2.3 Особливості аналізу доходів банку

Якими важливими для банку не були б цілі та пріоритети, реа­лізовані у процесах комплексного управління активами і пасивами, банк є підприємницькою структурою, тому його головна мета - отримання доходу та прибутковість діяльності.

Доходи комерційного банку — це зростання економічних вигід протягом періоду, що аналізується, в результаті реалізації банків­ського продукту та іншої діяльності банку у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань.

Центральне місце в аналізі фінансових результатів банку належить вивченню обсягу та якості отримуваних ним доходів, оскільки вони являють собою головний фактор формування прибутку. Основною метою аналізу доходів комерційного банку є виявлення потенційних резервів зростання дохідності банківської діяльності.

Систему аналізу доходу банку слід розглядати як сукупність елементів, які знаходяться в постійній взаємодії. До них належать суб’єкти, об’єкт, методи, завдання аналізу, а також підсистема його забезпечення (Рис. 2.3).

Рис.2.3. Система аналізу доходів банку

Здійснюючи аналіз доходів, необхідно визначити такі завдання:

• вивчити динаміку і структуру доходів за напрямами та по­статейно;

• оцінити виконання фінансового плану за доходами;

• оцінити рівень доходів на одну гривню, розміщених в акти­ви коштів;

• здійснити факторний аналіз та виявити резерви збільшення дохідності банку;

• забезпечити ефективне управління доходом з метою зрос­тання прибутковості банківської діяльності.

Завдання визначають об’єкт аналізу, який за допомогою певних методик розкривається відповідними суб’єктами, а саме тими відділами та службами банку, які безпосередньо займаються аналітичною роботою. Зокрема, це можуть бути інформаційно-аналітичні підрозділи банку та посади економістів-аналітиків.

Об’єктом аналізу виступають доходи банку.

Говорячи про методику аналізу доходів банку слід відмити, що існує дуже багато показників, розрахунок яких дозволить вирішити ті чи інші завдання, поставлені перед суб’єктами аналізу. Також існує декілька підходів щодо порядку аналізу доходів.

Зокрема, відповідно до методики, розробленої Пановою Г. С., аналіз доходів банку слід почати з розрахунку загальної суми усіх доходів банку, отриманих за період, з наступним поділом на види доходів, що надійшли від проведення різних видів банківських операцій [79, с.430].

Інші дослідники пропонують починати аналіз доходів комерційного банку з оцінки виконання плану і змін у структурі валового доходу через зіставлення даних за звітний період з плановими даними, а також фактичними даними за відповідний період минулого року. Аналіз структури доходів передбачає також визначення частки відповідних груп доходів у загальній їх сумі [67, с. 130-135].

Структурний аналіз доходу банку передбачає попереднє його групування за джерелами утворення.

Аналізуючи доходи банку їх можна класифікувати відповідно до цілей його проведення (Додаток Е).

Загальний аналіз доходів банку ґрунтується на використанні методик вертикального та горизонтального аналізу, які дають змогу оцінити структуру доходів та визначити динаміку доходу в цілому і за кожною його складовою.

Аналіз динаміки доходів банку проводиться за допомогою стандартних показників: абсолютного зростання, темпу зростання та темпу приросту.

Структурний аналіз доходів банку здійснюють задля визначення частки кожного виду доходів і тенденцій його зміни. Завданням структурного аналізу є:

• виявлення основного фактора доходності банку;

• дослідження цільового ринку банківських послуг, які віповідають основному фактору дохідності, і вивчення можливостей збереження цього джерела доходу в майбутньому;

• визначення ступеня стабільності доходу.

Аналіз структури доходів дає можливість оцінити ефективність окремих видів діяльності банку. Цей аналіз потрібно починати з визначення частки відповідних груп у загальному обсязі отриманих доходів. Питома вага операційних доходів повинна наближатись до 100%, а темп приросту порівняно з попереднім періодом має бути ритмічним. У разі зменшення приросту операційних доходів загальне збільшення доходу може бути досягнуто за рахунок не операційних доходів. Якщо виникає така тенденція — зростання доходів від побічної діяльності, то банку потрібно звернути на неї особливу увагу. Виникнення такої тенденції свідчить про погіршення управління активними операціями банку або про погіршення кон'юнктури ринку кредитних послуг.

Для зростання дохідності банку необхідно безперервно здійснювати аналіз його доходів, який розкриває причини їх змін та дає змогу виявити резерви зростання прибутковості банківської діяльності.

Банківські доходи можуть бути диверсифікованими за такими ознаками:

• за порядком отримання (процентні, непроцентні тощо);

• за джерелами отримання (підприємницькі структури, насе­лення, біржі);

• за частотою отримання (стандартні, невизначені);

• за строками отримання (інвестиційний часовий ефект) [45, с.348-374].

Аналіз доходів банку за статтями дозволяє вирішити такі завдання:

• Оцінити загальний рівень доходів у банку.

• Вивчити склад, структуру і динаміку доходів та по­будувати прогноз їх надходжень за статтями.

