4 Поняття про форми мислення.
Мислення – це спецефічна розумова діяльність людини що здійснюється в певних соціокультурних умовах. Головні особливості мисл – суспільно-історичний характер, творча активність, узагальненість і опосередкованість відображення, нерозривний зв'язок з мовою.
Абстрактне мислення – його формами є поняття , судження, умовивід.
Логічні форми – це види мисленнєвих структур, які незалежні від конкретного змісту думки, із них формуються конкретні міркування, тому можна сказати, що логічні форми складають інформативний, змістовий блок міркування.
що форма мислення, яка відображає зв'язок між предметом та його ознакою, називається с у д ж е н н я м.
Форма мислення завдяки якій із одного чи декількох суджень ми отримуємо нове судження називається умовивід.
форма мислення, яка відображає предмети та явища через сукупність суттєвих ознак, називається п о н я т т я м.
5 Основні закони логіки.
Закони логіки, це ті закони, яким повинно підпорядковуватися мислення для того, щоб вірно відображати дійсність.
Існує 4 закони логіки:
Закон тотожності (А=А)
Закон протиріччя (не можуть бути істинними дві суперечливих думки, про один і той же предмет, у вказаний час)
З точки зору закону протиріччя ці судження кваліфікуються як протилежні. А це означає:
а) ці судження не можуть бути одночасно істинними;
б) якщо одне із цих суджень істинне, то друге буде обов'язково хибним;
в) якщо встановлена хибність одного судження, то друге може бути будь-яким.
Закон виключення третього (дві суперечливих думки в один час не можуть бути істинними, одна із них точно хибна)
Суперечливими називаються судження, в яких за конкретним предметом думки якась ознака стверджується і тут же заперечується. Стосовно цих суджень можна стверджувати, що істинність одного однозначно обумовлює хибність другого і, навпаки, хибність другого є підставою для визнання істинності першого.
Закон достатньої підстави(всяка думка, щоб стати достовірною, повинна бути обґрунтованою іншими думками, істинність яких доведена або ж очевидна.)
історично цей закон був відкритий і сформульований значно пізніше перших трьох, а саме у ХУП ст. Готфрідом Лейбніцем.
6 Логічна структура поняття.
Поняття – це думка, в якій відображуються загальні, і до того ж – суттєві, ознаки (властивості) предметів і явищ. Вони, поняття, утворюються внаслідок двох раціональних дій: а) виділення загального (спільного) в ряду подібних ознак тих чи інших предметів і явищ; і б)абстрагування (відсторонення) від інших, в кожному конкретному випадку – другорядних, ознак.
Будь-яке поняття можна розглядати з точки зову змісту і обсягу.
Змістом поняття є всі суттєві ознаки, які пов’язані з предметом
Обсяг – клас (множина) всіх предметів, о мають зазначені й його змісті ознаки.
Обсяг і зміст поняття знаходяться в зворотній залежності
Чим більше обсяг тим менше поняття.
7 Види понять.
Поняття поділяються на види за показниками їх а) обсягу та б) змісту.
За обсягом поняття поділяються на види:
А. Загальними називаються поняття, що охоплюють або стосуються групи чи класу (багато) об’єктів. Наприклад: Людина. Будинок..
Б. Проміжне положення між поняттями загальними і одиничними займають поняття збірні, які мисляться нами як такі, що складаються з певного числа, але його ознаки, як цілого, не поширюються на елементи збірного (Колектив – не кожний член колективу несе на собі ознаку колективу.)
В. Одиничними називається поняття, що відображують ознаки одного предмета/явища. Одиничні поняття дуже близькі до уявлень про конкретні предмети і явища. Проте в Логіці одиничні поняття – це все ж таки поняття, елементи логічного мислення. Наприклад: Поема Т.Г. Шевченка “Катерина”. За змістом поняття поділяються на види:
А. Поняття конкретні і абстрактні. Конкретні П. Відображують в собі реальні (конкретні) предмети чи клас предметів (Річка). Абстракті П – відображують окремі властивості (не предмети!) і сторони відношення предметів (Мужність).
Б. Поняття позитивні і негативні. Позитивні П. виражають наявність у предмета думки тих чи інших ознак. (Хоробрий воїн). Негативні П. Заперечують наявність тих чи інших ознак у предмета думки (Невихований.) Зміст негативних понять завжди співвідноситься з поняттями позитивними і заперечують саме цей позитивний зміст. Негативні П. Виражаються в словах з приставкою “не-“, “без-”, або грецькою приставкою “а” (Аморальний. Алогічний.)
В. Поняття безвідносні і співвідносні. Безвідносні П. мисляться як незалежні від інших понять і не вимагають їх (Папір). Співвідносні П. немислимі без іншого, для свого розуміння вимагають співставлення з іншим.