26. Робота з браузером Microsoft Internet Explorer. Перегляд документів у World Wide Web (www). Визначення: гіпертекст, гіпермедіа, WebcTopiHKa (html-документи).

Гіпертекст — документ, окремі слова з якого пов'язані з іншими документами, в яких розкривається їх смисл, або з певним місцем у цьому ж документі. Ни­ні на основі гіпертексту реалізуються електронні енциклопе­дії, системи допомоги прикладних програм і Web-сторінки.

Для перегляду вмісту Web-сторінок існують спеціальні програми (броузери). Нині найпоширенішими є три броу-зери: Microsoft Internet Explorer, Opera та Mozilla.

-38-

Microsoft Internet Explorer. Цей Web-броузер, розроб­лений фірмою Microsoft, був створений на основі коду NCSA Mosaic і став невід'ємним компонентом ОС Win­dows.

Із сучасною системою Microsoft Windows XP постача­ється версія 6.0 цього броузера. Internet Explorer прості­ший порівняно з аналогічними програмами, найменш за­хищений від несанкціонованого втручання (хакерства).

На рис. 8.18 відображене головне вікно Internet Explo­rer. Основними елементами його інтерфейсу є поле введен­ня адреси (2), а також кнопки Назад, Вперед, Стоп і Обно­вить (1).

Для того щоб запустити Internet Explorer, слід вибрати в меню Пуск команди Программы, Internet Explorer. В ре зультаті з'явиться вікно броузера з завантаженою старто­вою сторінкою. Стартова сторінка задається при налаго­дженні Internet Explorer. Звичайно на щойно встановленій системі вказана стартова сторінка сайту Microsoft. В про­цесі роботи користувач може замінити її на іншу чи вста­новити порожню сторінку. Це регулюється за допомогою діалогового вікна Свойства обозревателя, яке викликають командою Свойства обозревателя меню Сервис (рис. 8.19).

Найпростіший спосіб відкрити Web-сторінку полягає в тому, щоб набрати її URL-адресу в полі Адрес (2 на рис. 8.18) і натиснути на Enter. Ім'я протоколу (http://, ftp://, gop­her:// на початку адреси) вводити не обов'язково. Internet Explorer веде журнал адрес (історію) усіх Web-серверів, що відвідувалися. Потрібну можна швидко вибрати у списку, що з'являється після натиснення на кнопку із чорною стрілкою у правій частині поля для вводу адреси. Також можна, активізувавши комбінацію Ctrl + Н (або меню Вид, Панели обозревателя, Журнал), викликати панель журна­лу, що буде приєднана у лівій частині вікна.

Часто при перегляді Web-сторінок необхідно зберегти адресу даної сторінки, щоб потім легко до неї звертатися. Для цього в Internet Explorer існує функція роботи із вкладками, винесена в окремий пункт меню Избранное. Для того щоб створити закладку на сторінку, яка зараз ак­тивна, вибирають команди Избранное, Добавить в избран­ное. Після цього з'явиться діалогове вікно, показане на рис. 8.20 (воно відображається у скороченому вигляді, а на рис. 8.20 відтворено його повний вигляд, що з'являється після натиснення на кнопку Добавить в «). У цьому вікні у полі Имя (1) можна ввести ім'я вкладки, а за допомогою списку Добавить в (2) вибрати категорію для посилання. Активізація кнопки Создать папку (3) дає змогу створюва­ти нові категорії, наприклад вести власний каталог поси­лань на часто використовувані сайти.

Також під час роботи з Web-сторінками буде необхідно зберігати сторінку на диск для повторного її перегляду без завантаження з Internet. Для цього вибирають Файл, Со­хранить как і у вікні, що з'явиться, вказують, під яким ім'ям і де зберегти сторінку.

-39-

У Web-сторінках з кириличними ресурсами використо­вують кодування (англ. encoding) — відображення симво­лів у пам'яті комп'ютера за допомогою чисел із викорис­танням таблиці кодування ASCII. У цій таблиці кожен символ кодується за допомогою восьми біт. Отже, так мож­на закодувати тільки 256 символів. їх недостатньо для то­го, щоб передати всі національні алфавіти світу. Тому стандарт ASCII описує тільки перші 126 символів (букви латинського алфавіту, знаки пунктуації, цифри та деякі спеціальні символи). Друга половина кодової таблиці представлена кількома не сумісними одна з одною кодови ми таблицями. Нижче наведено перелік деяких з них та вказані ОС, в яких вони використовуються: ері 251 — Win­dows; ср866 — DOS; KOI8-R, K0I-8U, K0I8-RU — Linux, FreeBSD та ін.; ISO 8859-5 — Solaris, IRIX та ін.