36. Розкрийте зміст внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського, якими були її здобутки і недоліки.

Галузь

Характеристика

Політико-адміністративний устрій

Зміна державного устрою: перетворення УНР на Українську державу монархічного типу на чолі з гетьманом.

Структура влади: гетьман, рада міністрів, губернські й повітові старости, волосні старшини, у великих містах – градоначальники (посади призначалися, а не обиралися)

Економічний розвиток

Відновлення права приватної власності, у тому числі й на землю.

Повернення націоналізованих підприємств, землі й майна попереднім власникам(у перспективі – обмеження розмірів земельних ділянок 25 га й наділення землею малоземельних хліборобів)

Обмеження свобод для робітників: скасування 8-годинного робочого дня, заборона страйків тощо

Удосконалення грошової системи (запровадження гривні, відкриття українських банків).

Розвиток зовнішнього ринку за рахунок збуту товарів до Німеччини та Австро-Угорщини.

Національно-культурний розвиток

Визнання укр мови державною.

Українізація освіти: відкрито укр університет у Кам’янці-Подільському;

Заснування укр. Кафедри в університетах Харкова, Києва, Одеси;

Відкриття понад 150 гімназій та великої мережі шкіл.

Створення української академії наук на чолі з Вернадським 1918р. Заснування національного архіву, державної бібліотеки, українського історичного музею, національної галереї мистецтв, українського театру драми та опери.

Утворення української автокефальної церкви на чолі з митрополитом Липківським.

Військова справа

Початок створення регулярної української армії (організовано кілька дивізій. Загальною кількістю 65 тис вояків.)

Спроба відновлення українського козацтва.

ЦР

Гетьманат

3 Універсал – скасування поміщецького землеволодіння.

Ставши на “грунті української державності” гетьман обіцяв проведення у майбутньому виборів до українського законодавчого сейму, право викупу селянами землі у поміщиків та інших великих землевласників, відбудову крайової торгівлі, промисловості. Прив. Власність

Розпочалося масове повернення поміщиків і капіталістів в Україну –російських, польських та ін. Їм поверталися землі, маєтки, заводи й фабрики, палаци, виплачувалась компенсація за збитки.

демократичної республіки

І – автономія

ІІ – відмова від автономії

ІІІ – автовтономія у складі федерації

4 - суверенітет

Потім був виданий гетьманський декрет про тимчасовий державний устрій України, що встановлював замість демократичної республіки свого роду конституційну спадкову монархію.

Найвища законодавча вручена, згідно з Конституцією, Всенародним Зборам, виконавча

–Раді Народних Міністрів, судова –Генеральному суду.

Основу побудови структури вищих органів держави становила відома теорія розподілу влади – на законодавчу, виконавчу і судову. Отже, найвища законодавча вручена, згідно з Конституцією, Всенародним Зборам, виконавча –Раді Народних Міністрів, судова –Генеральному суду.

Місцевими органами влади й управління стали виборні Ради та управи – у громадах (сільських і міських), волостях, землях.

Гетьманові належала вся повнота законодавчої та виконавчої влади, він був також верховним “воєводою” армії, флоту.

Українська Народна Республіка

Замість назви держави Українська Народна Республіка встановлено нову назву – Українська держава.

У політиці приймали участь здебільшого українці, але до влади залучались і представники нацменшин.

Уряд, сформований гетьманом, складався здебільшого з російських кадетів і монархістів.

Парламент країни – Всенародні Збори – мав обиратися населенням на основі рівного, прямого, загального, таємного голосування за пропорційною системою виборів: депутат від 100тис. жителів строком на три роки.

Цивільно-правова, громадянська і політична дієздатність наступала з 20-річного віку. У Конституції підкреслювалося (ст.12), що всі громадяни рівні у громадянських і політичних правах – незалежно від статі, національності, раси, віросповідання, освіти, майнового стану.

Народні маси позбавлялися політичних прав і свобод.

Проголошення суверенної Української Народної Республіки викликало значний міжнародний резонанс. Її визнали у 1918 р.: Румунія, Франція, Великобританія, Сполучені Штати Америки, Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, Японія, Китай, Португалія, Данія, Греція, Норвегія, Ірак, Іспанія, Фінляндія, Польща, Швеція, Швейцарія та ін.; у 1919 р. – Угорщина, Чехословаччина, Ватикан, Голандія, Італія тощо.

Відбувся обмін дипломатичними представниками з державами Центрального блоку. Розпочалися переговори з Румунією, Фінляндією, Швейцарією, Іспанією, Данією, Швецією тощо. Під тиском німців навіть Росія відрядила до Києва мирну делегацію на чолі з Х.Раковським. У Києві 12 червня між обома країнами був підписаний преліміарний мир. Росія визнала українську державу, сторони зобов’язалися встоновити дипломатичні відносини на рівні консульських.

Контроль держави над усіма банками, “які допомагали визискувати трудові класи”. З цього часу кредити банків повиннібули надаватися “головним чином на підтримку трудового населення та розвиток народного господарства в Україні”.

Вдалося налагодити фінансові справи.

Судом республіки оголошувався Генеральний суд, який обирався Всенародними Зборами. Він виступав як касаційна інстанція для інших судів, не міг бути судом першої та другої інстанцій і мати функції адміністративної влади. Судочинство оголошувалось усним і гласним, усі громадяни, незалежно від посад, рівними перед судом і перед законом.

На території УНР скасовувались як вид покарання смертна кара, тілесні покарання та ті, що ображали людську гідність та честь.

Проводилися важливі судові реформи. Створювалася система губернських і повітових судів. Сенат вважався найвищим судовим органом. Судочинство стало гласним, з участю присяжних засідателів.

Перестають діяти заборони щодо української мови і культури, почали розвиватися українська преса, створюватися видавництва, які випускали художню і навчальну літературу українською мовою. У Києві були організовані курси перепідготовки вчителів, відкрита перша українська гімназія.

Помітні були здобутки у галузі культури і освіти. В усіх вищих навчальних закладах почали працювати кафедри української мови, літератури, історії. Засновано український державний театр, Національний музей, національну капелу. Створено Українську Академію Наук, президентом якої було обрано В.Вернадського.