- •1.Основні етапи розвитку політичної думки
- •3.Законодавство України про державні таємниці у сфері міжнародних відносин
- •3. Масова культура і журналістика
- •Вплив змі на формування і функціонування політичної с-ми в Україні
- •2.Змі про стан злочинності
- •3.Глобальні проблеми масової культури
- •Політичний лідер
- •2.Популізм і журналістика
- •Громадська думка
- •Парламентська публіцистика
- •Безробіття – економічний і соціальний аспекти
- •Журналісти в умовах ринкової економіки
- •Становлення банківської системи в ринкових умовах. Банківська криза в Україні.
- •Політична реклама в змі
- •3 Складові скептичного сприйняття у змі політичної реклами в Україні:
- •Портрет політичного лідера
Журналісти в умовах ринкової економіки
В умовах ринкової економіки редакцію газети чи журналу потрібно розглядати як ко-мерційне підприємство - самостійний, з правами юридичної особи, суб'єкт господа-рювання, що діє в умовах самофінансування. Періодичні видання сьогодні - це справжні підприємства зі своїм складним виробничим процесом. У сучасній редакції, коли в її структуру, крім творчої частини, увійшли постачання, виробництво, збут, присутні, як мінімум, два типи праці: творчий (журналістський) і технологічний (менеджерський). Незалежно від змісту й політичної орієнтації преса завжди залишається своєрідним сплавом продукту інтелектуальної творчості та продукту матеріального, який треба вміти вигідно продати. Завоювання ринку, рентабельність інформаційного підприємства до-сягаються переважно завдяки діям талановитих журналістів, творчих працівників, які уважно стежать за станом суспільства.
Функції:
Фінансова: досягати перевищення прибутків над видатками.
Змістова: якісний продукт.
Маркетингова: уміння продати цей товар на інформаційному ринку
Кадрова: передбачає уникнення трудових конфліктів, досягнення стабільності колективу, встановлення атмосфери, яка сприяє розвиткові ініціативи і творчості журналістів.
Восьмий варіант
Становлення банківської системи в ринкових умовах. Банківська криза в Україні.
В Україні інтенсивно починають з’являються банківські структури. Тоді був найвищий рівень інфляції. В 91 році – багато дрібних банків. У 94 році Ющенко очолив нацбанк, провів реформу: - мінімальний статутний фонд банку має становити 3 млн Q(фр), а для банків, які займаються завнішньоекономічної діяльністю 5 млн екю. Це викликало велику хилю обурення серед комерційних банків. Одні банки розпалися, а інші об’єднались. На поч. 90-тих більшість промислових підприємств перебували у державній формі власності. А банки – в комерційній. Невідповідність форм власності призвели до того, що комерційні банки неохоче фінансували державні установи. Банківські установи фінансували лише дрібний бізнес.Підприємства не отримували коштів. Великі потужні підприємства створювали свої банки. Більшість банківського капіталу зосереджені у промислових центрах – характерно для країн, що розвиваються.В Україні більшість капіталу зосереджені у столиці. Концентрація капіталу в столиці призводить до того, що більш, ніж 90% центральних офісів є в Києві.Лише кілька – в інших містах.В Україні 37% капіталу - іноземний капіталу.Між банками та підприємствами мають бути партнерські відносини.На обласному р-ні банки мають свої регіональні центри.Критерії визначення потужності банку: Потужні фінансові установи практично не працюють з фізичними особами, основні – юридичні – 98% - 2%
В Україні 20-30% - 80-70%
VIP – 100 тис.$
Основний принцип – кредити-депозити.Чим вищий відсоток тим більший ризик.
Політична реклама в змі
Політична реклама – це складова і невід’ємна частина політичного маркетингу. Це цілісна с-ма прийомів та методів подачі привабливих для конкретного політика і цілої політичної організації інформації.
Метою політичної реклами є максимально ефективний вплив на численні групи електоріату.У суспільствах, які є на перехідному етапі трансформування своєї політичної с-ми, є досить неоднозначне сприйняття політичної реклами.
