- •3. Нормативна та позитивна мікроекономіка
- •7.Особливості взаємовідносин економічних суб’єктів на макрорівні.
- •9. Мікроекономічні моделі
- •10. Поняття потреб та їх класифікація.
- •11. Економічні блага та їх класифікація.
- •12.Поняття корисності та її особливості
- •14.Рівновага споживача.
- •16. Споживацький вибір та фактори які на нього впливають.
- •19. Властивості кривих байдужості.
- •2. Криві байдужості не перетинаються.
- •20. Криві байдужості особливого типу.
- •18. Криві байдужості, їх основні характеристики.
- •21. Гранична норма заміщення благ.
- •22. Поняття бюджету та бюджетних обмежень. Лінія бюджетних обмежень.
- •25. Рівняння рівновага споживача з ордииалістських позицій.
- •26. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •27. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •28. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •30. Характеристика ринкового попиту. Закон попиту.
- •32. Характеристика ринкової пропозиції, закон пропозиції.
- •33.Фактори впливу на ринкову пропозицію
- •34. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
- •37. Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за доходом
- •38. Характеристи перехресної еластичності попиту
- •39. Характеристика еластичності пропозиції за ціною
- •40.Основи виробництва та його фактори
- •41. Підприємство, як виробничо-ринкова система.
- •42. Виробнича функція та її властивості
- •44.Частина варіація факторів виробництва
- •45. Ізоквантна варіація факторів виробництва
- •46.Ізокванта та її властивості. Карта ізоквант
- •48. Пропорційна варіація факторів виробництва
- •49.Зростаюча віддача від масштабу виробництва
- •50.Постійна та спадна віддача від масштабу виробництва
- •51. Оптимум виробника.
- •52.Ізокоста та її властивості
- •53.Характеристика рівноваги виробника
- •55 Витрати в довгостроковому періоді
- •57.Особливості попиту на ринку досконалої конкуренції.
- •58.Метод сукупного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в довгостр. Період.
- •59. Метод граничного аналізу при побудові моделі поведінки під-ва в короткостроковому періоді.
- •60. Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •61. Ефективність ринку досконалої конкуренції
- •62. Характеристики ринку чистої монополії:
- •63. Умови, за яких може досягатися монополізація ринку.
- •64. Особливості визначення цін та обсягів виробництва чистим монополістом.
- •66. Помилкові уявлення про політику монополіста:
- •67. Еконономічні наслідки діяльності чистої монополії.
- •68. Характеристика олігополістичного ринку.
- •69. Ламана крива попиту, як варіант ціноутворення олігополістом.
- •70. Особливості встановлення цій олігополіотами за умови таємного зговору.
- •71. Лідерство в цінах та принцип «витрати плюс», як варіанти ціноутворення олігополістом.
- •72. Ефективність олігополії
- •73. Ознаки монополістичної конкуренції:
- •74. Короткострокова рівновага фірми при монополістичній конкуренції.
- •77.Похідний попит за досконалої конкуренції
- •79. Фактори, що змінюють попит на ресурс:
- •80 Цінова еластичність попиту на ресурси.
- •81. Особливості оптимального співвідношення ресурсів виробником.
- •82. Характеристика конкурентного ринку праці:
- •83. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •84. Особливості ринку праці з недосконалою конкуренцією.
- •86. Характеристика капіталу як фактора виробництва,
- •87. Поняття вибору у часі. Споживання та інвестиції.
- •88. Аналіз інвестиційних рішень Поняття дисконтованої величини.
- •89. Особливості функціонування ринку землі.
- •90. Механізм формування ренти.
70. Особливості встановлення цій олігополіотами за умови таємного зговору.
Якщо кілька фірм у галузі приблизно однакові за розмірами та рівнем середніх витрат, то для них збігатимуться рівень ціни та обсяги виробництва, що максимізує економічний прибуток. Тому є стимули до таємного зговору з метою зафіксувати ціни та поділити ринки збуту. Такий зговір фактично перетворює ринок олігополістичної конкуренції в ринок чистої монополії.
Фактори, що протидіють укладанню картельних угод:
а) адміністративна, матеріальна та кримінальна відповідальність учасників цінової змови;
б) відмінності у витратах та обсягах продаж фірм олігополістів, тому важко домовитись за ціну;
в) при "м'якій" олігополії кількість фірм у галузі надто велика для погодження дій;
г) серед учасників угоди можливе порушення угоди (зниження цін) з метою отримання додаткових замовлень;
д) економічний прибуток у галузі може приваблювати нових виробників.
71. Лідерство в цінах та принцип «витрати плюс», як варіанти ціноутворення олігополістом.
Лідерство в цінах. Для олігополістичного ринку, на якому представлені різні за розмірами фірми, властиве узгодження дій через механізм "лідерство в цінах". Найважливіша фірма в галузі з мовчазної згоди інших визнається лідером у ціноутворенні, а всі інші її наслідують. Оскільки зміни цін пов'язані з певним ризиком для ініціатора, то навіть лідер переглядає їх рідко. Перед цим він обов'язково повідомляє своїх партнерів, щоб дати їм можливість підготуватися до маневру і вивчити їх реакцію.
Ціноутворення за принципом "витрати плюс". Варіант ціноутворення за принципом "витрати плюс" використовується лідерами для спрощення механізму розрахунку ціни. За основу беруть певні типові витрати, до яких додається економічний прибуток у вигляді надбавки. Цей метод не потребує глибокого вивчення кривих попиту, доходу та граничних витрат.
72. Ефективність олігополії
Оскільки крива попиту на продукцію олігополіста завжди має спадний характер, то для нього ціна і гранична виручка ніколи не збігаються. Тому точка перетину кривих граничної виручки і граничних витрат завжди лежатиме лівіше від мінімального рівня середніх витрат. Отже, олігополіст завжди обирає таке співвідношення "ціна-обсяг", де обсяг менший, а ціна вища, ніж на конкурентному ринку. Суспільство, погодившись на існування олігополії, змушене як обмежувати своє споживання, так і платити більшу ціну за продукцію.
Олігополіст отримує економічний прибуток не тільки в короткотерміновому, але й в довготерміновому періоді, що пов'язане з існуванням суттєвих бар'єрів на шляху вступу в галузь нових фірм-конкурентів.
На думку деяких економістів, олігополія навіть більш небажана, ніж монополія, оскільки чиста монополія перебуває під постійним контролем держави, а олігополія, маскуючись під монополістичну конкуренцію, обходить антимонопольне законодавство.
Деякі вчені вказують на позитивний ефект олігополії. На їх думку, певні втрати суспільства від панування олігополії перекриваються виграшем від впливу олігополії на НТП.