование интерфейса пользователя
- •Методы взрывозащиты
- •Барьеры искробезопасности.
- •Классификация взрывоопасных зон.
- •Системы искробезопасного удаленного ввода/вывода is Remote io.
Методика побудови умовних графічних позначень засобів автоматизації
Методика побудови графічних умовних позначень для спрощеного і розгорнутого способів є спільною (рис. 5.1). У верхню частину кола вписують літерні позначення вимірюваної величини та функціональної ознаки приладу. В нижню частину кола вписують позиційне позначення (цифрове чи літерно-цифрове), що служить для нумерації контуру контролю чи регулювання (за спрощеного способу побудови схеми автоматизації) або окремих елементів контуру (за розгорнутого способу).
Послідовність розміщення літерних позначень у верхній частині (зліва направо) має бути таким: позначення основної вимірюваної величини; позначення, що уточнює (у разі потреби) основну вимірювану величину; позначення функціональних ознак приладу. Функціональні ознаки (якщо їх декілька в одному засобі автоматизації) розміщують у послідовності, показаній на рис. 5.1.
Створюючи умовні позначення приладів, слід вказувати не всі функціональні ознаки приладу, а лише використовувані в схемі. Так, позначаючи по-казувальні та самописні прилади (якщо функція «показання», тобто індикації, поточного значення вимірюваної величини не використовується), слід писати TR замість TIR, РR замість РIR і т. ін.
Рис. 5.1. Приклад побудови умовного позначення технічного засобу автоматизації
В обґрунтованих випадках (наприклад, у позиційних позначеннях, що складаються з великої кількості знаків) для позначення первинних перетворювачів і приладів замість кола можна застосовувати позначення у вигляді еліпса (див. п. п. 1, б та 2, б табл. 5.2).
Приклади побудови умовних позначень відповідно до ГОСТ 21.408-93 і ДСТУ Б А.2.4-3-95 наведено в табл. 5.6. Використовуючи літерні умовні позначенння згідно з ГОСТ 21.408-93 і ДСТУ Б А.2.4-3-95, слід керуватись такими правилами.
Літеру A (див. табл. 5.3) застосовувати для позначення функції «сигналізація» незалежно від того, чи винесено сигнальну апаратуру на якийсь щит, а чи її вмонтовано у сам прилад. У разі потреби додають символи ламп, гудка, дзвінка тощо.
Літеру S застосовувати для позначення контактного пристрою (тільки для вмикання, вимикання, перемикання, блокування). Літерою S не позначають функції регулювання (зокрема позиційного). У разі застосування контактного пристрою для вмикання, вимикання і одночасно для сигналізації в позначенні приладу мають бути обидві літери-Б і А.
Граничнодопустимі значення вимірюваних величин, якими керуються для вмикання, вимикання, блокування чи сигналізації, слід конкретизувати додаванням літер Н і L. Останні наносити поза графічним позначенням, праворуч від нього (див. табл. 5.6, п. п. 26, 28);
Для конкретизації вимірюваної величини, що може мати кілька значень, біля зображення приладу (праворуч від нього) слід зазначати назву чи символ вимірюваної величини, наприклад, «напруга» або U, «струм» або І, рН, 02 тощо (див. табл. 5.6, п. п. 33-35, 38-^40).
У разі потреби біля зображення приладу допускається зазначати вид радіоактивності, наприклад α-, β- чи γ-випромінювання (див. табл. 5.6, п. 41).
Літеру U можна використовувати для позначення приладу, що вимірює декілька різнорідних величин. Детальне розшифрування вимірюваних величин має бути наведено біля приладу чи на полі креслення (див. табл. 5.6, п. 43).
Для позначення величин, не передбачених стандартом, можна використати резервні літери. Часто застосовувані величини слід позначати однією й тією ж резервною літерою. Для одноразового (виняткового) застосування можна використати літеру X. Застосовані резервні літерні позначення мають бути розшифровані на схемі. Не допускається в одній і тій же документації однією резервною літерою позначати різні величини.
Для позначення додаткових значень великі літери D, F, Q, Т допускається заміняти на малі d, f, q, t.
В окремих випадках, коли позиційне позначення приладу не вміщується в коло його графічного зображення, допускається наносити його поза колом (диві табл. 5.6, п. 52);
Літера Е, як додаткове позначення (див. табл. 5.6), застосовується для позначення чутливих елементів, тобто пристроїв, які виконують первинне перетворення, наприклад
первинних термоелектричних перетворювачів (термопар), термоперетворювачів опору (термометрів опору), датчиків пірометрів, звужувальних пристроїв витратомірів, датчиків акустичних рівнемірів тощо.
10. Літера Т означає проміжне перетворення - дистанційне передавання сигналу. її рекомендується застосовувати для позначення приладів з дистанційним передаванням показань, наприклад, безшкальних манометрів (дифманометрів), ротаметрів з дистанційним передаванням сигналів і т. ін.
