- •Симетрія – основні поняття.
- •Матерія та її єдність із законами симетрії.
- •Чотири типи взаємодій та їх характеристики.
- •Симетрія фізичних законів.
- •Симетрія законів збереження.
- •Фізична картина світу.
- •1) Місце фізики у сучасному житті.
- •2) Підрозділи фізики та предмети їх досліджень.
- •5) Написати і охарактеризувати кінематичні рівняння поступального і о бертального рухів.
- •6)Характеристики руху. Середня та миттєва швидкість. Нормальне та тангенціальне прискорення. Одиниці виміру швидкості та прискорення.
- •4) Матеріальна точка (мт). Визначення положення мт у просторі, радіус-вектор.
- •7) Види руху
- •8) Зв'язок лінійних і кутових фізичних величин.
- •10. Третій закон Ньютона.
- •11. Робота та потенціальна енергія. Зв'язок сили з потенціальною енергією мт. Розрахунок роботи.
- •12. Закон збереження енергії.
- •13. Однорідне силове поле. Рух мт в однорідному силовому полі.
- •18. Правило важелів Архімеда
- •19. Дисипативна енергія
- •14. Визначення коефіцієнта вязкості
- •16. Теорія подібності та її використання у фізико-технологічних процесах
- •9) Імовірність розподілу молекул за швидкостями
- •10. Теорія хімічної будови бутлерова.
- •11. Структурна і просторова ізомерія. Фізичні методи визначеннях структури.
- •12. Основні типи молекулярних зв’язків – іонний, ковалентний. Квантово-механічне пояснення ковалентного зв’язку.
- •14. Явище переносу в газах.
- •Нульове начало термодинаміки.
- •Внутрішня енергія ідеального газу.
- •Перше начало термодинаміки. Робота газу при сталому тиску.
- •Теплоємність газу за сталого обєму і сталого тиску.
- •5. Закон дюлонга та пті
- •9. Питома теплота плавлення та пароутворення речовини
- •10. Робота теплових двигунів та холодильників
- •12. Третій закон термодинаміки
- •12. Третій закон термодинаміки
- •Причини утворення поверхневого шару рідини.
- •Розрахунок висоти підняття рідини в капілярі
- •Формула Лапласа і її характеристика
- •Електризація тіл. Два роди зарядів.
- •Поле точкового заряду. Силові лінії електричного поля. Геометрична інтерпретація полів силовими лінями.
- •Теорема Гауса та її застосування до тіл простої геометричної форми.
- •10. Поведінка провідників в електричному полі. Електроємність провідників. Одиниці вимірювання електроємності.
- •11. Конденсатори. Ємність плаского, сферичного конденсатора.
- •12. Паралельне та послідовне з’єднання конденсаторів.
- •13.Енергія плаского конденсатора
- •Класифікація матеріалів за електричними властивостями. Провідники, діалектрики, напівпровідники і надпровідники.
- •Електричний диполь , дипольний момент, поле диполя.
- •Теорема гауса.
- •Полярні і неполярні молекули. Поляризація речовини.
- •Вплив речовини діалектрика на електричне поле.
- •Основна задача електростатики.
- •Пєзоелектрики, сегнетоелектрики, піроелектрики.
- •Робота, енергія, обємна густина енергії.
- •1) Постійний електричний струм. Середня швидкість спрямованого руху електронів.
- •2) Густина струму. Закон Ома у локальній формі.
- •3) Провідність та питомий опір речовини.
- •5) Паралельне та послідовне з’єднання резисторів.
- •6) Перше та друге правило Кірхгофа (на прикладах)
- •7) Електричні прилади та їх використання.
- •12) Класична електронна теорія металів
9) Імовірність розподілу молекул за швидкостями
Розпо́діл Ма́ксвелла — Бо́льцмана визначає ймовірність того, що частинка ідеального газу перебуває в стані з певною енергією.
Ймовірність
того, що частинка перебуває в стані з
енергією
згідно
з розподілом Больцмана визначається
формулою:
,
де μ — хімічний потенціал, T — температура, kB — стала Больцмана.
Хімічний потенціал μ визначається з умови
де N — число частинок.
Розподіл
Больцмана справедливий тільки в тих
випадках, коли
.
Ця умова реалізується при високих
температурах.
10. Теорія хімічної будови бутлерова.
Поняття «хімічна будова» вперше ввів О. М. Бутлеров у 1861 р. Він зауважував, що властивості речовин визначаються не тільки їхнім складом (якісним і кількісним), як вважалося раніше, а й внутрішньою структурою молекул, тобто порядком з'єднання атомів один з одним, які входять до складу молекули. Цей порядок і є хімічною будовою молекули. У поняття «хімічна будова» О. М. Бутлеров включав також характер зв'язку атомів, їхній взаємний вплив один на одного.
11. Структурна і просторова ізомерія. Фізичні методи визначеннях структури.
Ізомерія (від з... і греч.(грецький) méros — доля, частина) хімічних сполук, явище, що полягає в існуванні речовин, однакових по складу і молекулярній масі, але що розрізняються по будові або розташуванню атомів в просторі і внаслідок цього по фізичних і хімічних властивостях. Такі речовини називаються ізомерами.Розрізняють два основні види І.: структурну і просторову (стереоізомерію). Структурні ізомери відрізняються один від одного порядком зв'язків між атомами в молекулі; стереоізомери — розташуванням атомів в просторі при однаковому порядку зв'язків між ними.Структурна І. підрозділяється на декілька різновидів. І. скелета обумовлена різним порядком зв'язку між атомами вуглецю, створюючими скелет молекули. Так, може існувати лише один нециклічний насичений вуглеводень з трьома атомами З — пропан (I). Вуглеводнів такого ж типа з чотирма атомами З може бути вже два: н -бутан (II) і ізобутан (III), а з п'ятьма атомами З — три: н -пентан (IV), ізопентан (V) і неопентан (VI). Просторова І. підрозділяється на два види: геометричну І. (або цис-транс -І.) і оптичну І. Геометрічеськая І. властива з'єднанням, що містять подвійні зв'язки (З = З, C = N і ін.), і неароматичним циклічним з'єднанням; вона обумовлена неможливістю вільного обертання атомів довкола подвійного зв'язку або в циклі. У цих випадках заступники можуть бути розташовані або по одну сторону плоскості подвійного зв'язку або циклу ( цис - положення), або по різні сторони ( транс - положення). Поняття «цис» і «транс» зазвичай відносять до пари однакових заступників, а якщо всі заступники різні, то умовно до однієї з пар. Прикладами геометричних ізомерів можуть служити дві форми етилен-1,2-дикарбоновой кислоти — цис -форма, або малеїнова кислота (XXX), і транс - форма, або фумарова кислота (XXXI), а також цис - і транс - форми циклопропан-1,2-дикарбоновой кислоти (відповідно XXXII і XXXIII).
