22. Види індуктивних умовиводів

До недедуктивних умовиводів відносяться:

- індуктивні умовиводи та

- умовиводи за аналогією.

а) Індуктивні умовиводи.

І н д у к т и в н и м умовиводом називається умовивід, в якому із одиничних або часткових суджень виводиться загальне судження.

П о в н о ю індукцією називається такий умовивід, у якому на підставі притаманності ознаки кожному предметові деякої множини робиться висновок про належність цієї ознаки всім предметам цієї множини.

Н е п о в н о ю індукцією називається умовивід, у якому висновок про весь клас предметів базується на вивченні тільки деяких предметів, що належать до даного класу.

23. Аналогія як умовивід

А н а л о г і я - це такий не дедуктивний умовивід, у якому судження про притаманність певної ознаки деякому об'єктові виводиться на основі подібності цього об'єкту з іншим об'єктом.

З р а з к о м аналогії називається об'єкт ознака якого переноситься на другий об'єкт.

Су б' є к т о м аналогії називається об'єкт на який переноситься ознака.

До структури аналогії входять чотири види суджень:

1) судження про наявність основи у зразка;

2) судження про наявність основи у суб'єкта;

3) судження про наявність переносної ознаки у зразка;

4) судження про наявність переносної ознаки у суб'єкта. Перші три судження - це засновки, а четверте судження - це висновок аналогії.

Існує два види аналогій:

- Аналогією властивостей називається такий умовивід, в якому переносною ознакою є властивість

- Аналогією відношення називається умовивід в якому переносною ознакою є ознака відношення.

24. Види доведення

П р я м и м називається доведення, в якому теза безпосередньо випливає із аргументів.

Пряме доведення застосовують тоді, коли наявна достатня кількість аргументів.

Не п р я м и м доведенням називається такий вид доведення у якому істинність тези випливає із хибності антитези.

А н т и т е з о ю називають положення, яке суперечить тезі.

Розрізняють два види непрямого доведення:

- апагогічні та розділові.

Апагогічне доведення іноді називають доведенням від супротивного.

Наступним видом непрямого доведення є розділове доведення.Його суть полягає в побудові розділового судження, одним із елементів якого є теза.

25. Види спростування

С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези.

Існує три види спростування:

а) Спростування тези.

1) Спростування тези фактами.

2) Спростування тези шляхом доведення істинності іншої тези.

3) Спростування тези шляхом виведення із неї наслідків, що суперечать дійсності.

б)Спростування аргументів.

1) встановлення хибності аргументів.

2) встановлення недостатності аргументів відносно тези.

3) виявлення сумніву в істинності аргументів.

4) Виявлення сумніву в надійності джерела аргументів.

в) Спростування демонстрації.

Суть цього виду спростування полягає у знаходженні помилок у формі доведення. Відомо, що формою доведення виступає завжди конкретний вид умовиводу. Тому-то виявлення порушень правил при побудові такого умовиводу, є підставою для визнання доведення неспроможним.