• Деталізувати вивчення динаміки доходів за видами діяльності установи і виявити вплив факторів на зміну їх обсягу.

• Провести порівняльний аналіз дохідності між банка­ми, що працюють у подібних економічних умовах.

Для інформаційного забезпечення аналізу доходів банку можна використовувати всі види директивної, нормативної, облікової, фінансової, статистичної, довідкової та методичної інформації. Але базовою інформацією для фінансового аналізу є дані звіту про фінансові результати, який відображає величину дохідних статей, згрупованих за їх характером та основними напрямами; балансу (з примітками), який розкриває наявність та напрями розміщення фінансових ресурсів банку на фіксований момент часу; фінансового плану, або бізнес-плану, комерційного банку щодо очікуваних доходів і витрат періоду, який аналізується.

Джерела інформації:

1. Примітки до 6-го класу "Доходи", а саме:

1. Примітка 2. Чистий відсотковий дохід.

2. Примітка 3. Дивідендний дохід.

3. Примітка 4. Чистий торговельний дохід.

4. Примітка 9. Непередбачені доходи.

5. Примітка 10. Розрахунок чистого та скоригованого чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію.

6. Примітка 18. Нараховані доходи до отримання.

2. Балансові рахунки 6-го класу.

3. Кошторис доходів.

4. Оперативна звітність відділень банку.

5. Баланс операційного дня [93, с.95-115].

Загальний обсяг доходів аналізують не тільки за стат­тями у динаміці та відносно кошторису їх надходження, але також шляхом вивчення внеску структурних підрозді­лів і функціональних служб у їх загальну масу. З метою порівняльності результатів часто оцінку отриманих дохо­дів вивчають за такими показниками: доходи на одну гривню сумарних активів; доходи на одного штатного працівника; доходи на одну гривню заробітної плати персоналу банку [93, с.99].

Доцільно використовувати для аналізу доходів і витрат такі відносні показники:

• коефіцієнти розподілу, що визначають, яку частину від гру­пи абсолютних показників становить той чи інший абсолютний показник фінансового стану;

• коефіцієнти кореляції, які визначають відношення між різ­ними по суті абсолютними показниками фінансового стану або їх лінійними комбінаціями, що мають різну економічну значимість.

Сукупність таких прийомів аналізу дає змогу здійснити кіль­кісне та якісне оцінювання доходів і витрат банку [45, с.348-374].

Для оцінювання ефективності банківської діяльності передбача­ється перегрупування дохідних статей звіту про фінансові результа­ти банку відповідно до типових напрямів доходів: розрізняють про­центні доходи, основним джерелом яких є продуктивні активи, та непроцентні доходи банку, що містять комісійні, торговельні, інші операційні та непередбачені доходи. Попередній аналіз здійснюєть­ся за цими напрямами доходів. Схема розрахунків:

Д = Д_п + Д_н, (2.2)

де Д — загальна сума доходів банку;

Д_п — процентні доходи;

Д_н — непроцентні доходи.

Значення кожного напряму доходів у формуванні сукупного доходу банку оцінюється через визначення відповідної частки у загальному обсязі, а в динаміці сума абсолютних відхилень дорів­нюватиме загальному збільшенню доходу:

∆Д = ∆Д_п + ∆Д_{н ,} (2.3)

де ∆Д, ∆Д_п , ∆Д_н — зміна загальної суми доходів, процентних та непроцентних доходів відповідно.

Загальний аналіз доходів пропонується починати з розгляду їх ди­наміки і структури, оцінка яких передбачає ряд таких розрахунків:

• оцінюється вплив зміни величини кожного виду доходів на темп приросту результативного показника, тобто можна розраху­вати, на скільки процентів відносно базового рівня змінився зага­льний обсяг доходу під впливом конкретного виду доходу, що розраховується за формулою:

∆Д_і : ∆Д ∙ 100%, (2.4)

де ∆Д_і — зміна окремого виду доходів;

Д_о — загальний обсяг доходу у базовому періоді.

Відповідно до розглянутої моделі може бути використана така система:

∆Д : Д_о = ∆Д_п: Д_о + ∆Д_н: Д_о, (2.5)

Тільки структура сукупного доходу банку у базовому періоді пояснює невідповідність між темпами зростання окремих видів доходів та рівнем впливу цих змін на темпи зростання загальної величини доходів (Додаток Ж, З, И).

Загальна оцінка доходів банку на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк» за їх напрямами, як це передба­чено у звіті про фінансові результати, здійснюється за допомогою аналітичної (Додаток И-1). Дані додатку И-1 свідчать про те, що загальні доходи банку збі­льшилися на 3834537 тис. грн., або на 20,7013 %, за період, який аналізу­ється. Загальне збільшення доходів супрово­джувалося зростанням більшості його складових.

Отже, можна зробити висновок, що загальна оцінка доходів банку позитивна, але уточнені дані мають ґрунтуватися на аналізі окремих статей доходів та вивченні причин, що зумовили відповідні зміни. [45, с.348-374].

