- •Тема 1. Податкова полі гака і податковий тягар План
- •12. Податковий тягар та методика його визначення
- •Тема 2, Організаційні та правові засади управління оподаткуванням в Україні
- •Менеджмент як інструмент управління
- •Державна податкова служба як основний орган управління оподаткуванням
- •Тема 4. Теоретичні основи державного податкового менеджменту
- •Предмет, об’єкт і завдання державного податкового менеджменту
- •Функції державного податкового менеджменті у
- •Визначення поняття «податкове прогнозування і планування»
- •Тема 5. Податкове прогнозування і планування — складові державного податкового менеджменту
- •Методи податкового прогнозування і планування
- •Тема 6. Податкове регулювання як складова державного податкового менеджменту
- •Податкове регулювання й економічна політика держави
- •Принципи податкового регулювання
- •Інструменти податкового регулювання
- •Принцип встановлення і розмір ставки податку.
- •Податкові пільги.
- •Зменшення податкових ставок.
- •Ключові слова: податкове регулювання; принципи та інструменти податкового регулювання; податкові ставки; податкові пільги.Питання для перевірки знань
- •Теїиа 7. Податковий контроль - складова державного податкового менеджменту
- •Зміст податкового контролю
- •Порядок проведення перевірок суб’єктів підприємницької діяльності органами державної податкової служби України
- •7.4. Відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства
- •Розділ III. Корпоративний податковий менеджмент
- •Тема 8. Корпоративний податковий менеджмент у системі управління оподаткуванням
- •Методи оцінювання яодаткового тягаря підприємства
- •Тема 6. Податкове регулювання як складова державного податкового менеджменту 15
- •Тема 6. Податкове регулювання як складова державного податкового менеджменту 15
- •Тема 6. Податкове регулювання як складова державного податкового менеджменту 15
- •Податкова політика підприємства
- •Функції корпоративного податкового менеджменту
- •Тема 9. Податкове планування
- •Аналіз ефективності податкового планування.Поняття і сутність податкового планування
- •Принципи податкового планування
- •Методи податкового планування
- •Ризики в податковому плануванні
- •Види податкового планування
- •Етапи податкового планування
- •Організаційно-підготовчий:
- •Складання поточного подаТкового плану.
- •Практичної реалізації
- •Аналіз ефективності податкового планування
- •Тема 6. Податкове регулювання як складова державного податкового менеджменту 15
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 10. Опїимізація податкових платежів
- •Сутність оптимізації податків
- •Види ухилень від оподаткування та уникнення оподаткування
- •Тема 11. Оцінка доцільності застосування спрощеної системи оподаткування
- •Переваги і вади спрощеної системи оподаткування
- •Розрахунок економічного ефекту переходу на спрощену систему оподаткування
- •Порівняльна доцільність альтернативних систем оподаткування
- •Тема 12. Території пільгового оподаткування
- •Офшорні центри
- •Території пріоритетного розвитку
- •Визначте специфіку діяльності тпр в Україні.Розділ IV. Персональний податковий менеджмент
- •Тема 13. Теоретичні основи та практична реалізація персонального
- •Стратегічні орієнтири розвитку персонального податкового менеджменту
- •Тема 6. Податкове регулювання як складова державного податкового менеджменту 15
- •Тема 6. Податкове регулювання як складова державного податкового менеджменту 15
- •Тема 6. Податкове регулювання як складова державного податкового менеджменту 15
Тема 11. Оцінка доцільності застосування спрощеної системи оподаткування
План
Переваги і вади спрощеної системи оподаткування.
Перевірка об’єктивної можливості переходу на сплату єдиного податку та облік очікуваних змін.
Розрахунок економічного ефекту переходу на спрощену систему оподаткування.
Порівняльна доцільність альтернативних систем оподаткування.
Для визначення можливості та доцільності переходу на спрощену систему оподаткування можна запропонувати проходження наступних етапів:
Загальна оцінка переваг і вад спрощеної системи оподаткування відносно звичайної податкової системи.
Оцінка наявності об’єктивних умов для застосування спрощеної системи оподаткування конкретним суб’єктом господарювання.
Облік очікуваних змін у здійсненні господарської діяльності та прогнозування об’єктів оподаткування.
Розрахунок економічного ефекту від застосування кожного з можливих варіантів оподаткування в порівнянні зі звичайною податковою системою.
Оцінка додаткових чинників.
Прийняття рішення про застосування конкретного варіанту.
Переваги і вади спрощеної системи оподаткування
Охарактеризуємо переваги спрощеної системи оподаткування за різними сферами дії.
