- •§1. Історія автомобіля
- •1.1. Історія розвитку конструкції автомобілів
- •1.2. Зародження та розвиток автомобілебудування в україні
- •1.3. Ключові дати в історії автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§2. Класифікація та маркування транспортних засобів
- •Вітчизняна класифікація легкових автомобілів
- •Європейська класифікація легкових автомобілів
- •Вітчизняна класифікація автобусів
- •Вітчизняна класифікація вантажних автомобілів
- •Європейська класифікація дорожніх тз
- •Приклад vin-коду автомобіля
- •Запитання для самоконтролю
- •§3. Загальна будова автомобіля, схеми компонувань транспортних засобів
- •3.1. Загальна будова автомобіля
- •3.2. Компонування транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§4. Класифікація, загальна будова, робочий цикл автомобільних двигунів
- •4.1. Класифікація автомобільних двигунів.
- •4.2. Будова та основні параметри поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •4.3. Робочий цикл автомобільних поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •Запитання для самоконтролю
- •§5. Кривошипно-шатунний механізм поршневого автомобільного двигуна
- •5.1. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів.
- •5.2. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму.
- •5.3. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
- •Запитання для самоконтролю
- •§6. Механізм газорозподілу поршневого автомобільного двигуна
- •6.1. Призначення, типи механізмів газорозподілу, вимоги до їх конструкції
- •6.2. Загальна будова механізму газорозподілу та його привода
- •6.3. Фази газорозподілу
- •Запитання для самоконтролю
- •§7. Система мащення автомобільного двигуна
- •7.1. Фізико-хімічні властивості, класифікація моторних олив
- •Відповідність класів в’язкості sae до державних стандартів України
- •Класифікація арі моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класифікація ccmc (асеа) моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •7.2. Призначення, класифікація та конструкція системи мащення
- •7.3. Прилади і апарати системи мащення.
- •7.4. Вентиляція картера.
- •Запитання для самоконтролю
- •§8. Система охолодження автомобільного двигуна
- •8.1. Рідини, які використовуються в системі охолодження двигунів.
- •8.2. Призначення, класифікація та конструкція системи охолодження.
- •8.3. Прилади і апарати системи охолодження.
- •8.4. Передпусковий підігрівач
- •Запитання для самоконтролю
- •§9. Системи живлення автомобільних бензинових двигунів
- •9.1. Фізико-хімічні властивості. Класифікація бензинів
- •Значення октанових чисел бензинів
- •9.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна
- •9.3. Конструкція найпростішого карбюратора та його дозувальних систем
- •9.4. Прилади і апарати системи живлення бензинового двигуна
- •9.5. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з розподіленим упорскуванням пального
- •9.6. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з безпосереднім упорскуванням пального
- •Запитання для самоконтролю
- •§10. Система живлення автомобільного дизельного двигуна
- •10.1. Фізико-хімічні властивості дизельного пального. Цетанове число
- •Залежність швидкості пуску двигуна від цетанового числа
- •10.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення дизельного двигуна
- •10.3. Прилади і апарати системи живлення дизельного двигуна
- •10.4. Призначення, загальна будова та робота системи живлення common rail
- •Запитання для самоконтролю
- •§11. Електрообладнання автомобіля
- •11.1. Призначення та складові елементи системи електрообладнання автомобіля
- •11.2. Призначення, загальна будова та робота автомобільних генераторів
- •11.3. Призначення, загальна будова та робота акумуляторних батарей
- •Щільності електроліту для різних кліматичних зон
- •11.4. Призначення, загальна будова та робота системи запалювання
- •11.5. Призначення, загальна будова та робота системи пуску
- •11.6. Призначення, загальна будова та робота освітлення, світлової сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів
- •Запитання для самоконтролю
- •§12. Призначення, класифікація та загальна будова трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§13. Зчеплення
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 14. Механічні коробки передач
- •14.1. Призначення, класифікація та компонування механічних коробок передач
- •14.2. Конструкція та принцип роботи синхронізаторів та механізмів керування коробками передач
- •Запитання для самоконтролю
- •§15. Додаткові коробки передач
