30Регламентування бух обліку 110

В результаті порівняння понять «національна система бухгалтерського обліку» і «система бухгалтерського обліку», з’ясовано, що бухгалтерський облік є підсистемою управління на кожному окремому підприємстві і представляє собою відкриту систему, її складові залежать від впливу зовнішніх факторів. Одним з основних таких факторів є регламентація бухгалтерського обліку, яка представляє собою елемент системи, що не виступає частиною системи обліку, але зміни в якому можуть спричинити зміни в стані системи. Власне облікова система також впливає на зовнішнє середовище, тобто інші системи. Таким чином, облік – це інформаційна система управління, яка постійно пристосовується до зростаючих потреб суспільства . 110

Суспільство є складним та динамічним середовищем, тому до обліку весь час висуваються нові вимоги, які формуються у вигляді державної регламентації, основою якої є законодавче і нормативно-методичне забезпечення. Отже, національна система бухгалтерського обліку дозволяє розв’язувати визначені тактичні і стратегічні завдання розвитку економіки країни шляхом прийняття відповідних законодавчих актів, що регулюють облікову систему.З’ясування питання класифікації національних облікових систем, їх складових і особливостей дозволяє обрати оптимальну концепцію розвитку бухгалтерського обліку для нашої країни, що важливо в період його реформування. Це дозволяє використати значний міжнародний досвід з організації бухгалтерського обліку на національному рівні з максимальним урахуванням соціально-економічних особливостей конкретної країни. Різноманітність класифікації систем бухгалтерського обліку спричиняє виникнення іншого актуального на сьогодні питання – проблему гармонізації обліку, що у вітчизняних умовах стало однією з причин проведення реформи. 111

Запорукою вдалого реформування є розвиток системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку і звітності, що відповідає вимогам користувачів фінансової інформації в ринковій економіці і яка представляє собою результат взаємодії інститутів ринкової економіки з розробки і встановлення правил ведення бухгалтерського обліку і складання звітності [1]. 111

В ринкових умовах господарювання метою регулювання бухгалтерського обліку є встановлення необхідних норм, методик, положень і рекомендацій, що забезпечують підготовку повної, правдивої та неупередженої обліково-економічної інформації для заінтересованих користувачів: інвесторів, працівників підприємств, кредиторів, контрагентів, держави і громадськості. Тому система нормативного регулювання бухгалтерського обліку повинна бути адекватною розвитку економічних відносин в країні і забезпечувати достовірною фінансовою інформацією різні групи користувачів. 112

Для удосконалення системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку і звітності, що відповідає вимогам користувачів фінансової інформації в ринковій економіці необхідно здійснити: стандартизацію складання фінансової звітності, що повинна орієнтуватися на МСФЗ; систематизацію нормативних актів і законодавства з бухгалтерського обліку; трансформацію інститутів регулювання бухгалтерського обліку; підготовку та формування вимог до фахівців з бухгалтерського обліку . 112

Система нормативного регулювання в сучасних умовах перетворення економіко-правового середовища повинна представляти собою певний синтез між системою регулювання, адекватною цивілізованим ринковим відносинам (з властивим високим рівнем професіоналізму бухгалтерського і фінансового персоналу, здатного приймати рішення в нестандартних ситуаціях, виходячи із основоположних принципів, закріплених у законодавстві) і системою регулювання, сенс якої полягає в жорсткій тотальній регламентації і наявності детального інструктивного матеріалу. 113

В економіці країни доцільним є здійснення державного регулювання і встановлення єдиних методологічних основ обліку. В той же час ці заходи повинні здійснюватися через виконання всіма суб’єктами господарювання вимог нормативних актів, що формують систему бухгалтерського законодавства . 113

Це пояснюється особливостями бухгалтерського обліку як інформаційної системи, що відображає господарську діяльність, але яка не тотожна останній як за природою, так і за змістом. Для формування в бухгалтерському обліку достовірної інформації необхідне його правове суворе регулювання. Тільки в такому випадку кожному факту господарського життя, що підлягає відображенню в обліку, буде відповідати чітко визначена правильна інформація. 113

