9. Структура та функції свідомості.

Свідомість як внутрішній світ людини має складну структуру, котру традиційно досліджували філософія та психологія.

Структура свідомості є не чим іншим як єдністю її властивостей та похідних від них (чи результативних) форм прояву.

Структуру свідомості можна унаочнити в таких складових:

• за рівнями свідомість функціонує в єдності самосвідомості, свідомого та несвідомого (підсвідомого);

• за складовими власне свідомість складається із мислення, емоцій (почуттів) та волі.

Розглядаючи структуру свідомості, ми повинні розуміти певну умовність та відносність будь-яких її внутрішніх поділів.

Структура свідомості засвідчує, що свідомість не тотожна психіці.

Поняття «психіка людини» ширше порівняно з поняттям «свідомість».

Психіка людини вбирає у себе як свідоме, так і несвідоме та підсвідоме.

Підсвідоме – це те, що пройшло через свідомість, але вийшло на рівень психічного автоматизму.

Несвідоме – це інстинкти, сновидіння, гіпнотичні стани та ін.

Тобто значна частина людських реакцій, дій і т.п. відбувається на інстинктивному або автоматичному рівні, не стає предметом усвідомлення, не освітлена променями розуму.

Свідоме і несвідоме перебувають у постійній взаємодії.

Психічні процеси стають предметом свідомого становлення людини, що їх вона контролює і спрямовує.

Вищим рівнем свідомості є самосвідомість.

Самосвідомість – це здатність людини робити об’єктом розгляду свою власну свідомість.

На рівні самосвідомості людина здійснює самооцінку та самоконтроль, проводить аналіз своїх знань, думок, ідеалів, мотивів, вчинків і т.д.

Самосвідомість є обов’язковим елементом свідомості.

В основі самосвідомості лежить рефлексія – специфічний спосіб мислення, що його можна назвати «подвійним баченням», тобто це розуміння самого розуміння, мислення самого мислення, сприйняття своїх внутрішніх станів, знань, уявлень, цінностей і, відповідно, умова конструктивної діяльності свідомості.

Дійові можливості свідомості виявляються в її функціях, єдність яких, зрештою, і забезпечує людині особливий спосіб буття.

Основними функціями свідомості є: інформативна, пізнавальна, творча, оціночна, сенсотворча, організаційно-волева, контрольно-регулятивна, самовиховна.

У скороченому, проте сфокусованому варіанті виділяють три основні функції свідомості: пізнавальну, самосвідомості та творчу.

І дійсно, в них знаходять своє виявлення всі основні можливості свідомості.

Свідомість буває не тільки індивідуальна, але й суспільна та групова.

Суспільна, або соціальна, свідомість включає в себе психологію та ідеологію суспільства і має такі форми: правова, політична, моральна, релігійна, філософська, наукова, художня (естетична), економічна, історична та ін.

Контрольні запитання і завдання.

1. Дайте визначення філософської категорії “матерія”.

2. Яка головна ознака будь-якого матеріального предмета або явища?

3. Які найважливіші загальні властивості матерії та форми її існування?

4. Який філософський напрям взагалі заперечує існування об’єктивного матеріального світу, тобто матерії?

5. Що означає філософська категорія “рух”?

6. Чи існує матерія без руху?

7. Дайте визначення філософським категоріям “час”, “простір”, “відображення”.

8. Яка обгрунтована філософська теорія дає відповідь на питання про походження свідомості і зв’язок матерії та свідомості?

9. Якщо мислення і свідомість ідеальні, то мова, яка вис­ловлює їх, - матеріальна чи ідеальна?

10. Що назвав академік - фізіолог Павлов І.П.:

• першою сигнальною системою,

• другою сигнальною системою?

11. Що стало основними чинниками виникнення свідомості як вищої форми відображення дійсності?

12. Дайте визначення філософської категорії “свідомість”.

13. Чи тотожна свідомість психіці?

14. Яка структура свідомості?

15. Які основні функції свідомості?