- •Анатомія як наука, її місце серед інших біологічних дисциплін. Методи анатомічних досліджень. Анатомічна термінологія.
- •Будова, різновиди та місцезнаходження сполучних тканин в організмі людини.
- •3.Види хрящів. Способи сполучення кісток у скелеті людини за допомогою хрящової тканини. Приклади.
- •4. Класифікація тканин. Загальна характеристика епітеліальних, хрящових та кісткових тканин.
- •7. Будова грудної клітки. Будова грудини і ребер. Особливості з’єднання ребер з грудиною.
- •6. Будова грудної клітки. Будова типового хребця (на прикладі грудного)
- •10. Відділи верхніх кінцівок. Кістки, які утворюють верхню кінцівку та способи їх сполучень.
- •9. Будова хребта. Особливості будови хребців кожного відділу та способи сполучення хребців між собою.
- •11. Вікові та статеві особливості черепа, контрофоси. Повітряносні порожнини носа.
- •12. Вплив занять фізкультурою та спортом на будову і розвиток скелета нижньої кінцівки.
- •8. Будова кісток плечового пояса та особливості їх сполучень.
- •13. Кістки стопи та їх з’єднання. Людські ознаки будови стопи. Стопа в цілому.
- •14. Кістки тазу та їх з’єднання, вікові особливості. Таз як ціле утворення.
- •15. Людські ознаки черепа. Суглоби черепа.
- •16.Порівняльна характеристика жіночого та чоловічого скелета.
- •20. Скелет нижніх кінцівок. Відділи та кістки стопи, характеристика суглобів стопи.
- •21. Способи сполучення кісток черепа: шви, суглоби черепа. Внутрішня будова черепа (мозкові ямки та кістки якими вони утворені).
- •22. Топографія зовнішньої основи черепа.
- •19.Скелет верхньої кінцівки. Людські ознаки скелету верхньої кінцівки.
- •23. Анатомічна характеристика будови ліктьового суглобу та рухів у ньому.
- •26.Будова кульшового суглобу та рухи в ньому.
- •24. Анатомічна характеристика будови плечового суглобу та рухів в ньому.
- •37. Жіночі статеві органи. Будова яєчників, яєчники як залоза внутрішньої секреції.
- •33. Будова та функції нирок. Структурна одиниця нирки – нефрон.
- •35.Гортань як один із відділів дихальної системи. Будова гортані (шлуночки гортані, хрящі гортані, м’язи гортані, зв’язки гортані) та її роль у голосоутворенні.
- •38.Будова та функції шлунка. Особливості будови стінок шлунка.
- •40.Загальний план будови стінок стінок порожнистих внутрішніх органів (на прикладі відділів травного тракту).
- •42.Зовнішня та внутрішня будова легень. Плевра. Структурна одиниця легень – ацинус. Вплив паління на дихальну систему.
- •44.Очеревина та порожнина очеревини. Відношення органів до очеревини. Схема ходу очеревини, сальники, брижі.
- •45.Середостіння. Органи, що утворюють середостіння.
- •56. М'язи верхньої кінцівки: назви, точки початку і прикріплення, функції.
- •57. М’язи нижніх кінцівок: назви, точки початку й прикріплення, функції.
- •67.М’язи, які здійснюють рухи в ліктьовому суглобі.
- •28. Гомілковий суглоб. Будова та рухи в ньому.
- •27. Особливості будови колінного суглобу та рухів у ньому.
- •29. Плечовий суглоб. Особливості будови. М’язи які діють на плечовий суглоб.
- •25. Анатомічна характеристика будови та рухів у променево-зап’ястковому суглобі.
- •30. Порівняльна характеристика плечового і кульшового суглобів.
- •31. Скронево-нижньощелепний суглоб: будова та рухи в ньому.
- •32. Способи сполучення кісток у скелеті людини, неперервні та перервні. Приклади.
- •34. Відділи травного тракту, особливості їх будови та функції.
- •5. Будова та різновиди кісткової тканини. Структурна одиниця кістки – остеон. Ріст кісток. Функціональні закони росту кісток.
- •17. Парні та непарні кістки, які утворюють лицевий відділ черепа, способи їх з’єднань.
- •18. Парні та непарні кістки, які утворюють мозковий відділ черепа, способи їх з’єднань.