У свою чергу, при аналізі структури операційного доходу позитив­ною вважається тенденція збільшення питомої ваги процентних доходів (Додаток К). Збільшення частки комісійних доходів може свідчити або про зростання кількості клієнтів, що обслуговуються в банку, або про подорожчання банківських послуг (збільшення тарифів) (Додаток Л). Аналіз зазначеного питання мож­на здійснити також за допомогою коефіцієнта залежності банку від непроцентних доходів.

Цей показник розраховується за такою формулою:

Комісійний дохід до загальних активів = Комісійний дохід

Середні загальні активи, (2.6)

Наведений показник аналізується в динаміці. Його збільшення може свідчити про рівень диверсифікації у платні фінансові послуги чи намагання досягти спекулятивного прибутку [52, с.105-109].

З метою поглиблення оцінки надходження доходів ана­лізують фактори внутрішнього та зовнішнього середови­ща, що позначилися на очікуваних обсягах їх надходжень. До зовнішніх факторів належать:

1. стан і кон'юнктура ринку банківських послуг і капі­талів та попиту на них;

2. економічна, демографічна і політична ситуація в дер­жаві та ін.

До внутрішніх факторів, що залежать від діяльності банку, належать: розвиток мережі установ та асортимент банківських послуг; масштаби діяльності; цінова політика банку; управління персоналом та ін. [93, с.95-115].

Визначальну частку в загальній сумі доходів займають процентні дохо­ди, тому на них звертають основну увагу у процесі аналізу.

На величину процентних доходів впливають два чинники:

1. зміна обсягу та структури наданих кредитів;

2. зміна рівня середньої процентної ставки.

Факторний аналіз здійснюється за допомогою прийомів елімінування. Трифакторна модель доходу від кредитних операцій може бути пред­ставлена так:

Процентний дохід = Кількість кредитних договорів ∙ Середня сума одного кредиту ∙ Середня процентна ставка за кредитами (2.7)

Динаміку дохідних статей аналізують шляхом порівняння з поперед­нім періодом або плановими показниками [52, с.105-109].

Аналізуючи економічна діяльність на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк» в 2011 році, згідно з загальною оцінкою експертів, мала позитивний тренд завдяки ретельно розробленій на основі високо якісного аналізу та прогнозування Стратегії банку.

Активи та зобов’язання на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк» на кінець 2011 фінансового року мають наступне співвідношення і показані за допомогою (Рис. 2.4).

Рис.2.4. Співвідношення активів та зобов’язання на кінець 2011р

За минулий рік Активи (Додаток М) ПАТ КБ «Приватбанк» зросли на 31 681 251 тис. грн. і станом на 31 грудня 2011 року становлять 145 118 473 тис. грн. через наступну динаміку:

«Кредити та заборгованість клієнтів», порівняно з даними станом на 31.12.2010 року збільшилися на 15 406 903 тис. грн., і складають 100 792 210 тис. грн. Значно зросли «Кошти в інших банках» і на кінець року вони становлять 3 616 684 тис грн.

Зобов’язання (Додаток М) ПАТ КБ «Приватбанк» на кінець дня 31.12.2011 року складають 128 371 494 тис грн. за рахунок наступних змін:

«Кошти банків» у минулому році зменшилися на 31% і становлять 10 104 288 тис грн. Спостерігалося збільшення «Коштів клієнтів» на 22% і на кінець року вони дорівнюють 91 841 753 тис грн.

Власний капітал (Додаток М) ПАТ КБ «Приватбанк» під кінець року зріс на 4 867 011 тис грн. і складає 16 746 979 тис грн. за рахунок збільшення «Статутного капіталу» банку на 4 704 679 тис грн. у порівнянні з попереднім роком.

Економічне середовище в минулому 2011 році було відзначене загальним відтоком депозитів та збитками в банківській системі України. Значною мірою це сталося за рахунок корпоративного сектора, який впав на 5,2% (8,9 млрд. грн.). За результатами роботи перших 11 місяців 2011 р. банківська система України показала від’ємне сальдо у сумі 4,8 млрд. грн.

Крім того, протягом 2011 року спостерігався спад споживчих настроїв та погіршення економічного стану громадян України.

При таких умовах за результатами минулого року журнал «Global Finance», в рамках всесвітнього конкурсу кращих банків на ринках Центральної та Східної Європи, що розвиваються, визнав ПАТ КБ «Приватбанк» «Кращим банком України 2011». Критеріями вибору переможця були зростання активів банку, прибутковість, рівень обслуговування клієнтів, конкурентні ціни та інноваційні продукції [94].

На сьогодні основними конкурентами ПАТ КБ «Приватбанк» є універсальні банки, як вітчизняні, так і дочірні структури європейських і російських банків, що функціонують на території України: «Райффайзен банк Аваль», «Укрсоцбанк», «ВТБ банк», «УкрСиббанк», «ОТП банк», «Форум», «Ощадбанк» і «Укрексімбанк». Щодо нових конкурентів, то в 2012 р. планується введення в групу найбільших банків «Дельта банк» та «ДБ Ощадбанку Росії». (Додаток Н)