- •1.Предмет криміналістики. Закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою.
- •2 Група:
- •2.Система криміналістки. Загальні та окремі завдання криміналістики.
- •3.Криміналістичне поняття способу вчинення злочину.
- •4.Види і характер методів криміналістики.
- •5.Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •6.Криміналістичне прогнозування і його роль у реалізації криміналісткою своїх службових функцій.
- •7.Історія криміналістики та експертно-криміналістичних установ.
- •10. Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації, її значення в слідчій, експертній і судовій діяльності.
- •9. Технічні засоби та прийоми виявлення, фіксації, вилучення, дослідження слідів злочинів і речових доказів. Комплектація науково-технічних засобів, що використовуються у слідчій діяльності.
- •11. Види та форми криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки і властивості, їх класифікація. Процес криміналістичної ідентифікації.
- •12. Поняття і сукупність криміналістичної діагностики. Наукові засади криміналістичної діагностики.
- •13.Значення криміналістичної діагностики для розкриття та розслідування злочинів.
- •14. Техніко-криміналістичне забезпечення розслідування злочинів
- •15.Судова фотографія: види, методи і прийоми. Особливості фотографування окремих об’єктів місця події, трупа, речових доказів, живих осіб.
- •16.Правила оформлення результатів застосування засобів і методів фіксації візуальної інформації. Фототехнічна експертиза: поняття, завдання і призначення.
- •17.Особливості застосування відеозапису, види, способи і засоби її здійснення при проведенні слідчих дій.
- •18.Предмет, система і завдання трасології. Наукові засади трасології.
- •19.Трасологічна експертиза слідів і об’єктів, підготовка матеріалів для її проведення.
- •20.Механізм утворення слідів та їх класифікація.
- •21.Види та характеристика слідів людини.
- •22.Види та характеристика слідів транспортних засобів.
- •23.Види та характеристика слідів знарядь злому та інструментів.
- •24.Поняття судової балістики, її наукові засади. Види та характеристика об’єктів балістичного дослідження зброї, боєприпасів, слідів пострілу.
- •25. Засоби та методи виявлення, огляду, фіксації і вилучення зброї та слідів її застосування. Встановлення обставин використання зброї: спосіб виготовлення, напряму, місця та дистанції пострілу.
- •26. Судово-балістична експертиза: питання, які вирішує, підготовка матеріалів для її проведення.
- •27. Холодна зброя. Поняття, класифікація. Питання, що вирішуються експертизою холодної зброї.
- •28.Поняття, види та наукові засади криміналістичного дослідження документів.
- •29. Зміст і завдання криміналістичного дослідження документів. Поняття та класифікація документів. Правила поводження з документами.
- •30. Дослідження рукописних документів. Поняття письма та почерку. Ознаки письмової мови і почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.
- •31. Технічне дослідження документів, поняття, зміст і види. Завдання і методика слідчого огляду документів.
- •32.Види підробки документів. Ознаки зміни тексту документа та способи їх виявлення.
- •33.Дослідження поліграфічної продукції. Встановлення виду, способу друку та особливостей використання засобів (друкарських форм).
- •34.Техніко-криміналістична експертиза документів: поняття, коло питань, що вирішуються, підготовка матеріалів для призначення.
- •35.Поняття та наукові засади ототожнення особи за ознаками зовнішності, їх ідентифікаційне значення та класифікація. Система опису ознак зовнішності.
- •36. Засоби та методи порівняння (зіставлення, суміщення, накладання) ознак зовнішності людини.
- •37. Судово-портретна експертиза: поняття, питання, що вирішуються, методи проведення, підготовка матеріалів для призначення.
- •38. Поняття та класифікація мікрооб’єктів. Прийоми і засоби виявлення, вилучення та дослідження мікрооб’єктів.
- •39. Можливості і завдання використання засобів і методів акустики у практиці боротьби зі злочинністю. Наукові засади судово-акустичних досліджень.
- •40. Ідентифікація особи за голосом (фоноскопічна експертиза), сутність, коло питань, що вирішуються, особливості підготовки матеріалів для призначення експертизи.
- •41. Експертиза засобів і матеріалів звуко-, відеозапису: сутність, характеристика ідентифікаційних та діагностичних питань, що вирішуються нею, підготовка матеріалів до проведення.
- •42. Поняття і наукові засади криміналістичної одорології. Завдання і можливості використання запахових слідів людини в розкритті та розслідуванні злочинів.
- •43.Можливості одорологічної експертизи.
- •44. Поняття, завдання та види криміналістичної реєстрації.
- •45.Поняття криміналістичної тактики, її система та завдання. Взаємозв’язок криміналістичної тактики з криміналістичною технікою і методикою.