- •52. Загальні дані про м’язову систему. Типи м’язової тканини. М’яз як орган.
- •60. М’язи голови: класифікація, особливості будови, функції.
- •53.Класифікація м’язів. Допоміжний апарат м’язів. М’язи-переселенці: причини зміни їх розташування.
- •55.М’яз, як орган. Класифікація м’язів за формою, функціями. Приклади.
- •54. Людські ознаки нижньої кінцівки. М’язи нижніх кінцівок.
- •58. М’язи черевного пресу.
- •61. М’язи тазу.
- •59. М’язи тулуба: спини, грудей, живота.
- •63. М’язи, які забезпечують рухи суглобів кисті.
- •64. М’язи, які здійснюють рухи у гомілковому суглобі.
- •50. Будова верхніх дихальних шляхів.
- •51.Загальна характеристика внутрішніх органів.
- •43.Зовнішня та внутрішня будова печінки. Вплив алкоголю на печінку.
- •49.Будова зовнішніх чоловічих статевих органів. Їх функції.
- •47.Чоловіча статева система. Будова сім’яників. Вплив алкоголю та нікотину на функції статевих органів.
- •48.Порівняльна характеристика зовнішніх і внутрішніх чоловічих і жіночих статевих органів. Біологічна обумовленість такої будови.
- •46.Система органів дихання: відділи дихальної системи, їх будова та функції. (носова порожнина, глотка, гортань, трахея, бронхи).
- •70.Основні правила розташування м’язів на тілі людини. Зв’язок з функціями. Приклади.
- •36. Особливості топографії внутрішніх органів при виконанні гімнастичних вправ.
- •41. Залози травної системи:будова та функції слинних залоз, печінки, підшлункової залози.
- •65.М’язи, які здійснюють рухи у колінному суглобі.
- •68.М’язиякі здійснюють рухи в плечовому суглобі.
- •72. Функціональні стани м’язів. Основні характеристики роботи м’язів. Важелі рівноваги, сили, швидкості.
- •71.Порівняльна характеристика тренованих і нетренованих м’язів.
- •69.М’язи, які здійснюють рухи у поперековому відділі хребта.
58. М’язи черевного пресу.
М'язи черевного преса є основою сили і могутності людини. Кожного разу, коли людина намагається щось підняти, нахиляється або повертає тулуб, переносить тяжкості чи намагається зберігати рівновагу тіла, він використовує м'язи черевного преса і як безпосереднє джерело фізичної сили, і як засіб передачі зусилля від інших м'язів свого тіла.
Добре розвинені м'язи черевного преса - це необхідна умова гарної постави і здорової попереку. Черевний прес, крім того, є запорукою фізичної краси. Про всякому людині, що має добре розвинені м'язи черевного преса, можна сказати, що він вже знаходиться на шляху до гарного тіла. І мільйони доларів, які щороку витрачаються на "маніакальне захоплення накачуванням черевного преса", підтверджують прагнення багатьох людей зберігати цю частину свого тіла в привабливому і фізично розвиненому стані. Оскільки м'язи черевного преса є основою здоров'я і краси, надмірне захоплення фізичним розвитком саме цієї групи м'язів стає цілком зрозумілим.
1. М'язи живота і черевної прес
М'язи бічної стінки живота:
Зовнішній косий м'яз живота, є м'язом черевного преса; скорочуючись з одного боку, обертає тулуб у протилежний бік; двостороннє скорочення при укріпленому тазі тягне грудну клітку і згинає хребетний стовп.
Внутрішня косий м'яз живота, є м'язом черевного преса; скорочуючись з одного боку, обертає тулуб у свій бік.
Поперечний м'яз живота, є м'язом черевного преса; уплощаются стінку живота, зближує нижні відділи грудної клітини.
М'язи середньої черевної стінки:
пряма м'яз живота;
пірамідальна м'яз.
Обидві м'язи , пряма і пірамідальна, укладені в піхву прямого м'яза живота, яке утворюється апоневрозами широких м'язів живота. Дія: є частиною черевного преса, нахиляють тулуб спереду; пірамідальні м'язи , крім того, натягують білу лінію живота.