З метою реалізації регулюючої функції держави в сфері бухгалтерського обліку необхідно змінити правове поле – господарське, податкове законодавство і нормативну базу бухгалтерського обліку та звітності. Приймаючи до уваги, що Міжнародні стандарти фінансової звітності відносяться лише до звітності, орган, який регулює облік та звітність в країні, повинен розробити і створити детальні інструкції по застосуванню нових Положень, включаючи питання організації облікового процесу. Потрібно переглянути і зафіксувати в нормативних актах вищого рівня (Законі, Кодексі) підходи до використання даних бухгалтерського обліку та звітності для податкових розрахунків[2] . 114

Бухгалтерське законодавство потребує науково обґрунтованої систематизації та узгодження з іншим господарським і фінансовим законодавством. Це дозволить законодавцям усунути наявні протиріччя або недоліки, що має виключне значення в умовах різкого збільшення (або повної заміни) нормативних актів з бухгалтерського обліку. 114

Отже, перспективними напрямами подальшої регламентації бухгалтерського обліку в Україні, які полягають в: 114

1) обґрунтуванні необхідності створення системи регламентації бухгалтерського обліку, зорієнтованої на ринкові умови господарювання; 114

2) уточненні концепції розвитку бухгалтерського обліку в країні; 114

3) виявленні тенденцій і обґрунтуванні шляхів розвитку системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку. 114

31.Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для ухвалення рішень правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів. Фінансова звітність підприємств не складає комерційну таємницю, окрім випадків, передбачених законодавством. Фінансова звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку. Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність в грошовій одиниці України. Фінансова звітність подається з моменту реєстрації підприємства і до його ліквідації (навіть якщо підприємство не здійснює ніяких операцій). Основними нормативними документами, регулюючими питання складання і надання фінансовій звітності є П(С)БО. Порядок надання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000р. № 419. 115

Обов'язок складання фінансової звітності передбачений ст. 11 Закону № 996, а основні принципи її складання викладені в П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". 115

Фінансова звітність складається всіма суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами і надається наступним користувачам (п. 1 ст. 14 Закону про бухгалтерський облік № 996). 115

- органам управління підприємством; 115

- трудовому колективу підприємства (на вимогу); 116

- власникам (засновникам) підприємства (товариства); 116

- органам виконавчої влади і іншим користувачам відповідно до законодавства. 116

Періодичність складання і терміни подання фінансової звітності. Відповідно до Закону про бухгалтерський облік № 996 звітний періодом для складання фінансової звітності є календарний 116

рік (з 1 січня 201_р. до 31 грудня 201_р.). Баланс підприємства 116

складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року)(31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня звітного 201_р.). Звіт за календарний рік називається річною фінансовою звітністю. Також передбачена і проміжна - квартальна фінансова звітність, яка складається наростаючим підсумком з початку року. 116

Річна фінансова звітність надається не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком, а квартальна - не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом. 116

За дату надання фінансової звітності вважається день фактичної її передачі за призначенням. Якщо фінансова звітність пересилається поштою, то за дату її надання вважається дата отримання адресатом, вказана на штемпелі підприємства зв'язку. У разі, коли дата подання звітності доводиться на святковий або неробочий день, термін надання переноситься на перший робочий день, наступний за вихідним (святковим) днем. 116

Пунктом 11.3 ст. 11 Закону про бухгалтерський облік № 996 визначено, що для суб'єктів малого підприємництва національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати, тоді як для решти підприємств (окрім бюджетних установ) фінансова звітність включає: 117

- Баланс (ф. № 1); 117

- Звіт про фінансові результати (ф. № 2); 117

- Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3); 117

- Звіт про власний капітал (ф. № 4); 117

- Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5); 117

- Додаток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" (ф. № 6). 117

Скорочені форми фінансової звітності (Балансу й Звіту про фінансові результати) передбачені також п. 9 П(С)БО 2 "Баланс" й п. 6 П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати". 117

Основні вимоги до складання фінансової звітності 117

Перед складанням річної фінансової звітності на підприємстві має бути проведена інвентаризація активів і зобов'язань. 117

Інформація, приведена у фінансовій звітності, базується виключно на даних бухгалтерського обліку і повинна бити тотожна даним аналітичного і синтетичного обліку. Слід пам'ятати про те, що дані фінансової звітності вважаються за достовірні, якщо не містять яких-небудь спотворень або помилок, які можуть згодом вплинути на прийняті рішення. 117

