20 Поняття простого категоричного силогізму та його структура

В простому категоричному силогізмі висновок є логічним наслідком з двох категоричних суджень.

Суверенна держава (S) має свою територію (Р).

Україна (S) – суверенна держава (Р).

Україна (S) має свою територію (Р).

Таким чином, простий категоричний силогізм складається з трьох категоричних суджень, два з яких є засновками, а третє – висновком.

В склад даного силогізму входять три поняття: “суверенна держава”, “своя територія” та “Україна”.

Поняття, що входять до складу категоричного силогізму, називають термінами силогізму. Серед них розрізняють менший, більший та середній терміни.

* Меншим терміном силогізму є суб’єкт висновку. * Більшим терміном силогізму є предикат висновку. * Середнім терміном силогізму називають поняття, що входить до обох засновків і відсутнє у висновку

простий категоричний силогізм – це дедуктивний умовивід про відношення двох крайніх термінів на підставі їх зв’язку з середнім терміном.

Необхідність виводу, тобто логічного переходу від засновків до висновку в категоричному силогізмі грунтується на твердженні (аксіомі силогізму): Все, що стверджується або заперечується про всі предмети даного класу, стверджується або заперечується про кожен предмет або будь-яку частину предметів даного класу.

21 Види індуктивних умовиводів

Індукція це ймовірний, правдоподібний висновок. В більш широкому значенні під індукцією розуміють умовивід в якому думка рухається від одиничного до часткового і навпаки. Індукцію поділяють на повну (індуктивний умовивід коли висновок про який-небудь клас предметів чи явищ уцілому здобувають на підставі переліку всіх елементів даного класу) і неповну (індуктивний умовивід, коли загальний висновок про будь-який клас предметів чи явищ вцілому здобувають на підставі частини фактів аба елементів цього класу). Різновиди неповної: Популярна – індукція через простий перелікоднотипних предметів, явищ, ситуацій за відсутності суперечливих випадків. Статистична – індуктичний умовивід, коли висновок про будь-який клас предметів і явищ здобувають на підставі інформації про частоту розподілу певної властивості чи ознаки для даного класу. Наукова – коли висновок про цілий клас явищ, однорідних предметів одержують на підставі знання необхідних і суттєвих ознак.

22 Аналогія умовиводу

Аналогія – це такий умовивід в якому висновок про належність предмета чи класу предметів до певної ознаки здобувають на підставі схожості цього предмета чи класу з іншим предметом чи класом. За характером інформації яку дає висновок за аналогією, розрізняють аналогію властивостей і відношень. Аналогія властивостей – це такий умовивід, в якому обєктом схожості є два предмета і певна ознака переноситься з одного предмета на інший. Будується за схемою А (а, б, в, с, …р) В (а, б, в, …р). Аналогія відношень – це такий умовивід, в якому обєктом схожості є відношеня між двома парами предметів і перенос властивостей цих відношень з однієї пари предметів на іншу. Будується: якшо є відношення АRВ і відношення CR₁Д то можливо, відношення R і R₁ аналогічні одне одному.