Літеру К застосовують для позначення приладів, які мають стаьщію керування, тобто перемикач вибору виду керування «автоматичне» <---> «ручне»;
Літеру Y рекомендується застосовувати для позначень перетворювачів сигналів та обчислювальних пристроїв, при цьому для конкретизації функціональної ознаки перетворювачів сигналів та обчислювальних пристроїв біля зображення технічного засобу відповідним символом (див. табл. 5.6, п. п. 46, 47) слід вказати вид перетворення {P/E, Е/Е, A/D тощо) чи обчислювальної операції (див. табл. 5.5).
Такої ж конкретизації потребує й літера Q: вгорі, праворуч від зображення технічного засобу треба вказати, який саме якісний параметр він вимірює, наприклад, рН, якщо це вимірювач рН, 02 - якщо це аналізатор концетрації кисню тощо.
Послідовність побудови умовних позначень із застосуванням додаткових літер така: спочатку ставиться літера, якою позначають вимірювану величину, на другому - одна з додаткових літер: Е, Т, К чи Y; наприклад, первинні вимірювальні перетворювачі температури (термоелектричні перетворювачі, термоперетворювачі опору та ін.) позначаються через ТЕ, первинні вимірювальні перетворювачі витрат (звужувальні пристрої, датчики індукційних витратомірів, ротаметрів тощо) - FE; безшкальні витратоміри з дистанційним передаванням - FT і т. д.
У разі застосування позначень з табл. 5.5 написи, що розшифровують вид перетворення чи операції, які виконуються обчислювальним пристроєм, вказувати праворуч від графічного зображення приладу.
В обгрунтованих випадках для уникнення неправильного розуміння схеми допускається замість умовних позначень наводити повну назву перетворюваних сигналів. Таким чином, рекомендується позначати деякі специфічні сигнали, або ті, що рідко використовуються, наприклад, кодовий, ча-соімпульсний, числоімпульсний і под.
У разі побудови позначень комплектів засобів автоматизації перша літера в позначенні кожного приладу, що входить в комплект, є назвою вимірюваної комплектом величини. Наприклад, у комплекті для вимірювання та регулювання температури первинний вимірювальний перетворювач треба позначати через ТЕ, вторинний реєструвальний прилад - 77?, регулювальний блок -ТС і т. д.
У побудові умовних позначень згідно з ГОСТ 21,408-93 та ДСТУ Б А.2.4-3-95 передбачаються такі винятки:
- у всіх пристроях, що виконані як окремі блоки і призначені для ручних операцій, на першому місці в позначенні ставлять літеру Н незалежно від того, до складу якого вимірювального комплекту вони входять, наприклад, перемикачі електричних кіл вимірювання (керування), перемикачі газових (повітряних) ліній позначають через HS, панелі дистанційного керування - НС, кнопки (ключі) для дистанційного керування, ручні задатчики - Н, кнопки (ключі) для дистанційного керування з підсвіткою - НА тощо;
для комплекту, призначеного для вимірювання декількох різнорідних величин, первинні вимірювальні перетворювачі (датчики) позначають відповідно до вимірюваної величини, а вторинний прилад - Ш (з відповідним доповненням, як це показано в п. 43 табл. 5.6);
в окремих випадках для позначень комплектів, призначених для вимірювання якості непрямим методом, перша літера в позначенні датчика може відрізнятися від першої літери в позначенні вторинного приладу. Наприклад, якщо для вимірювання якості продукту використовують метод температурної депресії (датчиками температури при цьому є термометри опору, вторинним приладом - автоматичний міст), то позначення цього комплекту буде таким: датчики - ТЕ, вторинний прилад - ОЯ (див. поз. 10-1,10-2,10-3 на рис. 5.2).
Щити, штативи, пульти керування на схемах автоматизації зображують умовно у вигляді прямокутників довільних розмірів, достатніх для нанесення графічних умовних позначень приладів, що на них встановлюються, засобів автоматизації, апаратури керування та сигналізації. У прямокутниках можна вказувати номери креслень загальних видів щитів і пультів, а з лівого боку - його назву. Прилади і засоби автоматизації, що розташовані поза щитами і не пов'язані безпосередньо з технологічним обладнанням та трубопроводами, умовно показують у прямокутнику «Прилади місцеві» .
Комплектні пристрої (машини централізованого контролю, керувальні машини, комплекти телемеханіки тощо) також позначають на схемах автоматизації у вигляді прямокутників.
Функціональні зв'язки між технологічним устаткуванням і встановленими на ньому первинними перетворювачами, а також із засобами автоматизації, установленими на щитах та пультах, на схемах показують тонкими суцільними лініями. Кожен зв'язок позначають однією лінією незалежно від фактичної кількості проводів чи труб, якими здійснюється цей зв'язок. До умовних позначень приладів і засобів автоматизації лінії зв'язку допускається підводити з будь-якого боку, зокрема і під кутом. Лінії зв'язку мають бути найкоротшими, з мінімальною кількістю перетинань. Допускається перетинання лініями зв'язку зображень технологічного устаткування і комунікацій, однак перетинання умовних позначень приладів і засобів автоматизації є неприпустимим.
