1. Фінансова стратегія — це:

а) діяльність, спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку держави;

б) територіальний перерозподіл фінансових ресурсів через бюд­жетну систему;

в) сукупність заходів щодо використання фінансових відносин для виконання державою своїх функцій;

г) діяльність, спрямована на вирішення завдань з подолання кри­зових явищ.

2. Фінансова тактика — це:

а) сукупність заходів щодо використання фінансових відносин для виконання державою своїх функцій;

б) територіальний перерозподіл фінансових ресурсів через бюд­жетну систему;

в) діяльність, спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку держави;

г) основні напрями використання фінансів на тривалу перспективу;

3. За внутрішньою будовою фінансова система — це:

а) система грошових відносин тієї чи іншої держави;

б) сукупність фінансових органів та інституцій, яка характеризує систему управління фінансами;

в) сукупність фондів фінансових ресурсів та взаємозв’язок між ними;

г) система органів державного правління.

д) сукупність відокремлених і взаємопов’язаних сфер і ланок фі­нансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілуі перерозподілу валового внутрішнього продукту.

4. За організаційною структурою фінансова система — це:

а) сукупність фінансових органів та інституцій, яка характеризує систему управління фінансами;

б) сукупність фінансових органів та інституцій, які управляють грошовими потоками;

в) сукупність фондів фінансових ресурсів та взаємозв’язок між ними;

г) сукупність відокремлених і взаємопов’язаних сфер і ланок фі­нансових відносин, які відображають специфічні форми і методи роз­поділу та перерозподілу валового внутрішнього продукту;

д) система органів державного правління.

5. Фінансове планування — це:

а) використання прогресивних норм і нормативів із залученням електронно-обчислювальної техніки;

б) порівняння фінансових результатів від використання фінансо­вих ресурсів з плановими;

в) діяльність зі складання планів формування, розподілу і вико­ристання фінансових ресурсів на рівні суб’єктів господарювання, їх об’єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних оди­ниць та держави в цілому;

г) виявлення резервів зростання фінансових ресурсів;

д) визначення шляхів найбільш ефективного господарювання.

6. Фінансовий контроль — це:

а) діяльність щодо перевірки законності та доцільності здійснен­ня господарських операцій;

б) самостійний контроль, який має місце у всіх сферах суспіль­ного відтворення і супроводжує весь процес руху грошових коштів;

в) контроль за дотриманням фінансово-господарського законо­давства у процесі формування та використання фондів грошових коштів;

г) контроль щодо оцінки економічної ефективності фінансово- господарських операцій та доцільності зроблених витрат;

д) контроль щодо правильності використання коштів.

7. Головною метою фінансової політики є:

а) перерозподіл фінансових ресурсів між окремими верствами населення, галузями, регіонами;

б) забезпечення фінансовими ресурсами реалізації державних програм економічного та соціального розвитку;

в) управління фінансовою діяльністю держави та інших суб’єктів економіки внутрішніми заходами;

г) встановлення раціонального, з погляду держави, розподілу та використання фінансових ресурсів;

д) діяльність, спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку держави.