- •Поняття управління як суспільного явища
- •Основні риси та ознаки державного управління
- •Суб’єкти та об’єкти державного управління
- •Характеристика основних ознак держави та специфіка їх визначення
- •9) Суб’єктивні фактори в публічному управлінні
- •10) 1.1.5. Основні теорії та школи управління
- •11) Поняття принципу державного управління та їх систематизація
- •12) Види принципів державного управління
- •[Ред.]Типологія політичних систем
- •[Ред.]Функції політичної системи
- •17) Державна влада та державне управління
- •18) Цілі державного управління, правове та ресурсне забезпечення їх досягнення
- •19) Поняття і види функцій державного управління
- •20) Функціональна структура державного управління
- •21) Основні функції державного управління
- •22) Загальні функції державного управління
- •23) Допоміжні функції державного управління
- •24) Поняття методу державного управління
- •Класифікація методів державного управління
- •26) Економічні методи державного управління
- •27) Адміністративні методи державного управління
- •28) Правові методи державного управління
- •Переконання та примус
- •29) Соціально-психологічні методи державного управління
- •30) Організаційна структура державного управління
- •31) Підготовка та прийняття рішень у державному управлінні
- •33) Соціальна та юридична відповідальність
- •34) Переконання та примус в державному управлінні
- •35) Поняття та види контролю в державному управлінні
- •36) Реалізація концепції поділу влади в Україні
- •37) Форми управлінської діяльності
- •38) Порядок розгляду звернень громадян до органів державної влади
- •39) Правові акти управління
- •40) Проблеми ефективності державного управління
- •41) Проблема централізації та децентралізації державного управління в Україні
- •42) Унітарна та федеративна організація державного управління та національна складова у державному устрої
- •43) Система органів виконавчої влади в Україні
- •44) Функції та компетенції центральних органів виконавчої влади
- •45) Інститут президентства в Україні
- •46) Функції та повноваження Верховної Ради України
- •47) Кабінет Міністрів України
- •48) Місцеві державні адміністрації
- •2. Повноваження місцевих державних адміністрацій
- •49) Поняття та роль місцевого самоврядування
11) Поняття принципу державного управління та їх систематизація
Принципи Д.У. – це фундаментальні істини, позитивні закономірності, керівні ідеї, осн.положення, норми поведінки, що відображають закони розвитку відносин управ-ня, сформульовані у вигляді певного наукового положення, закріпленого переважно у правовій формі, на основі якого будується і функціонує апарат Д.У.
Принципи Д.У. повинні:
ґрунтуватись на законах розвитку суп-ва, його соц і екон законах і законах Д.У.
відповідати цілям Д.У. , відображати осн.якості, зв’язки і відносини управ-ня
враховувати часові та територ.аспекти в процесі Д.У.
мати правове оформлення, тобто бути закріпленими в нормативних документах, оскільки кожен принцип управ-ня є цілеспрямованим – його застосовують для вирішення конкретних організ.-політ.,соц-екон завдань
Систематизація принципів
Поряд з існуванням у науковій літературі великої кількості різноманітних принципів є також багато прикладів різної їх класифікації. Наприклад, автори курсу лекцій "Загальна теорія управління" пропонують таку систематизацію принципів:
загальні - принципи системності, об'єктивності, саморегулювання, зворотного зв'язку, оптимальності, інформаційної достатності, демократизму, гласності, змагальності, стимулювання;
часткові - принципи, що застосовуються у різних підсистемах чи суспільних сферах (економічній, соціально-політичній, духовній), і принципи, що застосовуються при аналізі різних суспільних явищ, оганізацій, інститутів;
організаційно-технологічні - єдиноначалля, поєднання державного, регіонального і місцевого управління, конкретності, розподілу праці, склярний принцип, принцип ієрархії, єдності розпорядництва, єдиноначалля, делегування повноважень, діапазону повноважень.
Г.Атаманчук запропонував таку систематизацію принципів державного управління: 1) суспільно-політичні; 2) функціонально- структурні; 3) організаційно-структурні; 4) принципи державно-управлінської діяльності.
Ще один підхід, схожий до попереднього, запропонували Н.Нижник і О.Машков: 1) суспільно-політичні принципи; 2) структурні принципи; 3) принципи державно-управлінської діяльності.
Як видно, існує багато різних підходів до систематизації принципів державного управління, що свідчить про великі труднощі у виділенні систематизаційних засад. Оскільки принципи відображають закономірності, відносини і взаємозв'язки, що мають об'єктивну суть, визначену їх місцем і роллю в системі державного управління, то можна визначити, що характер кожного принципу і їх систематизація повинні мати визначені і доволі вагомі підстави.
Державне управління будучи, як уже зазначалося, системою, яка здійснює зв'язок держави і суспільства, влади і народу, з одного боку, відтворює у собі риси, цивілізаційні та національні особливості відповідного суспільства, іншими словами, суспільно-політичну природу держави, а з іншого - визначає всі інші елементи державного управління (мету, функції, структури тощо). Ось чому державне управління являє собою систему, в якій всі елементи узгоджені, скоординовані, субординовані між собою за допомогою певних закономірностей, відносин і процесів, які, у свою чергу, визначаються типом і рівнем розвитку конкретного суспільства і держави.
Тому першою підставою систематизації принципів державного управління є виокремлення тих загальних закономірностей, відносин і процесів, які притаманні всій системі державного управління, забезпечують міцність залежностей держави і суспільства. Такі універсальні закономірності можна означити поняттям загальносистемні принципи державного управління.
Друга підстава систематизації пов'язана з аналізом і науковою характеристикою закономірностей, відносин і взаємозв'язків, що складають групи елементів державного управління (цілі, функції, структура, процес). Якщо суть державного управління відображається у загальносистемних принципах, які впливають на всі складові цієї системи, то, відповідно, у кожній групі елементів повинні діяти якісь свої специфічні закономірності, відносини і взаємозв'язки, їх можна розглядати як структурні принципи, що впорядковують структуру групи елементів, і поділити на такі види: структурно-цільові; структурно-функціональні; структурно-організаційні; структурно-процесуальні.
У різноманітних підсистемах державного управління (територіальних, функціональних, галузевих тощо) і, особливо, в різних аспектах спеціалізованої управлінської діяльності існують свої специфічні закономірності, відносини і взаємозв'язки організації тих чи інших управлінських елементів, що складають третю підставу систематизації принципів державного управління. Сюди можна віднести принципи формування організаційних структур, принципи керування установою, принципи прийняття управлінських рішень, принципи контрольної діяльності, принципи використання методів державного управління, принципи виконавчої влади, принципи державної служби, принципи управління людськими ресурсами, принципи діяльності органу виконавчої влади, принципи діяльності Кабінету Міністрів України, принципи діяльності місцевих державних адміністрацій тощо. Ці принципи стануть предметом розгляду наступних розділів книги. Тому зараз лише зауважимо, що спеціалізовані принципи не повинні суперечити загальносистемним і структурним принципам, а навпаки, сприяти зміцненню єдності державного управління.