При складанні фінансової звітності необхідно суворо слідувати принципам її підготовки - автономності підприємства, безперервності діяльності, періодичності, історичної (фактичної) собівартості, нарахування і відповідності доходів й втрат, повного освітлення, послідовності, обачності, превалювання змісту над формою, єдиного грошового вимірника. 118

Фінансова звітність має бути підписана керівником підприємства і головним бухгалтером. 118

32.Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів. Слід відзначити, що звітним періодом для фінансової звітності визначено рік (на відміну від податкової, де присутній і квартал). Склад річної звітності має наступний вигляд: 1) Баланс ( ПСБО 2 "Баланс"); 2) Звіт про фінансові результати (ПСБО 3 "Звіт про фінансові результати") 3) Звіт про рух коштів (ПСБО 4 "Звіт про рух грошових коштів") 4) Звіт про власний капітал (ПСБО 5 "Звіт про власний капітал") 5) Примітки (Стандарти, якими встановлено порядок обліку конкретних операцій) Стандартом 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" передбачено подання не тільки річної, а і квартальної звітності (при відсутності квартального звітного періоду). Така звітність отримала назву проміжної, складається щоквартально наростаючим підсумком за 3, 6 і 9 місяців. До неї увійшли тільки Баланс і Звіт про фінансові результати. Річна фінансова звітність підприємств (крім зведеної та консолідованої) подається органам статистики і засновникам згідно зі статутними документами. Строк подання звітності до органів статистики - 20 лютого. Проміжна звітність подається до органів статистики це пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, тобто 25 квітня, 25 липня і 25 жовтня. Якщо останній звітний день збігається з вихідним або святковим, то він переноситься на перший робочий день. Якщо звітність надсилається поштою, то днем подання є дата на штемпелі поштового відділення одержувача. Відповідальність за несвоєчасне подання звітності до органів статистики встановлена у вигляді адміністративного штрафу. Перед складанням річної фінансової звітності обов'язкове проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства. Баланс являє собою систему моментних показників (тобто показників на певну дату). Практично це зведення дебетових і кредитових залишків за бухгалтерськими 119

33.Консолідована фінансова звітність — фінансова звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.[1] Вперше консолідована звітність з'явилась у США на початку XX століття, коли характерною особливістю економічного розвитку того періоду стали злиття, придбання одних підприємств іншими та формування в результаті таких процесів економічних гігантів. В 1901 році американською компанією Дж. П. Моргана "United States Steel Company" було підготовлено і представлено консолідований бухгалтерський звіт. 121

Необхідність представлення консолідованої звітності в Україні викликана появою холдингових компаній, концернів, інших груп, а також акціонерних товариств зі знач­ною кількістю дочірніх підприємств. 121

Проте, незважаючи на вище вказаний фактор, представлення консолідованої звітності стало реальним лише з прийняттям національних стандартів бухгалтерського обліку, зокрема стандарту "Консолідована фінансова звітність". До цього моменту групи підприємств, пов'язаних між собою системою участі, складали зведену звітність за традиційною методикою з використанням елементів консолідації. 121

Відповідно до “Загальних вимог до фінансової звітності” консолідована фінансова звітність — це звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. 121

Вона містить консолідовані: 121

1)баланс; 121

2)звіт про фінансові результати; 121

3)звіт про рух грошових коштів; 122

4)звіт про власний капітал; 122

5)примітки до консолідованої звітності. 122

Для формування консолідованої звітності материнське та дочірні підприємства подають свої фінансові звіти, складені за однаковий період і на ту саму дату балансу. 122

Консолідовану фінансову звітність необхідно відрізняти від зведеної. 122

Важливим моментом тут є те, що з утворенням вище згадуваних груп виникає економічна одиниця, в котрій дочірні та асоційовані підприємства є економічно пов’я­заними, але юридичне незалежними суб’єктами. Тому простого сумування статей балансу, звіту про фінансові результати та інших звітів недостатньо для отримання ре­альної картини функціонування групи підприємств. Для цього необхідна консолідована звітність, складена з використанням спеціальних методів, що усувають спільні статті і подвійний рахунок. 122