10. Процес соціального регулювання

Діяльність юриста регулюється за загальними принципами соціаль¬ного регулювання. Об'єктивна необхідність соціального регулювання зумовлюється сутністю людського суспільства. Суспільство складається з великої кількості осіб, спільна діяльність яких викликає потребу узгоджувати їх поведінку в усіх сферах суспільного життя, що й досягається за до¬помогою соціального регулювання. Регулювати (у соціальному житті) означає формувати поведінку людей, їх колективів, цілеспрямовано впорядковувати їх. Мета соціального регулювання полягає у приведенні поведінки індивідів, їх груп у відповідність з об'єктивною закономірністю, яка існує у суспільстві, іншими словами — у досягненні оптимально мож¬ливого співпадання дій суспільних законів з життєдіяльністю людей, у якій ці закони проявляються. Соціальне регулювання в суспільстві існувало завжди. Таким чи¬ном, воно має загальний характер щодо системної природи суспіль¬ства, суспільної колективної праці людей, потреби у спілкуванні під час трудової діяльності та в побуті, необхідності обмінюватись про¬дуктами матеріальної та духовної діяльності. До засобів соціального регулювання належать такі: надання людині права робити що завгодно (наприклад, право індивіда робити будь-що, якщо це не заподіює нікому шкоди); покладання обов'язків виконувати певні дії (наприклад, обов'я¬зок працівника міліції реагувати на будь-яке правопорушення); заборона виконувати певні дії (наприклад, здійснювати розслі¬дування забороненими методами); існування негативних засобів соціального впливу за невиконан¬ня обов'язків і порушення заборони. Існують також допоміжні засоби соціального регулювання: рекомендації; заохочення, тобто заходи морального та матеріального стиму¬лювання за виконання певних дій. розрізняють індивідуальне та нормативне соціальне регулювання. Індивідуальне соціальне регулювання досягається шляхом винесен¬ня рішень, які приймаються: для кожного конкретного випадку суспільних відносин; конкретного кола осіб чи окремих суб'єктів; одноразового використання. Прикладом індивідуального регулювання є вирок суду щодо конк¬ретної особи, яка вчинила хуліганські дії. Нормативне соціальне регулювання на відміну від індивідуально¬го має загальний характер, тобто: належить до виду, групи випадків суспільних відносин; поширюється на визначене коло осіб чи суб'єктів; має багаторазове використання. Індивідуальне соціальне регулювання має певні переваги: допома¬гає у вирішенні життєвих проблем з урахуванням особливостей конк¬ретної ситуації, особистих якостей особи, характеру відносин, що ви¬никають. Соціальне регулювання діяльності юриста передбачає впорядку¬вання поведінки юриста шляхом надання йому прав, повноважень, обов'язків, встановлення заборон, передбачених соціальними норма-ми.Соціальне регулювання діяльності юриста може бути правовим і неправовим. Правове (державне) регулювання здійснюється на основі внутріш¬ніх державних і міжнародних правових актів. Неправове (громадське) регулювання здійснюється на основі норм моралі, традицій та корпоративних (наприклад, на основі норм стату¬ту колегії адвокатів).