- •§1. Історія автомобіля
- •1.1. Історія розвитку конструкції автомобілів
- •1.2. Зародження та розвиток автомобілебудування в україні
- •1.3. Ключові дати в історії автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§2. Класифікація та маркування транспортних засобів
- •Вітчизняна класифікація легкових автомобілів
- •Європейська класифікація легкових автомобілів
- •Вітчизняна класифікація автобусів
- •Вітчизняна класифікація вантажних автомобілів
- •Європейська класифікація дорожніх тз
- •Приклад vin-коду автомобіля
- •Запитання для самоконтролю
- •§3. Загальна будова автомобіля, схеми компонувань транспортних засобів
- •3.1. Загальна будова автомобіля
- •3.2. Компонування транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§4. Класифікація, загальна будова, робочий цикл автомобільних двигунів
- •4.1. Класифікація автомобільних двигунів.
- •4.2. Будова та основні параметри поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •4.3. Робочий цикл автомобільних поршневих двигунів внутрішнього згоряння
- •Запитання для самоконтролю
- •§5. Кривошипно-шатунний механізм поршневого автомобільного двигуна
- •5.1. Схеми компонування кривошипно-шатунних механізмів.
- •5.2. Нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму.
- •5.3. Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму
- •Запитання для самоконтролю
- •§6. Механізм газорозподілу поршневого автомобільного двигуна
- •6.1. Призначення, типи механізмів газорозподілу, вимоги до їх конструкції
- •6.2. Загальна будова механізму газорозподілу та його привода
- •6.3. Фази газорозподілу
- •Запитання для самоконтролю
- •§7. Система мащення автомобільного двигуна
- •7.1. Фізико-хімічні властивості, класифікація моторних олив
- •Відповідність класів в’язкості sae до державних стандартів України
- •Класифікація арі моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Класифікація ccmc (асеа) моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •7.2. Призначення, класифікація та конструкція системи мащення
- •7.3. Прилади і апарати системи мащення.
- •7.4. Вентиляція картера.
- •Запитання для самоконтролю
- •§8. Система охолодження автомобільного двигуна
- •8.1. Рідини, які використовуються в системі охолодження двигунів.
- •8.2. Призначення, класифікація та конструкція системи охолодження.
- •8.3. Прилади і апарати системи охолодження.
- •8.4. Передпусковий підігрівач
- •Запитання для самоконтролю
- •§9. Системи живлення автомобільних бензинових двигунів
- •9.1. Фізико-хімічні властивості. Класифікація бензинів
- •Значення октанових чисел бензинів
- •9.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна
- •9.3. Конструкція найпростішого карбюратора та його дозувальних систем
- •9.4. Прилади і апарати системи живлення бензинового двигуна
- •9.5. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з розподіленим упорскуванням пального
- •9.6. Призначення, загальна будова та робота системи живлення бензинового двигуна з безпосереднім упорскуванням пального
- •Запитання для самоконтролю
- •§10. Система живлення автомобільного дизельного двигуна
- •10.1. Фізико-хімічні властивості дизельного пального. Цетанове число
- •Залежність швидкості пуску двигуна від цетанового числа
- •10.2. Призначення, загальна будова та робота системи живлення дизельного двигуна
- •10.3. Прилади і апарати системи живлення дизельного двигуна
- •10.4. Призначення, загальна будова та робота системи живлення common rail
- •Запитання для самоконтролю
- •§11. Електрообладнання автомобіля
- •11.1. Призначення та складові елементи системи електрообладнання автомобіля
- •11.2. Призначення, загальна будова та робота автомобільних генераторів
- •11.3. Призначення, загальна будова та робота акумуляторних батарей
- •Щільності електроліту для різних кліматичних зон
- •11.4. Призначення, загальна будова та робота системи запалювання
- •11.5. Призначення, загальна будова та робота системи пуску
- •11.6. Призначення, загальна будова та робота освітлення, світлової сигналізації та контрольно-вимірювальних приладів
- •Запитання для самоконтролю
- •§12. Призначення, класифікація та загальна будова трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§13. Зчеплення
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 14. Механічні коробки передач
- •14.1. Призначення, класифікація та компонування механічних коробок передач
- •14.2. Конструкція та принцип роботи синхронізаторів та механізмів керування коробками передач
- •Запитання для самоконтролю
- •§15. Додаткові коробки передач
- •15.1. Призначення додаткових коробок передач
- •15.2. Конструкція та принцип роботи дільника
