79. Валютное регулювание.

Валютне регулювання – діяльність держави та уповноважених нею органів регламентувати вал.відносини економ.суб’єктів та їх діяльність на вал.ринку. Регламентується: процес курсоутворення, діяльність комбанків, здійснення міжнародних платежів, ввезення та вивезення вал.цінностей, формування та викоритсанння золотовалютних резервів тощо. Через введення чи скасування певних обмежень органи вал.регулювання мають можливість скеровувати вал.потоки в найвигідніших для націон.економіки напрямах. Цей інструмент має переважно адміністративний х-ер і суперечить тенденції лібералізації вал.відносин. Зараз в Укр. це один із ключових валютних інструментів. Методи, які забезпечують переважно економічний вплив на валютні відносини: курсова політика (цілеспрямоване проведення комплексу заходів з девальвації - зниження обмінного курсу: підвищення конкурентноспроможності націон.виробника, стимулювання експорту, але зростання цін на імпортн товари; політика ревальвації – підвищення обмінного курсу: стимулює розвиток імпорту, збільшується пропрозиція на товарних ринках, але експортери зазнаватимуть втрат); облікова (дисконтна) політика ЦБ – зниження чи підвищення облікової ставки, ставки депозитного та позичкового %. Збільшення %ї ставки сприяє зростанню курсу нац.валюти; валютна інтервенція – оперативне підтримання вал.ринку в стані рівноваги шляхом збільшення чи зменшення купівлі чи продажу ЦБ іноземної валюти за національну. НБУ активно застосовує валютні інтервенції. Стерилізована інтервенція – у разі продажу іноземної валюти на валют.ринку на таку ж суму на відкритомі ринку купують ЦП, а при купівлі іноземної валюти продають ЦП. До практичної розбудови власної валютної системи Україна приступила у листопаді 1992р. Першому етапу формування вал.системи , який співпав з періодом високої інфляції, був характерний суто адміністративний порядок вал.регулювання (обвальне падіння курсу укр.валюти). Другий етап з 1994 по 1996 роки - повернення до ринкових методів організації вал.відносин, в 1995р. офіційна заборона обігу іноземної валюти, децентралізація вал.ринку, визначення офіційного курсу на підставі результатів торгів на УМВБ, зменшення до 40% частки вал.виручки експортерів, яка підлягала обов’язковому продажу. З 1996 р. після випуску в обіг гривні – третій етап –ринкові засади набули подальшого розвитку: плаваючий валютний курс, припинення опреацій на УМВБ, офіційне визнання вільної конвертованості гривні за валютними операціями. Все валютные операции должны осуществляться только через ЦБ или уполномоченные банки — банки и иные кредитные учреждения, получившие лицензии ЦБ на проведение валютных операций. Операции по купле-продаже валюты, осуществляемые организациями не через вышеназванные банки считаются противозаконными. Все резиденты независимо от формы собственности обязаны зачислять полученную в результате внешнеэкономической деятельности иностранную валюту на счета уполномоченных банков.Основными направлениями валютного контроля являются:

• определение соответствия проводимых валютных операций дейст­вующему законодательству и наличие необходимых для них лицензий и разрешений;

• проверка выполнения резидентами обязательств в иностранной валюте перед государством, а также обязательств по продаже иностранной валюты на внутреннем валютном рынке РФ;

• проверка обоснованности платежей в иностранной валюте;

• проверка полноты и объективности учета и отчетности по валютным операциям, а также по операциям нерезидентов в валюте РФ.

Основным органом валютного контроля является ЦБ, который:

• определяет сферу и порядок обращения в стране иностранной валюты и ценных бумаг в иностранной валюте;

• издает нормативные акты, обязательные к исполнению резидентами и нерезидентами;

• проводит все виды валютных операций;

• устанавливает правила проведения резидентами и нерезидентами операций с иностранной валютой и ценными бумагами в иностран­ной валюте, а также правила проведения нерезидентами операций с валютой;

• устанавливает общие правила выдачи лицензий банкам и иным

кредитным учреждениям на осуществление валютных операций и выдает такие лицензии;

• устанавливает единые формы учета, отчетности, документации и

статистики валютных операций, в том числе уполномоченным банкам, а также порядок и сроки их предоставления;

• выполняет другие функции.