- •15.1. Призначення додаткових коробок передач
- •15.2. Конструкція та принцип роботи дільника
- •15.3. Конструкція та принцип роботи демультиплікатора
- •Запитання для самоконтролю
- •§16. Карданні передачі
- •16.1. Призначення, класифікація, основні схеми карданних передач
- •16.2. Конструкція карданних передач.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 17. Механізми ведучих мостів та привод до ведучих коліс
- •17.1. Призначення, загальна будова та робота головної передачі
- •17.2. Призначення, загальна будова та робота диференціала
- •17.3. Привод до ведучих коліс
- •Запитання для самоконтролю
- •§18. Роздавальні коробки
- •Запитання для самоконтролю
- •§19. Автоматичні та напівавтоматичні трансмісії
- •19.1. Особливості конструкції гідромеханічної передачі
- •19.2. Коробки передач з варіаторами
- •19.3. Автоматизовані трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§20. Ходова частина. Несучі системи автомобілів
- •20.1. Ходова частина. Призначення, класифікація та вимоги до конструкції несучих частин автомобілів
- •20.2. Призначення, класифікація та загальна будова автомобільних рам
- •Запитання для самоконтролю
- •§21. Підвіска автомобіля
- •21.1. Призначення, класифікація, загальна будова підвіски
- •21.2. Особливості конструкції підвіски сучасних легкових автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§22. Мости автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§23. Колеса
- •23.1. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •23.2. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •Індекси швидкості
- •Індекси навантаження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 24. Рульове керування автомобілів
- •24.1. Призначення, класифікація та загальна будова рульового керування
- •24.2. Призначення, класифікація та конструкція рульових механізмів
- •24.3. Призначення, класифікація та конструкція рульових приводів
- •24.4. Установка керованих коліс
- •24.5. Стабілізація керованих коліс.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 25. Гальмові системи автомобілів
- •25.1. Призначення, класифікація та загальна будова гальмових систем
- •25.2. Призначення, класифікація, загальна будова та робота гальмівних механізмів
- •25.3.Гальмівні приводи.
- •25.4. Особливості конструкції механічного гальмівного привода
- •25.5. Особливості конструкції гідравлічного гальмівного привода
- •25.6. Особливості конструкції пневматичних гальмівних приводів
- •25.7. Антиблокувальні системи
- •Запитання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Перелік використаної літератури
10.3. Прилади і апарати системи живлення дизельного двигуна
Паливний бак, як правило, зварений з двох стальних штампованих половин. В ньому встановлені вертикальні перегородки, які підвищують жорсткість конструкції та зменшують збовтування пального під час руху автомобіля. У верхній частині бака знаходиться заливна горловина із сітчастим фільтром. Забір пального здійснюється через забірну трубку. Для періодичного видалення відстою призначений зливний кран.
Паливні фільтри. В дизельному пальному міститься до 0,005% механічних домішок. При зберіганні, транспортуванні, заправці, в процесі експлуатації пальне додатково забруднюється. В окремих випадках вміст механічних домішок в дизельному пальному досягає 400 г на 1000 кг, а в середньому 100 г на 1000 кг.
Розмір основної маси частинок, що містяться в пальному, коливається від 3 до 30 мкм. Близько 70% домішок становлять частинки кремнезему. Вони можуть істотно прискорити зношування прецизійних пар. Для очищення пального від цих домішок застосовують фільтри попереднього, грубого та тонкого очищення
Фільтри попереднього очищення виготовляються у вигляді сіток і встановлюються в горловині бака.
Фільтр грубого очищення призначений для видалення з пального домішок розміром понад 0,05…0,07 мм та води. Це забезпечує тривалу і безперебійну роботу паливного насоса та форсунок. Фільтр грубого очищення складається з корпуса, кришки, розпилювача, відбивача, фільтрувальної сітки та заспокоювача.
|
Рис. 10.2. Фільтр грубого очищення пального: 1 – корпус; 2 – фільтрувальна сітка; 3 – натискне кільце; 4 і 5 – паливопроводи; 6 – кришка; 7 – розпилювач; 8 – заспокоювач; 9 – зливний отвір; 10 – відбивач |
Пальне подається до розпилювача і стікає по відбивачу в корпус. Великі механічні домішки та вода осідають на дні корпусу, а пальне, пройшовши через фільтрувальну сітку, поступає по трубопроводу низького тиску до підкачувального насоса.
