19.Українська Радянська Соціалістична республіка: її розбудова, юридичне оформлення, статус у складі срср у 1920- 1940 рр. Та адміністративний поділ.

(УРСР) - держава соціалістичного типу, яка існувала в 1917—1991роках. Виникла після Жовтневої революції 1917 в Росії на підставі резолюції про встановлення в Україні радянської влади у формі рад робітничихдепутатів, яку прийняв Перший Всеукраїнський з'їзд рад. Усталеної і офіційно закріпленої назви республіка спочатку не мала.Відповідно до Конституції УРСР 1937 республіка стала називатися «Українською Радянською Соціалістичною Республікою» (УРСР). Ця назва зберігалася включно до прийняття Акта проголошення незалежності України. Територія УСРР на перших етапах її існування юридично не визначалася. Малося на увазі, що її складатимуть насамперед землі, що включалися до Української Народної Республіки відповідно до Третього універсалу Української Центральної Ради. В реальності ж у різний час на українських етнічних землях колишньої Російської імперії паралельно існувало кілька владних режимів, між якими точилася збройна боротьба, і кордони безперервно змінювалися. На цих же землях виникали Донецько-Криворізька Радянська Республіка, Одеська Радянська Республіка, Кримська Соціалістична Радянська Республіка та ін. радянські за характером, але формально незалежні від УСРР утворення. Боротьба за радянську владу точилася і на українських землях колишньої Австро-Угорщини. Лише після закінчення громадян, війни та укладення Ризького мирного договору та ін. відповідних договорів з сусідніми державами кордони УСРР набули визначеного статусу. Проте ряд етнічних українських територій залишився поза межами республіки. Згодом до УРСР було включено Східну Галичину і Західну Волинь, Північну Буковину і частину Бессарабії, Закарпаття, у 1954 — Кримську область.

20.Гетьманат Павла Скоропадського (1918 р.) та «Директорія» як етапи українського державотворення (1918 – 1920 рр.).

Павло Скоропадський –нащадок українського гетьмана Івана Скоропадського,один із найбільших землевласників на Україні.Прийшовши до влади,проводив таку внутрішню політику:

1.Замість УНР проголосив українську державу,замінивши республіканську форму правління на монархічну(гетьмана).Вона вважалась монархічною,тому бо об’єднав у своїх руках всю повноту влади: і законодавчу, і виконавчу, і судову.

2.Було відновлено поміщицьке землеволодіння-приватну власність.Поміщики розгорнули рух за відшкодування завданих під час революції збитків,налагоджено дієздатний адміністративний апарат,який вдавався до репресивних методів.Заборонили діяльність політичних партій,мітинги,збори і випуск цілого ряду газет ,демократичний режим змінився авторитарним.

3.Почав створювати регулярну українську армію,видав закон про загальну військову повинність.

4.Хотів відродити козацтво як стан українського суспільства,але план створення армії не було реалізовано через німецьку окупацію.

5.Усішною була політика в культурній сфері,відкрилися школи,гімназії,університети,навіть академія наук.Створилися різні культурно-просвітницькі центри.

Зовнішня політика:

Зовн.політика була активною: Україну визнали 30 країн світу .Було укладено договір про добрі сусідськи відносили з Росією.У цілому в Україні вдалося досягти стабілізації економіки, дати могутній імпульс розвитку української культури, досягла успіхів у зовнішній політиці.Однак реставрація дореволюційних порядків на селі, однобічна орієнтація гетьманату на великих землевласників і буржуазію відштовхували від нього селянство, національну інтелігенцію, робітників. На засіданні УНС було прийнято рішення організувати боротьбу проти гетьманату і утворити опозиційний гетьмановий уряд-директорію,до якої війшли Виниченко,Петлюра,Макаренко,Швець,Андрієвський.

Політика директорії:

1.Директорія була урядом соціалістичного спрямування.

2.Вона відновила назву УНР

3.Визначила органи влади(законодавча належала трудовому конгресу-парламенту,виконавча-владі народних міністрів)Директорії належала вища влада.

Через складність військово-політичної ситуації виникла криза влади Директорії.

Причина поразки директорії:

1.Внутрішні протиріччя між Виниченком і Петлюрою.

2 Нерішуча внутр..політика (землю забрали у поміщиків ,а селянам не дали),буржуазію позбавили виборчих прав,гетьманський державний апарат знищили,а свій не створили.

3.Договорі з Росією про мир підписать не змогли,підтримкою Антанти не заручилися,тому що вона підтримувала білогвардійців.

4.Більшовики мали перевагу у збройних силах і на їх сторону перейшли Махно,Зелений.