4. Кревська унія

• Зміни у становищі українських земель у складі Великого князівства Литовського сталися із приходом до влади великого князя литовського Ягайла Ольґердовича, який у своїй політиці почав більше зважати на Польщу.

• Утвердження нового правителя Литви відбувалося за складних обставин, адже Ягайло успадкував великокнязівський віленський стіл усупереч принципам родового старшинства: він був молодшим сином Ольґерда.

• Непевна ситуація змусила Ягайла активніше шукати союзників усередині держави. Дотримуючись традиції співправління, він наблизив до себе брата Скиргайла.

• Незабаром поляки запропонували Ягайлу одружитися з їхньою королевою Ядвигою і, відповідно, польську корону.

• Причиною таких запопадливих клопотань із боку Польщі була загроза обом державам зі сторони Тевтонського ордену.

• Ягайло прийняв пропозицію. Наслідком його згоди стало укладення між Литвою та Польщею в серпні 1385 р. у м. Крево (нині територія Білорусі) державно-політичного союзу, відомого в історії під назвою Кревської унії.

  • Угода між литовськими князями та польськими можновладцями передбачала перехід у католицтво Ягайла, його родичів і всіх нехрещених литовців, шлюб Ягайла з Ядвігою і приєднання Великого князівства Литовського до складу Польської держави.

  • У лютому 1386 р. Ягайло прийняв католицтво, взявши ім’я Владислав, одружився з Ядвігою і став польським королем.

  • Незабаром до католицизму було прилучено й Литву. Литовських бояр-католиків було урівняно в правах із поляками. Щоправда довершити укладену в Крево угоду й навік приєднати усі свої землі, литовські та руські, до Корони Польської Ягайло так і не спромігся, бо в особі Вітовта Кейстутовича знайшов затятого прихильника державного відродження Литви.

• Воно було започатковане Острівською угодою 1392 р., за якою Ягайло мав визнати Вітовта довічним правителем Великого князівства Литовського, підкоривши його владі всіх удільних князів.

• Вітовт визнав себе васалом польського короля.

5. Галицькі та волинські землі після Кревської унії

• Зі смертю Любарта Волинь визнала зверхність Литви.

• Після 1382 р. перестала існувати і польсько-угорська унія.

• Втратив підтримку й намісник Галичини Владислав Опольський.

• Польсько-литовському війську, що вступило у галицькі землі в лютому1387 р., практично ніхто не чинив опору.

• Перемишль і Львів здалися без бою. Галицькі міщани оборонялися, але, коли їхньому воєводі гарантували його володіння, він теж здав місто.

• Галицька земля ввійшла до складу Польщі.

• Тоді ж було завершено завоювання Холмського та Белзького князівства.

• До 1434 р. ці землі ще лишалися удільними володіннями, якими управляли польські урядовці – старости, судді й воєводи.

• Проте близько 1434 р. було утворено Руське воєводство у складі Львівської, Галицької, Перемишльської, Сяноцької та Холмської земель.

Одразу після приєднання Галичини до Польщі польський уряд заходився ополячувати українців, примусово насаджувати католицизм: закривали існуючі, забороняли будувати нові православні церкви та монастирі; православним забороняли обіймати високі посади; насаджували зневагу до православної віри та руської культури.