Фільтр тонкого очищення призначений для очищення пального від дрібних механічних частинок. Найбільш розповсюджені фільтри з паперовими та картонними фільтрувальними елементами, які забезпечують високий ступінь очищення.
|
Рис. 10.3. Фільтри тонкого очищення пального |
Підкачувальний насос призначений для рівномірної подачі пального з бака до паливного насоса та подолання гідравлічного опору фільтрів і паливопроводів. Він кріпиться до корпусу паливного насоса високого тиску, приводиться в дію від ексцентрика його кулачкового вала і має ручний привід для заповнення пальним фільтрів та видалення повітря з паливної системи.
Підкачувальний насос складається з:
корпусу з паливними каналами, в середній частині якого знаходиться отвір під поршень та роликовий штовхач;
зворотних пружин поршня та штовхача;
нагнітального та впускного клапанів.
Над впускним клапаном вкручений циліндр з поршнем та штоком ручного привода.
|
|
Рис. 10.4. Підкачувальний насос: 1 – болт поворотного кутника; 2 – трубка відводу пального; 3 – корпус насоса; 4 – випускний клапан; 5 і 9 – пробки клапанів; 6 – пробка пружини; 7 – пружина клапана; 8 – впускний клапан; 10 – поршень ручного підкачувального насоса; 11 – циліндр ручного підкачувального насоса; 12 – шток поршня підкачувального насоса; 13 – кришка циліндра; 14 – рукоятка ручного підкачувального насоса; 15 – втулка штока; 16 – кільце; 17 – ролик штовхача; 18 – вісь штовхача; 19 – штовхач поршня; 20 – шток насоса; 21 – поршень насоса; 22 – пружина поршня |
|
Під час роботи двигуна ексцентрик набігає на ролик штовхача, який через шток передає зусилля на поршень. Поршень переміщається, стискаючи зворотну пружину. В надпоршневому просторі тиск пального підвищується, впускний клапан закривається, а нагнітальний – відкривається, і пальне по каналу перетікає в під поршневий простір.
Коли ексцентрик збігає з ролика штовхача, пружина переміщає поршень в зворотну сторону. В надпоршневому просторі створюється розрідження, відкривається впускний клапан і пальне заповнює надпоршневий простір. Одночасно в підпоршневому просторі створюється тиск пального, і воно поступає по трубопроводу до фільтра тонкого очищення.
|
Рис.10.5. Робота підкачувального насоса: 1 – кулачок вала привода; 2 – ролик штовхача; 3 – пружина; 4 – шток; 5- поршень; 6 – канал; 7 – випускний клапан; 8 – впускний клапан |
Паливний насос високого тиску призначений для подачі до форсунок циліндрів точно визначеної порції пального під великим тиском, в заданий момент і відповідно до навантажувального та швидкісного режимів.
|
|
Рис. 10.6. Паливний насос високого тиску: 1 – корпус насоса; 2 – плунжерна пара; 3 – штуцер; 4 – головка насоса; 5– шестерня привода регулятора; 6 – кулачковий вал; 7 – ексцентрик привода підкачувального насоса |
|
Він складається з кількох однакових за будовою секцій, кількість яких дорівнює кількості циліндрів двигуна. Кожна секція сполучена папливопроводом з форсункою, нижня частина корпусу якої входить в циліндр двигуна.
Для привода секцій насоса в його корпусі встановлений кулачковий вал. Крім того, на валу встановлена шестерня привода регулятора та ексцентрик привода підкачувального насоса. Положення кулачків на валу відповідає порядку роботи циліндрів двигуна.
Над кулачковим валом в корпусі насоса поступально переміщуються штовхачі, які передають рух від кулачків плунжерам. Плунжерна пара є основним насосним елементом і складається з плунжера та гільзи, які є презиційною парою та проходять спеціальну притирку. У гільзі виконані два отвори: впускний і перепускний. У верхній частині гільзи розміщений нагнітальний клапан з пружиною.
|
Рис. 10.7. Схема роботи плунжерної пари: 1 – плунжер; 2 – гільза; 3 – перепускний отвір; 4 – надплунжерна порожнина; 5 – головка насоса; 6 – пружина; 7 – нагнітальний клапан; 8 – впускний отвір; 9 – штовхач; 10 – кулачок; 11 – розвантажувальний поясок нагнітального клапана; 12 – сідло клапана; 13 – гвинтова кромка плунжера |
Під час обертання кулачкового вала штовхачі здійснюють зворотно-поступальний рух і передають його плунжерам. Коли плунжер переміщається вниз, через впускне вікно у гільзі пальне потрапляє до надплунжерної порожнини.