Нормативна база - суттєво зменшується перелік переважно складних і суперечливих один одному законодавчих і нормативних актів, які регламентують оподаткування, що суттєво полегшує життя бухгалтерам і зменшує кількість можливих помилок.
Розрахунки, пов’язані з обчисленням податкових зобов’язань - значно спрощуються, оскільки замість податків, зборів і внесків, платником яких перестає бути суб’єкт малого підприємництва (а об’єкти оподаткування і порядок обчислення сум податкових зобов’язань по кожному з них специфічні), розраховується єдиний об’єкт оподаткування - виручка від реалізації продукції.
Складання податкової звітності - замість різноманітних форм податкової звітності по податках і зборах, які замінюються єдиним податком, один раз на квартал необхідно заповнювати одну нескладну форму. Результатом цього є, по-перше, зниження трудомісткості підготовки податкової звітності, а по-друге, € хоч і невелика, але все ж таки економія бланків звітних документів.
Ведення податкового обліку - суб’єкти підприємницької діяльності (СПД) ведуть податковий облік тільки по тих податках і зборах, платниками яких вони є. Особливо сильно відчувається пов’язана з цим економія часу в малих підприємствах, які переходять на сплату єдиного податку за ставкою 10%. Для них не тільки скасовано податковий облік з податку на прибуток, але й скасований трудомісткий податковий облік з ПДВ.
Подання податкової звітності - немає необхідності суворо контролювати строки подання звітності по тих податках і зборах, платником яких тепер не є СПД. Чим менше таких строків подання звітності, тим менше імовірність, що будь-який з них буде пропущений. Крім того, суттєво скорочуються втрати робочого часу бухгалтерів у зв’язку з чергами під час подання декларацій в органи ДПС та інші контролюючі органи.
Строки сплати податків і зборів - замість різних і розосереджених за часом строків сплати податків і зборів, які замінюються єдиним податком, введений єдиний строк - щомісячно, не пізніше 20 числа наступного місяця. Це полегшує бухгалтеру контроль за його дотриманням, забезпечує можливість маневрування фінансовими ресурсами між черговими платежами.
Платежі в бюджет і державні цільові фонди - можливе зменшення сум платежів по податках і зборах у результаті переходу на застосування спрощеної системи оподаткування.
Застосування фінансових санкцій і адміністративних штрафів - імовірність застосування штрафних санкцій знижується в зв’язку зі зменшенням кількості форм податкової звітності підприємства, суттєвою уніфікацією строків подання звітності й сплати податків, скороченням кількості перевірок та їх тривалістю.
Бухгалтерський облік - платники єдиного податку можуть застосовувати спрощену форму ведення бухгалтерського обліку.
Фінансова звітність - порядок складання і подання фінансової звітності не залежить від системи оподаткування і визначається наявністю у юридичної особи статусу суб’єкта малого підприємництва. Якщо такий платник відповідає вимогам Закону про бухгалтерський облік, він звільняється від щоквартального складання і подання проміжної фінансової звітності, а по підсумкам року подає фінансову звітність у вигляді Балансу і Звіту про фінансові результати, структура і склад яких значно спрощені.
Далі охарактеризуємо вади спрощеної системи оподаткування.
Відсутність зв’язку об’єкта оподаткування з витратами. Спрощена система оподаткування не передбачає обліку витрат при визначенні податкових зобов’язань Виникає неможливість зменшення податкових зобов’язань у зв’язку зі збільшенням витрат, пов’язаних зі здійсненням господарської діяльності.
Відсутність „перехідних” положень, що регламентують особливості податкового обліку перехідних операцій, які починаються при одній системі оподаткування, а завершуються при іншій. Незважаючи на те, що оподаткування „перехідних” операцій розглядалося в роз’ясненнях ДПСУ, у багатьох випадках вони непослідовні і суперечать одне одному, що заважає їх практичному застосуванню. Підвищується ризик застосування фінансових санкцій при здійсненні операцій, що не були завершені на момент зміни системи оподаткування.
Неможливість виписування податкових накладних покупцям у випадку скасування реєстрації як платника ПДВ. Платники єдиного податку по ставці 10% не ведуть податковий облік з ПДВ і не мають права виписувати податкові накладні. При продажу товарів (робіт, послуг) кінцевим споживачам чи неплатникам ПДВ значення не має. Якщо ж платник знаходиться на початку або в середині ланцюжка „виробництво- споживання” і має справи з покупцями - платниками ПДВ, це може призвести до втрати покупців (якаю не буде компенсовано відповідним зниженням ціни).
