- •Тема 14. Організація складання та подання
- •14.1. Склад і подання фінансової звітності
- •14.2. Особливості складання окремих форм фінансової
- •14.3. Організація складання консолідованої фінансової звітності
- •14.4. Організація складання податкової звітності
- •14.5. Організація складання статистичної звітності
- •14.6. Організація виправлення помилок у звітності
- •14.6.1. Класифікація помилок та способи їхнього виправлення
- •14.6.2. Виправлення помилок у фінансовій звітності
- •14.6.3. Виправлення помилок у податковій звітності
- •14.6.4. Виправлення помилок у звітності до фондів страхування
- •14.6.5. Відповідальність за помилки
14.6.3. Виправлення помилок у податковій звітності
Під час виправлення помилок у податковій звітності потрібно керуватися нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 р. № 2181 -III (далі - Закон № 2181), а також іншим податковим законодавством.
Закон № 2181 передбачає (стаття 17.2), що платник податків, який до початку його перевірки органом контролю самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнювальний розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнювального розрахунку;
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подання декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи не застосовують.
У разі самостійного донарахування суми податкових зобов'язань адміністративних штрафів не накладають.
Це правило не застосовується, якщо:
а) платник податків не подає податкової декларації за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання;
б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою-платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання. Помилки в податковій звітності можна виправляти різними способами.
Спосіб 1. Подання нової декларації (розрахунку) з виправленими показниками. Цей спосіб застосовують, якщо уточнення показників відбувається після подання податкової декларації, у якій допущено помилку, але до настання граничного терміну її подання за відповідний період. Нову декларацію подають на заміну попередньої. Оскільки строк звітування не порушується, то платник податків не сплачує будь-якого штрафу.
Попередня податкова декларація залишається в податковому органі. Кількість нових декларацій не обмежена. Якщо їх подано декілька, то податковий орган перевірятиме лише останню щодо правильності визначення податкового зобов'язання і своєчасності його погашення. Тобто у межах встановленого строку можна подавати декларацію декілька разів. За це ніяких штрафних санкцій не буде.
Спосіб 2. Відображення помилки у складі поточної декларації (розрахунку), що подається за будь-який дальший податковий період. Цей спосіб полягає у тому, що платник податку може зменшити або збільшити свої податкові зобов'язання, що виникли внаслідок помилок у попередніх деклараціях, у поточній декларації. У разі заниження податкового зобов'язання сплачується штраф у розмірі 5 відсотків від недоплати податку.
Спосіб 3. Подання уточнювальної декларації (уточнювального розрахунку). Після встановленого терміну подання декларації платник податків може будь-коли подати уточнювальну декларацію (уточнювальний розрахунок). У такому разі суму недоплати і штрафу потрібно сплатити не пізніше дня подання уточнювальної декларації, а виправляти помилки, які допущені у попередніх деклараціях, уже не потрібно. Цим способом доцільно користуватися, зокрема, в тому випадку, коли платник податку очікує документальну перевірку податковим органом, яка може відбутися до подання чергової декларації з урахуванням попередніх помилок.
Якщо підприємство виправить помилку після початку його перевірки податковим органом, то податківці матимуть право застосувати передбачені фінансові та адміністративні штрафи. Початком перевірки є дата, вказана у направленні на перевірку, яке податківці пред'являють перед початком її проведення.
Якщо від граничного терміну подання податкової декларації (або від фактичної дати подання, якщо декларація подана із запізненням) минуло 1095 днів, то повідомляти податковий орган про допущені помилки немає потреби. 1095 днів - це граничний строк податкових перевірок.
Є особливості виправлення помилок за окремими податками, а саме:
1) виправлення помилок здійснюється у черговій чи уточнювальній декларації (розрахунку) в таких документах: декларація з податку на прибуток підприємства (податок на прибуток), податкова декларація з податку на додану вартість (податок на додану вартість), розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприєм-ництва-юридичною особою (єдиний податок);
2) помилки виправляють тільки шляхом подання уточнювальної декларації в таких документах: розрахунок акцизного збору (акцизний збір), розрахунок суми податку з власників транспортних засобів (транспортний податок), податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф №1 ДФ);
3) виправлення помилок здійснюють як в уточнювальному розрахунку, так і в поточній декларації в таких документах: податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища (збір за забруднення навколишнього природного середовища), податковий розрахунок земельного податку (земельний податок).
