Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shporki_moyi_1-33.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
339 Кб
Скачать
☆

23. Вплив ситуаційних чинників на проектування організації.

Чинники, які впливають на проектування організації, як показують досліди, мають ситуаційний характер. Можна виділити чотири групи таких ситуаційних чинників, які можуть окремо чи у взаємодії впливати на рішення з питань проектування організації: - стан зовнішнього середовища; - технологія роботи всередині організації; - вибір керівництвом стратегії для досягнення цілей організації; - поведінка працівників.

Зовнішнє середовище складається з двох рівнів: 1) загальне оточення, 2) безпосереднє оточення.

Інститути зовнішнього середовища є організаціями чи індивідуумами (приватними особами). Виявлення цих інститутів є першим кроком у проектуванні організації, тому що допомагає визначити в першому наближенні основні функціональні частини чи підрозділи організації, які здійснюють прямий контакт з ними.

Для опису й аналізу відношень між технологією роботи і проектуванням організації використовуються такі чинники: - невизначеність у надходженні роботи і місця її виконання; - невизначеність у знанні щодо того, як робити роботу; - взаємозалежність робіт в організації.

Стратегічні зміни мають системний характер. Вони торкаються усіх сторін організації. Можна виділити дві сторони стратегічних змін в організації:1) організаційна структура, 2) організаційна культура.

Аналіз організаційної структури спрямований на отримання відповідей на такі питання:- якою  мірою  існуюча  організаційна  структура допомагає  чи заважає реалізації обраної стратегії;- на  які  рівні  організаційної  структури  покладено  вирішення визначених завдань під час здійснення стратегії.

Вибір організаційної структури залежить від цілого ряду чинників Найбільш значущими є такі: - розмір і різноманітністіь діяльності, які властиві цій організації; - географічне розташування; - технологія; - ставлення до організації керівництва та робітників; - динаміка зовнішнього середовища; - здійснювана стратегія.

Організаційна структура має відповідати розміру організації. Вона не повинна бути складною, якщо немає в цьому потреби. Елементарна структура - це коли один керівник здатний управляти. Якщо він уже не може це зробити (норма керованості), то з'являється проміжний рівень в управлінні і застосовують функціональну структуру. Подальше зростання організації зумовлює необхідність утворення нових рівнів управління, в результаті чого можуть бути застосовані такі організаційні структури: - дивізіональна (тобто як скоординована децентралізація); - матрична структура, якщо виникають комплексні проекти.

24. Типи організацій щодо взаємодії з людиною: корпоративна та індивідуалістська організації.

З точки зору відносин організації і людини розрізняються корпоративна та індивідуалістичної організації. Корпоративна організація - це замкнута група людей з обмеженим доступом, максимальною централізацією та авторитарністю керівництва, протиставляти себе іншим соціальним спільнотам на основі своїх вузькокорпоративних інтересів. Корпоративна організація: - Об'єднання людей через їх роз'єднання по соціальному і професійному критеріями;- Домінування ієрархічних владних структур;- Інтереси узгоджуються лідерами;- Створення і підтримання дефіциту можливостей і ресурсів з їх централізованим розподілом;- Суб'єкт інтересу - група, колектив або вся організація;- Організація відповідає за особу;- Суверенітет організації;- Свобода для організації;- Принцип більшості або старшинства в ухваленні рішення;- Інтереси виробництва визначають інтереси відтворення самої людини;- Подвійна мораль (особиста і організації) в поведінці;- Лояльність по відношенню до організації;- Людина для роботи.

Індивідуалістичної організація - це вільне, відкрите та добровільне об'єднання людей, що здійснюють спільну діяльність. Така організація являє собою сукупність або співтовариство напівавтономних утворень.

Індивідуалістична організація:- Вільне, відкрите та добровільне об'єднання людей;- Поєднання конкуренції і кооперації в діяльності членів та груп в організації; - Панування принципи ув'язування інтересів усіх членів у рамках демократичного процесу; - Підтримуване керівництвом забезпечення пошуку можливостей і додаткових ресурсів;- Суб'єкт інтересу - особистість;- Людина відповідає сама за себе;- Суверенітет особистості;- Свобода для особистості; - Принцип меншини або право вето в ухваленні рішення; - Інтереси виробництва визначаються інтересами відтворення самої людини; - Загальнолюдська мораль і здоровий глузд в поведінці; - Лояльність по відношенню до своїх переконань; - Робота для людини. Тип організаційної структури визначає можливості компанії розвиватися, гнучко і швидко реагувати на середу, підвищувати свою конкурентоспроможність.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]