2. Будова, різновиди та місцезнаходження сполучних тканин в організмі людини.

Різні види сполучної тканини зустрічаються в організмі людини дуже часто. Вони зв'язують один з одним окремі тканини та органи, виконують захисну функцію, мають опорне значення, надаючи органам необхідну фортецю.

Пухка сполучна тканина заповнює проміжки між органами. Вона складається з клітин і сильно розвиненого неклеточного речовини.

Неклітинний речовина складається з волокон і маси, що не має певної будови. Волокна бувають двох родів: одні схожі на стрічки різної ширини; інші різко окреслені й блищать. Блискучі волокна називають еластичними, так як вони надають тканині пружність.

Клітини, що входять у тканину, нечисленні. Одні клітини зірчасті або мають форму пластинок з відростками. У результаті їх життєдіяльності утворюється неклітинні речовина тканини. Інші клітини пухкої сполучної тканини мають неправильну, часто видовжену форму. У деяких випадках вони здатні випускати відростки і пересуватися, як амеби. За допомогою відростків ці клітини захоплюють потрапили в тканину сторонні частинки і бактерії. Бактерії в їх протоплазмі перетравлюються і тим самим стають нешкідливими для організму. До складу тканини можуть входити і жирові клітини, які іноді накопичуються у великих кількостях. Вони мають кулясту форму і включають в себе крапельки жиру.

Кісткова тканина складається з живих клітин і неклеточного речовини, що має форму пластинок, просочених мінеральними солями. Кісткові клітини лежать всередині платівок, відносно малі і з'єднуються один з одним дуже великою кількістю тонких відростків.

3.Види хрящів. Способи сполучення кісток у скелеті людини за допомогою хрящової тканини. Приклади.

Хрящові тканини мають клітинні елементи – хонд-робласти і хондроцити та міжклітинну речовину, в якій розміщені хондринові волокна – колагенові або еластичні. Особливістю основного компонента міжклітинної речовини є досить високий вміст води (75 %), органічних речовин (10-15 %) та неорганічних солей (5-8 %). Органічний компонент (хондромукоїд) представлений білками, ліпідами, гліко-заміногліканами та протеогліканами і забезпечує пружність (тургор) міжклітинної речовини. Хрящові тканини не мають судин, тому за рахунок значної проникності міжклітинної речо­вини забезпечується дифузне поширення поживних речовин. Охрястя, яке оточує хрящі, має кровоносні судини і здійснює живлення тканини.

Хондроцити – основний тип клітин, який виробляє сполуки для побудови та оновлення міжклітинної речовини хрящової тканини. Вони мають округлу або полігональну форму, розташовані поодинці ізольовано або групами з двох-чотирьох клітин (ізогенні групи) в своєрідних порожнинах міжклітинної речовини – лакунах.

Хондробласти – молоді, малодиференційовані клітини подовгастої форми, які здатні до проліферації та синтезу міжклітинної речовини. Вони розташовані у глибокому шарі охрястя і забезпечують периферійний ріст хрящової тканини.

Існує три види хрящової тканини, які відрізняються один від одного в основному будовою міжклітинної речовини: 1) гіаліновий хрящ; 2) еластичний хрящ; 3) волокнистий хрящ.

Гіаліновий хрящ – найбільш поширений в організмі вид хрящової тканини. Він є у складі скелета ембріона, на кінцях ребер, у стінках трахеї, бронхів, у хрящах носа, в метаепіфізарних пластинках росту кісток і покриває поверхні суглобів. Візуально гіаліновий хрящ біло-голубого кольору, виглядає прозорим. На гістологічних препаратах у його складі розрізняють охрястя та власне хрящ. Охрястя має поверхневий волокнистий шар із судинами та глибокий клітинний шар з хондробластами, за рахунок якого відбувається регенерація та периферійний (опозиційний) ріст хряща. Власне хрящ складається з поодиноких хондроцитів біля охрястя та ізогенних груп у товщі хряща. В хондромукоїд міжклітинної речовини занурені тоненькі хондринові (колагенові) волокна. Волокна щільніше розташовуються навколо ізогенних груп хондроцитів, утворюючи своєрідну капсулу, що забарвлюється базофільно. Гіаліновий хрящ з віком здатний вапнуватись (накопичувати солі кальцію), втрачається його пружність, збільшується ламкість.

Еластичний хрящ є в складі вушної раковини, зовнішнього слухового проходу, хрящів гортані. Він має жовтий колір і здатний розтягуватися. За загальним планом будови цей хрящ подібний до гіаліно-вого. Еластичному хрящу властива еластичність, тому що хондринові волокна являють собою велику кількість еластичних волокон. Волокна формують капсули навколо хондроцитів.

Волокнистий хрящ розташований у місцях прикріплення сухожилків і зв’язок до кісток та гіалі-нових хрящів, формує міжхребцеві диски. Ця тканина має значну механічну міцність, тому що у її міжклітин­ній речовині міститься багато колагенових волокон, які лежать паралельно товстими пучками. Хондроцити розташовані у вигляді рядів, своєрідних клітинних стовпчиків.