13. Розподіленість термінів у категоричних судженнях

Суб’єкт і предикат судження називають його термінами. Розподілений термін – який мислиться в повному обсязі іншого або повністю в нього виключається.

Нерозподілений термін – обсяг тільки частково включається в обсяг другого або лише частково виключається з нього. озглянемо розподілення термінів у судженнях типу А, І, Е, О

1. У загальностверджувальних судженнях типу А (формула "Всі S є Р") суб'єкт завжди розподілений, а предикат у більшості випадків - нерозподілений. 

2. У частковостверджувальному судженні типу І ("Деякі S є Р") розподіленість і суб'єкта, і предиката не можна визначити суто логічними засобами, тобто за структурою. 

3. У загальнозаперечному судженні типу Е (формула "Жодне S не є Р") і суб'єкт, і предикат розподілені. 

4. У частковозаперечних судженнях суб'єкт є нерозподіленим (за винятком деяких випадків), а предикат завжди розподілений, оскільки мислиться в повному обсязі, тобто його обсяг повністю виключається з обсягу суб'єкта.

14. Логічні відношення між категоричними судженнями

В основу лог відношень між кат судженнями лежить їх схожість за змістом, який виражається через їх смисл та значення істинності суджень. З цього погляду погляду судження поділяють на порівняні та непорівнянні. Серед не порівнюваних суджень розрізняють сумісні та несумісні. Сумісними судженнями я такі, які одночасно можуть бути істинними Розрізняють 3 види сумісності:

- Еквівалентність(повна сумісність)

- Субконтрастність (часткова сум)

- Субординація (підпорядкованість)

Несумісні є судження, які не можуть бути одночасно істинними, розрізняють два види: протилежність, суперечність.

15. Види складних суджень (кон’юнкція і та а, диз’юнкція або,імплікація якщо за умови,еквівалнція тоді і тільки тоді)

16. Логічні відношення між складними судженнями

17. Види дедуктивних умовиводів(силогізм, полісилогізм, ентимема).

Силогізм як вид дедуктивного умовиводу вартий особливої уваги. Змалюємо структуру простого силогізму. Він складається з суб’єкта – меншого за об’ємом терміну (S), предикату – більшого за об’ємом терміну (P) і середнього терміну (M), який не входить до висновку, але входить до обох посилок, забезпечуючи між ними логічний зв’язок, виступаючи опосередкованою ланкою і уможливлюючи зв’язок S і Р.

Всі люди (М) – смертні (Р)

Сократ (S) – людина (М)

Сократ (S) смертний (Р).

Крім простого силогізму існує також складний силогізм (полісилогізм), який складають кілька простих силогізмів, які певним чином пов’язані між собою.

Всі рослини – живі організми

Всі квіти - рослини

Всі квіти – живі організми (висновок 1) полісилогізм

Троянда – квітка

Троянда – живий організм (висновок № 2)

Скорочений силогізм без однієї посилки має назву “ентимема”. У ентимемі може бути також відсутнім висновок. Така ентимема зокрема застосовується тоді, коли висновок людина робити не хоче в силу його очевидності, або небажаності.

Всі колекціонери – збирачі. Третьяков – збирач (відсутня друга посилка).

Всі співаки – люди. Ф. Кіркоров – співак (відсутнє заключення).