- •15.3. Конструкція та принцип роботи демультиплікатора
- •Запитання для самоконтролю
- •§16. Карданні передачі
- •16.1. Призначення, класифікація, основні схеми карданних передач
- •16.2. Конструкція карданних передач.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 17. Механізми ведучих мостів та привод до ведучих коліс
- •17.1. Призначення, загальна будова та робота головної передачі
- •17.2. Призначення, загальна будова та робота диференціала
- •17.3. Привод до ведучих коліс
- •Запитання для самоконтролю
- •§18. Роздавальні коробки
- •Запитання для самоконтролю
- •§19. Автоматичні та напівавтоматичні трансмісії
- •19.1. Особливості конструкції гідромеханічної передачі
- •19.2. Коробки передач з варіаторами
- •19.3. Автоматизовані трансмісії
- •Запитання для самоконтролю
- •§20. Ходова частина. Несучі системи автомобілів
- •20.1. Ходова частина. Призначення, класифікація та вимоги до конструкції несучих частин автомобілів
- •20.2. Призначення, класифікація та загальна будова автомобільних рам
- •Запитання для самоконтролю
- •§21. Підвіска автомобіля
- •21.1. Призначення, класифікація, загальна будова підвіски
- •21.2. Особливості конструкції підвіски сучасних легкових автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§22. Мости автомобілів
- •Запитання для самоконтролю
- •§23. Колеса
- •23.1. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •23.2. Призначення, класифікація та конструкція автомобільних коліс
- •Індекси швидкості
- •Індекси навантаження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 24. Рульове керування автомобілів
- •24.1. Призначення, класифікація та загальна будова рульового керування
- •24.2. Призначення, класифікація та конструкція рульових механізмів
- •24.3. Призначення, класифікація та конструкція рульових приводів
- •24.4. Установка керованих коліс
- •24.5. Стабілізація керованих коліс.
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 25. Гальмові системи автомобілів
- •25.1. Призначення, класифікація та загальна будова гальмових систем
- •25.2. Призначення, класифікація, загальна будова та робота гальмівних механізмів
- •25.3.Гальмівні приводи.
- •25.4. Особливості конструкції механічного гальмівного привода
- •25.5. Особливості конструкції гідравлічного гальмівного привода
- •25.6. Особливості конструкції пневматичних гальмівних приводів
- •25.7. Антиблокувальні системи
- •Запитання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Перелік використаної літератури
10.4. Призначення, загальна будова та робота системи живлення common rail
Наступним кроком в розвитку систем живлення дизельних двигунів є система Common Rail. Її особливістю стало використання акумуляторного вузла (резервуара), який містить розподільний трубопровід (загальна рампа), лінії подачі пального і форсунки. ЕБУ за заданою програмою передає сигнал керування до соленоїда форсунки, яка подає пальне в камеру згоряння двигуна. Розділення насоса високого тиску і електромагнітної форсунки забезпечує підвищення точності управління процесом згоряння та збільшення тиску упорскування.
|
Рис. 10.12. Компоненти системи Common Rail |
Система Common Rail є акумуляторною системою, в якій пальне знаходиться під високим тиском в акумуляторному вузлі (Rail). Вона складається з трьох основних частин: контура низького тиску, контура високого тиску і системи давачів.
|
Рис. 10.13. Схема роботи системи Common Rail: 1 – паливний насос низького тиску; 2 – паливний насос високого тиску; 3 – паливний фільтр; 4 – акумуляторний вузол; 5 – давач тиску; 6 – форсунка; 7 – лінія під’єднання інших давачів; 8 – електронний блок управління; 9 – паливний бак |
У контур низького тиску входять: паливний бак, підкачувальний насос, фільтр і сполучні трубопроводи.
Контур високого тиску складається з насоса високого тиску з контрольним клапаном, акумуляторного вузла високого тиску з давачем, форсунок і сполучних трубопроводів високого тиску.
Акумуляторний вузол є довгою трубою з поперечно розташованими штуцерами для під'єднання форсунок.
Електронний блок управління системи Common Rail отримує електричні сигнали від таких давачів: положення колінчастого вала, положення розподільного вала, переміщення педалі керування подачею пального, тиску наддуву, температури повітря, температури охолоджувальної рідини, масової витрати повітря і тиску пального в акумуляторному вузлі.
Давачі визначають значення відповідних фізичних величин, а ЕБУ на основі отриманих сигналів обчислює необхідну кількість пального, що подається в циліндри, дає команду на початок упорскування, визначає тривалість відкриття форсунки, корегує параметри упорскування і керує роботою всієї системи.