Обмеження по формі розрахунків. Платники єдиного податку - юридичні особи незалежно від обраної ставки не мають права здійснювати розрахунки за відвантажену продукцію в тій чи іншій формі, що відрізняється від грошової. Це обмежує економічну свободу суб’єктів малого підприємництва.
Втрата права на бюджетне відшкодування. Відмова від статусу платника ПДВ для юридичних осіб, які перейшли на сплату єдиного податку по ставці 10%, автоматично означає відмову від права на бюджетне відшкодування. До того ж ДПАУ поширює цей підхід і на ті суми бюджетного відшкодування, які були нараховані, але не повернені підприємству до переходу на сплату єдиного податку. Цей фактор знижує привабливість альтернативних систем оподаткування для тих платників, які мають право на бюджетне відшкодування, і особливо для експортерів. Додаткові втрати на бюджетному відшкодуванні слід враховувати в розрахунку економічної доцільності відмови від звичайної системи оподаткування.
Тимчасовий характер спрощеної системи оподаткування і незрозумілі перспективи її застосування. Указ № 727 діє на період „до законодавчого врегулювання цього питання”. Тому існує пряма загроза прийняття Верховною Радою України відповідного закону з іншими параметрами єдиного податку. Відсутня впевненість в незамінності умов оподаткування в перспективі і можливість довгострокового прогнозування фінансового стану підприємства.
Додаткові втрати, пов’язані зі зміною системи оподаткуванню. Перехід на застосування іншої системи оподаткування потребує додаткових витрат у зв’язку з необхідністю засвоєння бухгалтерами нових законодавчих і нормативних документів, а також з подоланням консерватизму. Імовірні помилки в оподаткуванні в перші періоди роботи з посиланням на неможливість використання досвіду бухгалтерів. Виникає необхідність перегляду традиційних підходів до стратегії господарської діяльності взагалі та до оцінки доцільності проведення тих чи інших господарських операцій зокрема.
Перевірка об’єктивної можливості переходу на сплату єдиного податку та облік очікуваних змін
Перевірка на відповідність платника критеріям суб 'єкта малого підприємництва згідно із Законом № 2063 здійснюється в такій
послідовності:
Розраховується валовий дохід за минулий календарний рік;
® Перевіряється дотримання обмеження відносно граничної
середньооблікової чисельності' найманих працівників;
Перевіряється відповідність видів діяльності, що здійснюються,
встановленим Законом № 2063;
Аналізується структура статутного фонду і з’ясовується в ньому доля засновників, які не відносяться до суб’єктів малого підприємництва.
Перевірка на відповідність критеріям платника єдиного податку проводиться у таких напрямках:
Розрахунок виручки від реалізації продукції за минулий календарний рік;
Перевіряється відповідність видів діяльності, що здійснюються,
обмеженням Указу № 727;
Оцінка можливості застосування розрахунків за відвантажену продукцію виключно в грошовій формі;
® Перевірка стану розрахунків з бюджетами і державними цільовими фондами.
Після проведення перевірки об’єктивної можливості переходу на сплату єдиного податку необхідно спрогнозувати очікувані зміни в здійсненні господарської діяльності та провести розрахунок прогнозних рівнів податкових баз в періоді, за який проводиться порівняльний аналіз економічного ефекту від зміни системи оподаткування.
Виходячи з переліку податків і зборів, які не сплачуються платниками, що застосовують спрощену систему оподаткування, необхідно визначити прогнозний рівень таких показників.
Показники |
Сфера застосування в розрахунках |
Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
Єдиний податок |
Доходи підприємств, визначені за датою переходу покупцеві права власності на товар |
Податок на прибуток |
Інші доходи, що входять до складу доходу суб’єкта господарювання |
Податок на прибуток |
Витрати підприємства |
|
Площа земельних ділянок |
Плата за землю |
Коригуючий коефіцієнт до ставок земельного податку |
|
Обсяги використаних водних та інших природних ресурсів |
Ресурсні платежі |
Вирахування з оплати праці найманих працівників |
Єдиний соціальний внесок |
Виручка від операцій з поставки товарів (робіт, послуг), які входять у базу оподаткування з ПДВ * |
ПДВ |
Вартість товарів (робіт, послуг), за якими формується податковий кредит* |
|
Норматив робочих місць для інвалідів |
Штрафи за нестворені робочі місця для інвалідів |
Середня заробітна плата по підприємству |
*
Для розрахунку порівняльного ефекту
переходу на застосування спрощеної
системи оподаткування зі сплатою
єдиного податку по ставці 10 %
