- •4.1. Сутність фінансової системи
- •5.1.Характеристика сфер та ланок фінансової системи України (35)
- •5.2.Фінансовий контроль та його значення (35)
- •7.1.Бюжетная система у, Принципы построения.
- •7.2.Налоговая система Украины, принципы ее построения.
- •8.1.3.Финансовые ресурсы.
- •9.1. Гос. Кредит.
- •9.2.. Местные бюджеты.
- •11.2.Фін. Система у. Та шляхи її удосконалення
- •12.2Видатки державного бюджету та їх призначення
- •13.1.Суть та особливості бюджетного процесу в Уа) визначення бюдж процесу; б) стадії бюдж процесу та їх характеристика;в) порядок складання, розгляду та затвердження держ.Бюджету
- •14.2.Бюджетний дефіцит України а) поняття бюджетного дефіциту; б) причини виникнення бюджетного дефіциту; в) види бюджетного дефіциту;г) джерела покриття бюджетного дефіциту.
- •19.2.Державний бюджет як економічна категорія
5.1.Характеристика сфер та ланок фінансової системи України (35)
( а) поняття фінансової системи України; б) структура фінансової системи України;б) характеристика сфер фінансової системи України; в) характеристика ланок фінансової системи України
Финансовая система – это совокупность отдельных звеньев сфер, подсистем, кот. отражают специфику в создании и использ- фондов фин ресурсов.
Сферы (звенья) фин. сис-мы: - финансы субъектов ведения хозяйства; -государственные финансы; -международные финансы; -финансовый рынок; -страхование.
Сфера фінансів суб’єктів господарювання відображає рух грошових потоків підприємств. Вони є основою всієї фінансової системи, оскільки саме тут створюється ВВП який є об’єктом фінансових відносин. Оскільки вони мають загальні принципи організації і методи здійснення фінансової діяльності, то ця сфера не поділяється на окремі ланки.
Державні фінанси відображають суспільну централізацію доходів та підприємницьку діяльність держави. Державні фінанси включають централізовані ланки — бюджет, фонди цільового призначення і державний кредит, а також децентралізовані — фінанси суб’єктів господарювання у державному секторі. Бюджет держави — це основний фонд грошових коштів і визначальна ланка державних фінансів. Він призначений для фінансового забезпечення виконання державою її функцій. Фонди цільового призначення являють собою централізацію коштів для вирішення конкретних завдань і проблем. Їх характерною ознакою є чітко визначені джерела формування і напрями використання. Державний кредит відображає відносини, при яких держава виступає позичальником або гарантом за позичками юридичних осіб даної країни. Мобілізовані державою кошти спрямовуються на покриття бюджетного дефіциту або в окремий фонд, призначений для інвестицій при випуску цільових позик. Фінанси державного сектора економіки включають ті самі відносини, що й фінанси будь-якого суб’єкта господарювання, оскільки характер і напрями господарської і фінансової діяльності не залежать від форми власності.
Міжнародні фінанси відображають відносини, що складаються на рівні світового господарства і характеризують діяльність на цьому рівні як національних суб’єктів господарювання і держави, так і міжнародних організацій та фінансових інституцій. Ланки: Валютний ринок. Фінанси міжнародних організацій Міжнародні фінансові інституції
Валютний ринок. Міжнародні фінансові відносини пов’язані з рухом вартості між окремими країнами. Система міжнародних розрахунків базується на валютному регулюванні, основою якого є встановлення курсу валют. Для проведення розрахунків потрібна відповідна валюта, а для забезпечення еквівалентного обміну потрібне достовірне співвідношення валют. Відхилення встановленого курсу валют від реального веде до міжнародного перерозподілу доходів і фінансових ресурсів.
Фінанси організацій характеризують формування і використання доходів цих організацій. Суб’єкти і характер цих взаємовідносин визначаються статутом тієї чи іншої організації. Міжнародні організації також можуть надавати фінансову допомогу окремим країнам. Отже, через цю ланку міжнародних фінансів здійснюється міжнародний перерозподіл доходів.
Міжнародні фінансові інституції є своєрідною надбудовою над сукупністю національних фінансових систем. Нині ці інституції виконують здебільшого функції надання фінансової допомоги у формі кредитів тим країнам, що її потребують. (МВФ, ЄБРР)
Фінансовий ринок є важливою складовою фінансової та економічної систем.
По-перше, він являє собою своєрідну надбудову, через яку координується діяльність усієї фінансової системи. По-друге, це сполучна сфера, через яку здійснюється рух фінансових ресурсів. Сутність відносин у сфері фінансового ринку полягає в купівлі-продажу фінансових ресурсів. Їх ціною є плата за користування ресурсами, насамперед у вигляді процента. Фінансовий ринок поділяється на дві ланки: ринок грошей і ринок капіталів.
Ринок грошей — це сфера, де можна їх купити. Його функціонування забезпечується насамперед кредитною системою. Ринок капіталів — це сфера торгівлі не тільки грошима, а й правом власності. Інструментом ринку капіталів є спеціальні цінні папери — акції.