Широкі і довгі м'язи черевної стінки є м'язами тулуба і обумовлюють наступні руху:
опускають ребра;
беруть участь в акті дихання;
змінюють положення хребетного стовпа;
забезпечують скорочення всіх м'язів (крім поперечної);
тягнуть грудну клітку донизу - хребетний стовп нахиляється вперед;
при односторонньому скороченні відбувається бічне згинання хребетного стовпа.
При односторонньому скороченні зовнішнього косого м'яза хребетний стовп обертається убік, протилежну скороченою м'язі, а при скороченні внутрішнього косого м'яза хребетний стовп обертається у відповідну їй бік.
М'язи черевної стінки і діафрагма своїм тонусом підтримують внутрішньочеревний тиск, що має значення в утриманні органів черевної порожнини в певному положенні. З розслабленням тонусу м'язів черевної стінки (атонія) спостерігається зниження внутрішньочеревного тиску і зміщення органів донизу під дією власної ваги з подальшим порушенням їх функції. При скороченні м'язів черевної стінки зменшується ємність черевної порожнини, органи піддаються здавлення, що допомагає їх спорожнення (акт дефекації, сечовипускання, пологів). На цій підставі м'язи черевної стінки отримують назву черевного преса.
М'язи задньої стінки живота: квадратна м'яз попереку. Дія: тягне клубову кістку догори, а XII ребро - донизу, бере участь у бічних згинаннях поперекової частини хребетного стовпа; при двосторонньому скороченні тягне поперековий відділ хребетного стовпа тому ".
62. М’язи шиї: глибокі, поверхневі. Їх класифікація, функції.
До складу шийних м'язів входять м'язи різного походження:
Деривати зябрових дуг:
похідні першої зябрової дуги;
похідні другого зябрової дуги;
похідні, інших зябрових дуг
Аутохтонние м'язи шиї:
передні;
бічні;
предпозвоночной.
Аутохтонние м'язи шиї представляють залишки вентральної мускулатури, на розподіл якої вплинули дві важливі обставини: редукція ребер і редукція порожнини тіла. Внаслідок цього в людини частину аутохтонних м'язів шиї зникла і збереглися тільки сходові, предпозвоночной і m. geniohyoideus. Відповідно розвитку вони іннервуються передніми гілками шийних спинномозкових нервів. Що стосується м'язів, розташованих нижче під'язикової кістки, то вони пов'язані з під'язичний апаратом і іннервуються з ansa cervicalis.
Топографічно м'язи шиї поділяються на такі групи:
Поверхневі м'язи.
Середні м'язи, або м'язи під'язикової кістки:
м'язи, що лежать вище неї;
м'язи, що лежать нижче .
Глибокі м'язи:
бічні, що прикріплюються до ребер;
предпозвоночной.
Поверхневі і глибокі м'язи шиї
а) поверхневі:
1) підшкірний м‘яз шиї (тонкий, плоский, лежить під шкірою, у людини рудиментарний); 2) грудинно-ключично-соскоподібний м'яз (розташований під підшкірним м'язом шиї);
надпід'язикові:
1) двочеревцевий м‘яз (має два черевця); 2) щелепнопід'язиковий м‘яз (бере участь в утворенні дна ротової порожнини); 3) шилопід'язиковий м‘яз; 4) підборіднопід'язиковий м‘яз (розташований над щелепнопід'язиковим м'язом);
підпід'язикові:
1) грудниннопід'язиковий м‘яз (розташований ближче до серединної лінії шиї; 2) грудниннощитовий м‘яз (лежить під попереднім м'язом); 3) щитопід'язиковий м‘яз (є безпосереднім продовженням попереднього м'яза); 4) лопатковопід'язиковий м'яз (іде він верхнього краю лопатки косо через шию до тіла під'язикової кістки, посередині м'яз має проміжний сухожилок);
б) глибокі;
бічна група:
1) передній драбинчастий м‘яз; 2) середній драбинчастий м‘яз (обидва м'язи починаються від поперечних відростків шийних хребців і прикріплюються до першого ребра); 3) задній драбинчастий м‘яз (починається від поперечних відростків шийних хребців і прикріплюється до другого ребра);
підпотиличні:
1) довгий м'яз шиї (лежить на передній поверхні шийного відділу хребта); 2) довгий м'яз голови (лежить, як попередній м'яз); 3) передній прямий м'яз голови; 4) бічний прямий м'яз голови (два м'язи сполучають шийні хребці і потиличну кістку).