При русі плунжера вгору частина пального витікає назад у канал головки, поки плунжер не перекриє впускне вікно. Рухаючись вверх, плунжер стискає пальне. Коли тиск у надплунжерному просторі стає достатнім для подолання зусилля пружини, нагнітальний клапан підіймається, і пальне надходить по паливопроводу високого тиску у форсунку, поки гвинтова кромка на плунжері не відкриє перепускне вікно у гільзі, через яке надлишки пального з надплунжерної порожнини перетікають в канал головки насоса. Тиск пального у надплунжерній порожнині різко знижується, і нагнітальний клапан під дією пружини опускається в сідло. При цьому розвантажувальний поясок сприяє відсмоктуванню деякої кількості пального із паливопроводу високого тиску. Тиск у паливопроводі різко знижується і подача пального у форсунку припиняється,
Кількість пального, яке подається у циліндри, залежить від величини активного ходу плунжера, тобто від моменту закриття впускного вікна верхньою кромкою плунжера до відкриття перепускного вікна гвинтовою кромкою. Це досягається поворотом плунжерів на певний кут за допомогою рейки.
Муфта випередження впорскування пального призначена для зміни початку подачі пального в циліндри двигуна залежно від частоти обертання колінчастого вала. Муфта встановлюється в передній частині розподільчого вала насоса високого тиску і через неї насос приводиться в дію. На взаємне розміщення ведучих і ведених деталей муфти впливають тягарці, розташовані в ній. Вони зміщуються під дією відцентрових сил залежно від частоти обертання колінчастого вала. Тому підвищення його частоти обертання викликає збільшення кута випередження подачі пального, а зменшення частоти обертання – зменшення цього кута.
|
Рис. 10.8. Автоматична муфта випередження впорскування пального: 1 – ведуча півмуфта; 2 – пружина; 3 – ущільнювальне кільце; 4 – самопідтискний сальник; 5 – упорний палець ведучої півмуфти; 6 – корпус муфти; 7 – ведена півмуфта; 8 – тягар; 9 – вісь тягаря; 10 – регулювальні прокладки |
Автоматична муфта збільшує кут випередження впорскування пального на 10-14° в порівнянні з кутом повороту колінчастого вала і на 5 - 7° в порівнянні з кутом повороту кулачкового вала насоса.
Всережимний регулятор частоти обертання колінчастого вала призначений для збереження заданого водієм швидкісного режиму роботи двигуна при змінному навантаженні.
Педаль подачі пального з’єднана з важелем керування рейкою насоса високого тиску через попередньо розтягнуту пружину всережимного регулятора. Під час роботи двигуна на важіль через підп’ятник передається сила, яка виникає в результаті дії відцентрових сил від обертання тягарців. Вантажі шарнірно закріплені на валу, що з’єднаний зубчастою парою з кулачковим валом насоса високого тиску.
Для збільшення подачі пального водій натискає на педаль, збільшуючи натяг пружини і переміщаючи рейку зліва направо. Максимальні переміщення рейки праворуч чи ліворуч обмежуються регульованими упорами.
|
Рис. 10.9. Принципова схема всережимного регулятора: 1 – рейка паливного насоса; 2 – важіль керування рейкою; 3 – пружина; 4 і 5 – регульовані упри; 6 – педаль в кабіні водія; 7 – підп’ятник; 8 – тягарці; 9 – вал |
При якомусь певному положенні педалі колінчастий вал двигуна обертається з постійною частотою, сталою для цього навантаження.
Якщо навантаження буде зростати, то частота обертання колінчастого вала знизиться, внаслідок чого зменшиться сила, що передається на важіль від тягарців. Рівновага важеля порушиться і він, повертаючись за годинниковою стрілкою, змістить рейку, збільшуючи подачу пального в циліндри.
В результаті цього зростуть частота обертання колінчастого вала та відцентрові сили тягарців. Сила, яку вони передають через підп’ятник на важіль почне зростати доти, поки не зрівноважить зусилля пружини. Це відбудеться, коли частота обертання колінчастого вала стане близькою до тієї, що була.
Із зменшенням навантаження двигуна автоматично зменшиться подача пального в циліндри, а частота обертання колінчастого вала залишиться заданою, яка відповідає положенню педалі.
