- •17.Центральна Рада (1917 р.) та її державотворчий поступ від автономії до повної незалежності. Унр.
- •18.Соціалістична революція в Україні та радянське державотворення (1917– 1920 рр.). Створення нової Української Народної республіки (м.Харків).
- •19.Українська Радянська Соціалістична республіка: її розбудова, юридичне оформлення, статус у складі срср у 1920- 1940 рр. Та адміністративний поділ.
- •20.Гетьманат Павла Скоропадського (1918 р.) та «Директорія» як етапи українського державотворення (1918 – 1920 рр.).
- •21.Національно-визвольні та державотворчі змагання на західноукраїнських землях у 1918-20-х рр. Зунр.
- •22.Підсумки та уроки національно-визвольних змагань в Україні в 1917 –1920 рр.
- •23.Українізація (коренізація) в урср: суть політики радянської влади, злет інаслідки.
23.Українізація (коренізація) в урср: суть політики радянської влади, злет інаслідки.
Політика українізації проводилася під безпосереднім керівництвом партійних і державних органів. Її початком стало залучення до управлінського апарату місцевих кадрів, а потім вона послідовна розповсюдилася на всі галузі суспільного життя, в тому числі і наукову сферу. Згідно з рішеннями ХІІ зїзду було намічено ряд заходів по «коренізації». В документі під назвою « Заходи по втіленню в життя постанов з національного питання, прийнятих ХІІ з’їздом і національною нарадою» мова йшла про обов’язкове викладання національних мов як у республіканських радпартшколах, та і « у всіх без винятку навчальних закладах національних областей і республік», про « надання достатньої кількості місць « на робфаках вузів національних областей і республік представникам корінної національності …»
Коренізацію в Україні очолили провідні державні і партійні керівники : Шумський, Скрипник, Гринько та ін. Саме ця невелика група керівників України намагалася максимально використати офіційний курс коренізації ( українізації) в інтересах культурного національного відродження.
На початковому етапі українізація не набрала очікуваних темпів і не мала значних результатів. Враховуючи повільні темпи проведення українізації прийняли постанову « Про заходи термінового проведення повної українізації радянського апарату»всі державні установи перевести на українську мову ( діловодство і відносини з іншими закладами). Всі державні установи , а також і Академія наук та її науково-дослідні кафедри і лабораторії попадали під цю постанову. По своїй суті українізація була частиною « українського культурного процесу» і була направлена на створення науки в Україні в «національних формах». Це було оволодіння знанням української мови науковими робітниками, висування та підготовка українських наукових кадрів залучення широких кіл науковців до українського науково - культурного процесу. Політику українізації в науковій справі не можна обмежувати тільки цими проблемами. Одним з важливим напрямів українізації в науковій сфері стала розробка наукових проблем пов’язаних з Україною, на що зверталася увага на Всеукраїнській нараді по науці .Саме розвиток тематики, пов’язаною з виробничими силами України, прямим чином сприяло зміцненню її економіки, культури та добробуту трудящих України.
