- •2.1. Особливості розвитку нпз в Україні
- •2.2. Сучасний стан розвитку та показники діяльності нпф в Україні
- •31.03.12 Становить 1 467,2 млн. Грн. ( рисунок 6)
- •Розділ 3
- •3.1. Проблеми розвитку нпз в Україні
- •3.2. Шляхи та напрямки удосконалення нпз в Україні
- •Основними напрямками вдосконалення системи нпз на сучасному етапі є:
- •Для формування ефективної, надійної системи недержавного пенсійного забезпечення необхідно:
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Висновки
В результаті комплексного дослідження розвитку недержавних пенсійних фондів в Ураїні зроблені наступні висновки та пропозиції:
1. НПФ – юридична особа, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницької організації), функціонує і проводить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників. Проведення пенсійними фондами інших видів діяльності, не передбачених законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» забороняється. Активи пенсійного фонду формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду і інвестиційного прибутку від інвестування пенсійних активов. По видам НПФ розділяються на: відкриті, корпоративні і професійні. Єдиним органом управління НПФ є Рада фонду (для здійснення контролю за поточною діяльністю фонду і вирішення основних питань пов'язаних з діяльністю фонду).
2. Відсутність на сьогодні сильної і цілеспрямованої державної політики щодо формування та розподілу доходів населення викликає значні труднощі на шляху зменшення диференціації суспільства за доходами, подолання бідності, зміцнення позицій середнього класу (питому вагу якого у поточному десятиріччі передбачено довести до 45-50%), а відповідно, і розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення, яка створюється з огляду на достатньо високий рівень доходів значної частини населення.
3. Для становлення НПФ, запровадження нових методологічних принципів пенсійної системи та формування економічних основ накопичення пенсійних активів як складного, багатоаспектного, довготривалого процесу необхідним є забезпечення реалізації складових механізму державного регулювання діяльності НПФ за такими блоками: соціально-економічний, організаційний та правовий. Вони передбачають вдосконалення нормативно-правової бази, забезпечення реалізації соціально-економічного розвитку, впровадження систем ліцензування та сертифікації, норм та тарифів, консалтингу інвестиційних проектів НПФ, забезпечення адміністративного контролю, аудиту та захисту конкурентного середовища тощо.
4. Основними напрямами державного регулювання інвестиційної діяльності НПФ визначено підвищення інвестиційної привабливості існуючих фінансових інструментів, для вкладення пенсійних активів; прийняття нормативно-правового акту щодо спрощення порядку здійснення валютних операцій пенсійними фондами; започаткування в Україні діяльності незалежних рейтингових агенцій, які б здійснювали оцінку (присвоєння рейтингу) корпоративних та муніципальних цінних паперів; розроблення законодавчої бази роботи фінансових ринків; запровадження обмежень за ступенем ризику об’єкта інвестування НПФ; розширення напрямів інвестування пенсійних активів шляхом удосконалення умов випуску існуючих та запровадження нових видів фінансових інструментів, захищених насамперед від впливу інфляції.
5. Контроль над недержавними пенсійними фондами більший, ніж над звичайними фінансовими інститутами. Для них існують свої нормативи, звітність, є регуляторний орган – Державна комісія із регулювання ринків фінансових послуг. Контроль також здійснюють Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольний комітет України, НБУ. Ураховуючи викладене, можна констатувати, що Держфінпослуг, зокрема Департамент нагляду за недержавними пенсійними фондами, сприяє створенню дієвої системи недержавного пенсійного забезпечення, системи, яка гарантувала б отримання громадянами додаткових до загальнообов’язкового пенсійного страхування виплат.
6. На нормативному рівні створена жорстка система гарантій захисту інтересів учасників недержавного пенсійного забезпечення:
- суворий контроль з боку держорганів;
- щорічний незалежний аудит діяльності НПФ;
- нагляд за діяльністю НПФ з боку Ради Фонду;
- розподіл функцій і розмежування коштів учасників;
- ліцензування діяльності всіх компаній, які обслуговують НПФ;
- диверсифікація інвестиційного портфеля;
- періодична звітність та оприлюднення інформації про діяльність Фонду.
6. Розвиток цивілізованого ринку та створення умов для діяльності компаній з управління завжди були пріоритетними завданнями для Української асоціації інвестиційного бізнесу. Асоціація активно працює над запобіжними заходами щодо недопущення, насамперед, дефолтів за цінними паперами, які знаходяться у портфелях НПФ.
7. Зменшення впливу кризових явищ буде здійснюватися шляхом запровадження нових фінансових інструментів, в тому числі державних, які матимуть плаваючу ставку доходності. Завдяки зусиллям УАІБ, яка своєчасно зреагувала на ситуацію у банківському секторі, пов’язану із забороною Нацбанку достроково повертати депозити, для відкритих інвестиційних фондів та пенсійних фондів було зроблено виняток і дозволено достроково розривати депозити.
8. Аналіз стану ринку НПЗ в Україні свідчить про певний динамізм розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення й активний інтерес з боку професійних учасників фінансового ринку до оволодіння новими видами діяльності. Кількість НПФ за 2009 р. станом на 30.06.09р. збільшилася до 109 установ, сумарний дохід від інвестування активів на кінець другого кварталу 2009 р. становив майже 44,4 млн грн. Що стосується географічного розташування, то воно залишається нерівномірним (85% кількості фондів створено в Києві).
Всім зрозуміло, що криза тимчасова, а пенсійна реформа, турбота про майбутнє – постійні. Нині, як ніколи, необхідна підтримка держави відносно як роботи НПФ, так і подальшого розвитку пенсійної реформи. Це стосується як масштабної роз’яснювальної роботи про функціонування НПФ, подальшого реформування пенсійної системи, так і запровадження заходів, які допоможуть НПФ пережити кризовий період.