У контурі низького тиску підкачувальний насос засмоктує пальне з бака, пропускає його через фільтр і доставляє до контура високого тиску.
У контурі високого тиску насос високого тиску подає пальне в акумуляторний вузол, де воно знаходиться при максимальному тиску 135 МПа за допомогою контрольного клапана. Якщо контрольний клапан насоса високого тиску відкривається по команді ЕБУ, пальне від насоса по зливному трубопроводу поступає в паливний бак. Кожна форсунка з'єднується з акумуляторним вузлом окремим трубопроводом високого тиску, а всередині форсунки є електромагнітний клапан. При отриманні командного електричного сигналу від ЕБУ форсунка починає упорскувати пальне у відповідний циліндр. Упорскування пального продовжується доти, поки електромагнітний клапан форсунки не відключиться за командою блока управління. ЕБУ визначає момент початку упорскування і кількість пального, отримуючи дані від давачів і порівнюючи отримані значення із спеціальною програмою, закладеною в пам'яті комп'ютера. Крім того, блок проводить постійний контроль працездатності системи.
Оскільки в акумуляторному вузлі пальне знаходиться під постійним і високим тиском, це дає можливість упорскування невеликих і точно відміряних порцій. Крім того, з'явилась можливість упорскування попередньої порції пального перед основною, що дає можливість значно покращити процес згоряння.
Конструкція компонентів системи Common Rail. В якості підкачувального насоса використовуються електричні насоси, які можуть встановлюватись як всередині бака, так і в трубопроводі між баком і фільтром. Конструкція таких насосів схожа з електричними бензонасосами, які застосовують в системах живлення бензинових двигунів. При відключенні живлення електродвигуна насоса пальне перестає поступати до двигуна і він глохне.
Насос високого тиску системи Common Rail розташовується в підкапотному просторі автомобіля, зазвичай в тому ж місці, де і ПНВТ. Він створює високий тиск, необхідний для упорскування пального на всіх режимах роботи дизеля.
|
Рис. 10.14. ПНВТ системи Common Rail |
Насос високого тиску Common Rail приводиться в дію від колінчастого вала двигуна за допомогою зубчастої, ланцюгової або пасової передачі. Він змащується і охолоджується самим пальним. На вході в насос встановлений запобіжний клапан, що не допускає падіння тиску в системі.
Три плунжери приводяться в дію ексцентриком, встановленим на валу насоса. При русі плунжера вниз під дією пружини відкривається клапан і пальне заповнює простір над плунжером. При ході плунжера вгору клапан закривається і пальне стискається плунжером.
|
Рис. 10.15. Конструкція ПНВТ системи Common Rail: 1 – вал привода; 2 – ексцентриковий кулачок; 3 – плунжер з втулкою; 4 – впускний клапан; 5 – випускний клапан; 6 – магістраль подачі пального до ПНВТ |
Акумуляторний вузол є загальним для всіх циліндрів двигуна. Для того, щоб максимально знизити пульсації тиску пального, об'єм рампи повинен бути якомога більшим. Проте це може привести до затримки при його заповненні пальним, а отже, до затримки пуску двигуна. У зв'язку з цим конструкторам доводиться йти на певний компроміс. Виготовляється вузол з надміцної сталі.
Клапан контролю тиску управляється комп'ютером ЕБУ і підтримує постійний тиск в акумуляторному вузлі. Застосовуються два варіанти установки клапана: на насосі високого тиску або безпосередньо на акумуляторному вузлі.
У форсунках двигуна є електромагніти, які управляють їх роботою, отримуючи електричні сигнали від ЕБУ.
Розпилювач форсунки закритий голкою, яка притискається до сідла розпилювача завдяки спільній дії зусилля стиснення пружини і сили тиску пального. Електромагнітний клапан служить тільки для управління тиском пального. При подачі електричного струму на його обмотку клапан зменшує силу тиску, що перешкоджає підняттю голки форсунки і початку процесу упорскування. При відключенні електромагніту форсунка закривається і упорскування пального припиняється. Пальне, яке просочується з форсунки, потрапляє в зливну магістраль.
|
Рис. 10.16. Форсунка системи Common Rail: 1 – котушка електромагніту; 2 – сердечник електромагніту; 3 – кульковий клапан; 4 – керуюча камера; 5 – голка розпилювача; 6 – отвори розпилювача |
