- •7. Реформаторська діяльність Володимира Великого. Християнізація Русі та її наслідки.
- •1 Державницька діяльність Володимира Великого
- •2 Хрещення Русі
- •3 Культурно-освітня діяльність князя Володимира
- •8 Київська держава за правління Ярослава Мудрого. Впровадження норм писаного права («Руська правда»)
- •9 Культура Київської Русі
- •10 Утворення Галицько-Волинського князівства. Об’єднавча політика Романа Мстиславича. Данило Галицький та його внутрішня і зовнішня політика.
- •11 Початок литовського та польського володарювання на українських землях (сер. Хіv – XV ст.)
- •1. Внутрішнє становище Галицько-Волинської держави по смерті Юрія іі Болеслава
- •2. Входження Київщини, Чернігово-Сіверщини, Поділля до складу Литовської держави
- •3. Особливості суспільно-політичного життя українських земель у складі Великого князівства Литовського у другій половині 14 ст.
- •4. Кревська унія
- •5. Галицькі та волинські землі після Кревської унії
- •12 Соціально-економічні процеси 2 пол. XIV – 1 пол. XVI ст.: фільваркова система господарства, процес закріпачення сеян, магдебурзьке право.
- •2.Еволюція системи землеволодіння.
- •3. Розвиток торгівлі.
- •4.Соціальна структура населення.
- •5. Поширення Магдебурзького права.
- •22(86 – Вцілому) Особливості розвитку культури в хіх ст.
4. Кревська унія
Зміни у становищі українських земель у складі Великого князівства Литовського сталися із приходом до влади великого князя литовського Ягайла Ольґердовича, який у своїй політиці почав більше зважати на Польщу.
Утвердження нового правителя Литви відбувалося за складних обставин, адже Ягайло успадкував великокнязівський віленський стіл усупереч принципам родового старшинства: він був молодшим сином Ольґерда.
Непевна ситуація змусила Ягайла активніше шукати союзників усередині держави. Дотримуючись традиції співправління, він наблизив до себе брата Скиргайла.
Незабаром поляки запропонували Ягайлу одружитися з їхньою королевою Ядвигою і, відповідно, польську корону.
Причиною таких запопадливих клопотань із боку Польщі була загроза обом державам зі сторони Тевтонського ордену.
Ягайло прийняв пропозицію. Наслідком його згоди стало укладення між Литвою та Польщею в серпні 1385 р. у м. Крево (нині територія Білорусі) державно-політичного союзу, відомого в історії під назвою Кревської унії.
Угода між литовськими князями та польськими можновладцями передбачала перехід у католицтво Ягайла, його родичів і всіх нехрещених литовців, шлюб Ягайла з Ядвігою і приєднання Великого князівства Литовського до складу Польської держави.
У лютому 1386 р. Ягайло прийняв католицтво, взявши ім’я Владислав, одружився з Ядвігою і став польським королем.
Незабаром до католицизму було прилучено й Литву. Литовських бояр-католиків було урівняно в правах із поляками. Щоправда довершити укладену в Крево угоду й навік приєднати усі свої землі, литовські та руські, до Корони Польської Ягайло так і не спромігся, бо в особі Вітовта Кейстутовича знайшов затятого прихильника державного відродження Литви.
Воно було започатковане Острівською угодою 1392 р., за якою Ягайло мав визнати Вітовта довічним правителем Великого князівства Литовського, підкоривши його владі всіх удільних князів.
Вітовт визнав себе васалом польського короля.
5. Галицькі та волинські землі після Кревської унії
Зі смертю Любарта Волинь визнала зверхність Литви.
Після 1382 р. перестала існувати і польсько-угорська унія.
Втратив підтримку й намісник Галичини Владислав Опольський.
Польсько-литовському війську, що вступило у галицькі землі в лютому1387 р., практично ніхто не чинив опору.
Перемишль і Львів здалися без бою. Галицькі міщани оборонялися, але, коли їхньому воєводі гарантували його володіння, він теж здав місто.
Галицька земля ввійшла до складу Польщі.
Тоді ж було завершено завоювання Холмського та Белзького князівства.
До 1434 р. ці землі ще лишалися удільними володіннями, якими управляли польські урядовці – старости, судді й воєводи.
Проте близько 1434 р. було утворено Руське воєводство у складі Львівської, Галицької, Перемишльської, Сяноцької та Холмської земель.
|
|
|
Одразу після приєднання Галичини до Польщі польський уряд заходився ополячувати українців, примусово насаджувати католицизм: закривали існуючі, забороняли будувати нові православні церкви та монастирі; православним забороняли обіймати високі посади; насаджували зневагу до православної віри та руської культури.