- •46.Поняття тактичних прийомів, їх джерела та класифікація. Тактичний прийом і криміналістична рекомендація.
11. Види та форми криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки і властивості, їх класифікація. Процес криміналістичної ідентифікації.
І. За сферою застосування (тобто форма) обумовлює поділ криміналістичної ідентифікації на: 1) Процесуальна ідентифікація під час виконання: - пред'явлення для впізнання;ідентифікаційних експертиз;слідчих та судових оглядів, освідувань;обшуків і виїмок;очних ставок, допитів; 2) Непроцесуальна ідентифікація у ході виконання чи використання: - криміналістичних та оперативних обліків;ідентифікаційних досліджень за оперативними матеріалами;перевірки (встановлення) особи за документами; - різноманітних оперативно-розшукових міроприємств та заходів.
ІІ. Залежно від форм відображення матеріальних об”єктів під час їх взаємодії: а) матеріально-фіксована - коли ознаки відображеного об'єкта закріплюються у матеріальних об'єктах (слідах, кресленнях, описаннях тощо); б )психофізіологічна - коли мисленний образ фіксується у пам'яті конкретної людини
ІІІ. За природою ідентифікуючих об'єктів на:а) загальну;б) знакову.
ІV. За об”єктомдослідження: 1) ідентифікація людини;2)ідентифікація предметів, речей та речовин; 3)ідентифікація тварин;4)ідентифікація процесів, станів, явищ тощо.
VІ. Залежно від галузі галузі криміналістичної техніки криміналістичну ідентифікацію поділяютьна:1)дактилоскопічну;зброєзнавчу;судово-балістичну;трасологічну;почеркознавчу;
техніко-криміналістичну;ідентифікацію людини за ознаками зовнішнотсі тощо.
VІІ. За рівнем досягнутої індивідуальності (або за доказовим значенням): а) на родову;б) на видову;в) на групову;г) на індивідуальну (або власне криміналістичну).
VІІІ. За суб”єктом ототожнення к/ідетифікацію поділяють на: 1)ідентифікацію, виконувану_слідчим;2)ідентифікацію, виконувану дізнавачем;3)ідентифікацію, виконувану прокурором(обвинувачем);4)ідентифікацію,виконувану_захисником(адвокатом);5)ідентифікацію,виконувану_свідком,потерпілим,тощо;6)ідентифікацію, виконувану судом (суддею).
ІХ. За способом відображення ідентифікаційної інформації на:а) ідентифікацію цілісних структур;б) ідентифікацію розділеного цілого;в) ідентифікацію джерела пошкодження.
Комплекс ознак, що сприяє отриманню необхідної й достатньої уяви про ідентифікований та ідентифікуючий об'єкт, називають ідентифікаційними ознаками.
Ідентифікаційні ознаки можуть бути класифіковані за різними критеріями:
1. За відношенням до об'єкта в цілому: а) загальні (групові) ознаки – відображають найбільш суттєві, постійні властивості об'єктів або груп об'єктів: форма, розмір, колір, функціональну належність. б) окремі – специфічні для конкретного об'єкта ознаки, за якими можна виділити цей об'єкт із групи однорідних об'єктів та ідентифікувати його.
ІІ. За структурною природою: а) внутрішні ознаки;б) зовнішні.
ІІІ. За характером встановлення ознак: а) якісні (атрибутивні) – визначаються якісними характеристиками. Наприклад, якісна характеристика типу і виду папілярного узору: завитковий круговий; завитковий простий чи складний; б) кількісні ознаки – виражаються числовими величинами, за якими встановлюються розмір сліду, кількість нарізів у каналі ствола зброї.
IV. За причинами виникнення: а) закономірні (необхідні) – ті в яких проявляється сутність об'єкта без них об'єкт не був би тим, чим він є. б) випадкові – які не характеризують сутність предмета, носять випадковий характер, хоча виникли під дією закономірних факторів (наприклад, нерівності в каналі ствола пістолета, закономірно залишають на кулі слід у вигляді трас – потертостей тощо).
V. За походженням:а) власні;б) набуті.
VІ. За зв'язком з іншими ознаками:а) залежні;б)незалежні.
VІІ. За тривалістю періоду, протягом якого ознака характерна для об'єкта: а) стійкі;б) відносно стійкі.
VІІІ.За кількістю об'єктів, яким притаманні однакові ознаки:а) родові (групові) ознаки;б) індивідуальні.
ІХ. За значенням (роллю) в ідентифікаційному процесі: а) ті, які потрібно ідентифікувати (шукані, пізнавальні); б) ті, яким ідентифікують (ідентифікуючі).