Форсунка служить для подачі пального в камеру згоряння під високим тиском та формування його струменя відповідно до форми камери згоряння з метою забезпечення повного перемішування розпиленого пального з повітрям.
|
Рис. 10.10. Форсунки та схема роботи їх розпилювачів: а) безштифтова багатодіркова; б) штифтова однодіркова 1 – корпус розпилювача; 2 – запірна голка; 3 – гайка розпилювача; 4 – корпус форсунки; 5 – штанга; 6 – пружина; 7 і 14 – прокладки; 8 – стакан пружини; 9 – регулювальний гвинт; 10 – контргайка; 11 – ковпак; 12 і 13 – отвори для зливання пального; 15 – паливна камера; 16 – сітчастий фільтр; 17 – штифт; 18 – паливний канал |
Форсунка складається з корпусу, в нижній частині якого гайкою закріплений розпилювач. В корпусі розпилювача є чотири несиметричних отвори. Вони розміщені з врахуванням рівномірного розподілу пального в камері згоряння. Голка розпилювача притискається до конусного корпусу пружиною і штангою.
Пальне, яке надходить під тиском від паливного насоса, через штуцер і сітчастий фільтр потрапляє каналом у паливну камеру корпусу розпилювача. Коли тиск в камері перевищує 17,5…18,0 МПа, голка, долаючи опір пружини, піднімається, і пальне через отвори в розпилювачі впорскується в камеру згоряння. В кінці впорскування голка розпилювача під дією пружини опускається, припиняючи подачу пального до отворів.
Пальне, яке просочилося у зазор між голкою і корпусом розпилювача, відводиться через зливний отвір у дренажний паливопровід.
Паливопроводи. В системі живлення дизельного двигуна використовують три типи паливопроводів:
низького тиску;
високого тиску;
дренажні.
Паливопроводи низького тиску призначені для підведення пального з бака через фільтри до насоса високого тиску. Вони виготовляються з латунних та стальних трубок.
Дренажні паливопроводи служать для відведення надлишків пального від насоса високого тиску і теж виготовляються з латуні або сталі.
Паливопроводи високого тиску з’єднують паливний насос високого тиску з форсунками. Всі вони мають однакову довжину та виготовляються з стальних трубок (зовнішній діаметр 7 мм, внутрішній діаметр 2 мм). Для запобігання поломок через вібрацію паливопроводи кріплять спеціальними скобами та кронштейнами.
Очисник повітря обмежує потрапляння в циліндри двигуна пилу, кількість якого в повітрі визначається багатьма факторами, в тому числі і кліматичними та дорожніми умовами. В 1 м3 повітря може бути 0,0003…1,5 г пилу, а в умовах значної запиленості – до 2 г/м3. При таких рівнях запиленості, в середньому за одну зміну роботи автомобіля, в циліндри двигуна може потрапити більше 2 кг пилу.
Щоб уникнути потрапляння пилу в камеру згоряння, на дизельних двигунах, як і на бензинових, встановлюють повітряні фільтри. За способом очищення повітря їх поділяють на інерційні, фільтруючі та комбіновані. Вони мають конструкцію і принцип роботи подібні до фільтрів карбюраторних двигунів.
Турбокомпресори. Потужність двигуна можна підвищити до 30%, якщо в його циліндри додатково подавати стиснуте повітря і відповідну кількість пального, яке повністю згорить, виділивши більшу енергію.
Турбокомпресор складається з відцентрового компресора та газової турбіни. Відпрацьовані гази по випускному трубопроводу потрапляють у камеру газової турбіни, потім на лопаті робочого колеса і примушують його обертатись разом з валом. Далі відпрацьовані гази викидаються в атмосферу через випускну трубу.
На валу з протилежного боку закріплене колесо компресора, яке всмоктує повітря з атмосфери через очисник повітря і з надлишковим тиском 0,045…0,085 МПа нагнітає його по впускному трубопроводу в циліндри двигуна, збільшуючи їх наповнення повітрям.
Вал турбокомпресора на номінальному режимі роботи двигуна обертається з частотою 45-90 тис. об/хв.
|
Рис. 10.11. Турбокомпресор: 1 – корпус компресора; 2 – середній корпус; 3 – корпус турбіни; 4 – колесо турбіни; 5 – вал; 6 – трубка підведення оливи; 7 – колесо компресора |
Система випуску відпрацьованих газів дизельного двигуна складається з випускних колекторів (трубопроводів), приймальної труби та глушника. Їх конструкції та принцип роботи подібні до системи випуску відпрацьованих газів карбюраторного двигуна.
