- •Філософія
- •Тема 1. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві.
- •1. Поняття філософії та світогляду.
- •2. Основне питання філософії.
- •3. Предмет матеріалістичної філософії.
- •4. Метод філософії.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 2. Філософія античного світу
- •1.Зародження філософських знань в країнах Стародавнього Сходу.
- •2. Давньогрецька філософія.
- •3. Вершина філософської думки в працях Арістотеля.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 3. Філософія середніх віків і доби відродження
- •Контрольні запитання і завдання
- •Тема 4. Філософія нового часу і доби просвітництва
- •Контрольні запитання і завдання
- •Тема 5. Класична філософія та марксизм
- •1. Німецька класична філософія
- •2. Російська філософія в XVIII – XIX ст.
- •3. Філософські, соціальні та наукові чинники діалектичного матеріалізму.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в україні.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 7. Сучасна світова філософія
- •1. Основні риси та напрямки філософії сучасного Заходу.
- •2. Філософія науки, структуралізм, фрейдизм, герменевтика.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 8. Онтологія Лекція 1. Матерія і свідомість.
- •1. Суть і зміст категорії «буття».
- •2. Поняття матерії.
- •3. Матерія і рух.
- •4.Час і простір.
- •5.Відображення як загальна властивість матерії.
- •6. Мозок – матеріальний орган психічної діяльності.
- •7.Праця – основа свідомості.
- •8.Мова і мислення.
- •9. Структура та функції свідомості.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Лекція 2. Принцип загального зв’язку.
- •1. Матеріальна єдність світу.
- •2. Категорії діалектики.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Лекція 3. Діалектика як загальна концепція розвитку.
- •1. Діалектика – вчення про розвиток.
- •2. Категорія „розвитку”.
- •3. Принцип розвитку і принцип системності.
- •4. Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •5. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
- •6. Закон заперечення заперечення.
- •7. Поняття „еволюції” та „революції”.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 9. Гносеологія.
- •1. Пізнання як відображення дійсності.
- •2. Емпіризм та раціоналізм.
- •3. Роль відчуттів у процесі пізнання.
- •4. Роль абстракції в процесі пізнання.
- •5. Вчення про істину.
- •6. Практика – критерій істини.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 10. Антропологія.
- •1. Філософська концепція людини.
- •2. Діяльність як основа буття людини. Взаємозв’язок природи та суспільства.
- •3. Вихідні цінності людського буття.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 11. Соціальна філософія Лекція 1. Суспільство та його економічна сфера.
- •1. Основні підходи до розуміння суспільства.
- •2. Економічна сфера суспільства. Спосіб виробництва.
- •3. Базис і надбудова.
- •4. Основний принцип історичного матеріалізму.
- •Контрольні запитання і завдання
- •Лекція 2. Політична, соціальна та духовна сфера суспільства.
- •1. Політична сфера суспільства.
- •2. Соціальна сфера суспільства.
- •3.Духовна сфера суспільства.
- •4. Культура: суть та структура.
- •5. Поняття «цивілізації».
- •6. Філософія історії. Марксистська концепція прогресу.
- •Контрольні запитання і завдання
Контрольні запитання і завдання.
Хто з представників німецької класичної філософії розробив діалектичний метод пізнання і сформулював на ідеалістичній основі основні закони діалектики мислення?
Назвіть основні закони діалектики, сформульовані Г.Гегелем.
Який філософ першим піддав розгорнутій критиці філософію Г.Гегеля?
Які наукові відкриття вплинули на розвиток філософської думки?
Хто був творцем нового наукового філософського світогляду – діалектичного матеріалізму?
Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в україні.
Філософія – явище загальнолюдське.
Українська філософія в реальному своєму існуванні постає складовою частиною загальносвітового філософського процесу, більш точно – процесу розвитку європейської філософії: українська філософія не зароджується в поступовому русі власної культури ( як, наприклад, у Греції чи Китаї), а запозичується із Візантії вже в досить розвиненому стані.
І хоча вона набуває певних конкретно-культурних рис та забарвлень, по сьогоднішній день існують сумніви щодо реальності такого феномена як українська філософія.
Підставами для такої оцінки слугує те, що не існує таких філософських ідей, систем чи теорій, створених українськими філософами, які б набули визнання, прийняття та поширення як явища світової культури.
І хоча тут існують деякі винятки (наприклад, філософія Г.Сковороди, деякі ідеї О.Потебні та В.Вернадського), в цілому з цим твердженням не можна не погодитися.
Але, з іншого боку, не можна не звернути увагу й на те, що в цивілізованій історії України не існує таких періодів, на яких би не була присутня філософія чи філософська думка.
Звідси можна зробити висновок про те, що українська філософія – це явище переважно внутрішнє у відношенні до української культури, тобто, що вона виражала, концентрувала, виводила на рівень осмислення деякі важливі риси національного характеру та світосприйняття українців.
Вони і позначились на певних особливостях української філософії.
До особливостей української філософії можна віднести слідуюче:
Українська філософія постає переважно внутрішнім явищем української культури.
Українська філософія ніколи не виявляла схильностей до абстрактно-раціональних системних побудов.
Українська філософія завжди проявляла схильність до моральних настанов та життєвого повчання.
Українська філософія позитивно ставилася до релігії, до шанування вищих духовних цінностей.
Українська філософія досить сильно була обернена у бік історичних та історіософських осмислень особливостей долі як українського народу, так і слав’янства в цілому.
Українська філософія досить сильно інтегрована в літературу, громадсько-політичну думку, культурно-історичні проекти та міркування.
Таким чином, окреслена своєрідність української філософії приводить до того, що замість терміну „українська філософія” досить часто вживається термін „українська філософська думка” – саме тому, що вона часто поставала органічною складовою ширшого культурно-історичного процесу.