37. Поняття та види слідчих версій

Однією з форм пізнання невідомого є гіпотеза. За своєю природою версії є різновидом гіпотез. На відміну від наукових гіпотез, версії не мають на меті створення наукових теорій, а перевірка їх здійснюється у термін, встановлений для розслідування.

Версія — це обґрунтоване припущення про наявність і обставини розслідуваної події, дії конкретних осіб і наявність у цих діях складу певного злочину.

Роль версій у пізнанні в процесі розслідування надзвичайно велика. У зв’язку з цим існують дві проблеми, вирішення яких визначає ефективність розслідування, досягнення об’єктивної істини.

снову версії складають прийоми, способи формальної та діалектичної логіки: аналіз і синтез, індукція та дедукція, анало­гія і гіпотеза. Результати аналізу і синтезу наявної інформації створюють початкову основу для гіпотетичного мислення, в яко­му більшість версій будується індуктивним шляхом за аналогією.

Для висунення криміналістичної версії слідчий повинен мати певні фактичні підстави, тобто зібрані речові докази, відо­мості, отримані оперативним шляхом. На підставі цих даних у версії повинно міститись намагання не лише пояснити наявні відомості, але й виявити їх взаємозв'язок та взаємозалежність.

Таким чином, криміналістична версія - це логічно обгрун­товане припущення про наявність і обставини події, що розсл­ідується, дії конкретних осіб і наявність у цих діях складу відпо­відного злочину.

Версії класифікують за різними підставами. Зокрема, за суб'єктом побудови версій та використання їх у розслідуванні вони поділяються на: слідчі, судові, експертні, розшукові, версії обвинувачення та версії захисту.

Версії, побудовані з урахуванням ряду схожих фактів, явищ та подій називають типовими. За обсягом події, яка розслідуєть­ся, версії поділяються на загальні та окремі. Наприклад, версія, яка стосується події злочину в цілому, буде загальною, а сто­совно складових злочину і його обставин - окремою.

38. Основні етапи формування версій та особливості їх перевірки

Версія - це ідеальна логічна модель події злочину в цілому або окремих його обставин, побудована за матеріалами справи. У своєму розвитку версія проходить три стадії: 1) висунення (побудова); 2) аналіз та розроблення; 3) практична перевірка виведених наслідків.

Висунення версій здійснюється на підставі зібраних матеріалів у ході невідкладних слідчих дій та оперативно- розшукових заходів. Іноді версія може бути побудована на основі повідомлень, які слугували підставою для порушен­ня кримінальної справи, або на основі оперативної інфор­мації та аналогії.

Друга стадія побудови версії - аналіз - становить розроб­лення висунутого припущення та визначення ряду наслідків, що логічно випливають із цього припущення.

Третя стадія побудови версії складається з практичної перевірки висунутих припущень та співставлення їх з ре­зультатами реальних фактів, встановлених у ході перевірки та розслідування.

Процес побудови версій складається з чотирьох етапів: аналіз і синтез матеріалів за справою; пояснення слідчим окре­мих питань у зв'язку з побудовою версій, тобто висловлення ним припущення; виведення наслідків версій; перевірка версій.

Початком побудови версій є аналіз і синтез наявних у слідчого даних за справою, в результаті яких відбувається пев­не упорядкування наявної інформації про слідчу ситуацію, що склалася. Вказані дії доповнюються виявленням логічних зв'язків і відносин між відомими обставинами.

Другий етап включає в себе звернення слідчого до наявних у нього знань, до слідчого досвіду, необхідного для пояснення ок­ремих питань у зв'язку з побудовою версії. У даному випадку використовуються відомості із особистого та узагальненого досв­іду розслідування подібних кримінальних справ, власна інтуїція.

Реалізація своїх знань і досвіду, узагальнених, довідкових та інших відомостей під час аналізу наявних фактичних даних складає одну із важливих стадій процесу побудови версій. На­скільки вміло слідчий зможе застосувати вказані вище знання і досвід під час аналізу фактичних даних, настільки точніше він оцінить слідчу ситуацію, що склалася, і правильно визначить коло версій, що підлягають перевірці. Третій етап побудови версій - це їх конкретизація шляхом виведення із них наслідків (висновків). Ця операція здійснюється з допомогою дедукції й аналогії. Дедуктивний метод може мати місце у разі явно недостатньої кількості ви­явлених за справою доказів. У цьому випадку під час побудо­ви версій виходять не з аналізу певних доказів, а із загального припущення.

У випадку схожої ситуації події злочину слідчі версії мо­жуть виникати за аналогією. Джерелами аналогії під час побу­дови версій можуть бути:

оперативні та слідчі матеріали щодо однотипних нероз- критих злочинів;

оперативні та слідчі дані стосовно складу розкритих злочинів;

теоретичні положення, які грунтуються на узагальненні слідчої практики і дозволяють намітити певну кількість версій щодо конкретної категорії злочинів;

власний досвід слідчого у розкритті злочинів.

Перевірка версій на відміну від процесу їх побудови є прак­тичною діяльністю осіб, які висунули версії. Мета перевірки - підтвердити чи спростувати припущення, що висунуті у версії, та зроблені із них висновки, і забезпечити встановлення істи­ни у справі. У зв'язку з цим перевірка версій полягає в цілесп­рямованому збиранні доказів у порядку, передбаченому проце­суальним законодавством.

З метою запобігання негативних для розслідування наслідків процес перевірки версій повинен відповідати ряду принципових вимог:

всі висунуті версії повинні бути перевірені до кінця;

всі версії перевіряються одночасно (паралельно);

першими з перевірочних дій виконуються такі, які спря­мовані на виявлення і фіксацію слідів, що швидко зника­ють або можуть бути пошкодженими умисно;

перевага надається тим слідчим діям, де інформація, одер­жана внаслідок цих дій, може бути використана для пе­ревірки кількох слідчих версій.

Версія вважається обгрунтованою, якщо вона знайшла своє підтвердження зібраними матеріалами.