- •9.Захоплення Києва Олегом. Князювання Ігоря, Ольга, Святослава. Здобувши владу після смерті Олега в 912 р. Син князя Рюрика правив у Києві до 945 р.
- •21.Боротьба козацтва з турецько-татарською агресією на початку XV|| ст. Петро Сагайдачний. Боротьба козацтва з турецько-татарською агресією на початку хvii ст. П. Сагайдачний
- •4. Суперечливі наслідки підписання Люблінської унії. Люблінська унія була важливою історичною подією, яка мала суперечливі наслідки для долі України.
- •24.Козацько-селянські повстання в кінці хv|- першій половині хv|| ст. В Україні.
- •25.Утворення Запорізької Січі та її роль в історії українського народу.
- •33.Політичний розвиток Правобережної України у другій половині хv|| ст.
- •34.Політичний розвиток Лівовобережної України у другій половині хv|| ст. Розгляд цього питання слід почати з того, що на Лівобережжі політичне
- •46. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської імперії та Австро-Угорщини у складі Росії
- •48. Поширення української національної ідеї в 20-40-х pp. XIX ст. В Галичині. «Руська трійця»
- •47. . Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні у першій половині XIX століття. Початок промислового перевороту
- •51. Реформа 1861 р. Скасування кріпосного права
- •52. Національна політика російського царизму щодо України в другій половині XIX ст.
- •53. Ліберальні реформи 60х-70х років
- •59. Столипінська аграрна реформа та її наслідки для українського суспільства .
- •1 Універсал
- •61. Ііі універсал центральної ради. Проголошення України Народною Республікою ііі універсал Центральної Ради
- •62. Українсько-більшовицька війна 1917—1921
- •77. . Колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933рр.
- •78. Політика українізації.
- •Наслідки українізації:
- •81. . Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни. Оборонні бої в Україні 1941-1942 рр.
- •82. Політичні та економічні плани нацистів щодо України та методи їх реалізації.
- •84. Оун упа в роки Другої світової війни.
- •87. Українська рср у системі міжнародних відносин після Другої світової війни. Створення оон і місце України у цьому процесі
- •88. 1. Адміністративно-територіальні зміни
- •4. Відбудова та її особливості в Україні
- •90. Західноукраїнські землі у повоєнні роки(1945-1955).
- •95. . Наростання соцыальних кризових явищ в політичному житті України (1985—1991)
- •96. Загострення економічних проблем в Україні з другої половини хХст. Чорнобильська катастрофа.
- •97. Становлення багатопартійної системи в Україні
- •105. Вибори до Верховної Ради України 2012 року.
77. . Колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933рр.
Задумана і проведена більшовиками колективізація села є однією з найтрагічніших сторінок в історії України. В економічній практиці соціалізму колгоспи займають особливе місце. Це найбільш зручна форма викачування ресурсів села до державного бюджету. Крім того, селянин, позбавлений землі, переставав бути господарем і повністю залежав від держави. Влада передбачала, що зерно у селян можна буде купувати за низькими державними цінами, що дало б можливість прогодувати робочу силу в містах і фінансувати індустріалізацію за рахунок експорту хліба. Проте, оскільки державні ціни на зерно були у 8 разів нижчі за ринкові, селяни повсюдно відмовлялися продавати хліб державі.
Поштовхом до суцільної колективізації стала хлібозаготівельна криза 1928 р. В Україні цей рік був неврожайним, і селяни почали ще активніше ухилятися від державних хлібозаготівель. Сталін наказав почати прямі реквізиції зерна. Це означало крах нової економічної політики і неминучу колективізацію сіл. Восени 1929 р. новий генеральний секретар ЦК КП(б)У С. Косіор оголосив головним завданням комуністів проведення суцільної колективізації в Україні.
Позбавлені всіх прав, колгоспники отримували від держави чисто символічну плату. Почалася активна боротьба з "куркулями" і "ліквідація куркульства як класу". На практиці це означало фізичне знищення заможних селян. За роки колективізації в Україні експропріювали близько 200 тис. селянських господарств. Разом із членами сімей це склало приблизно 1,5 млн чоловік. Переважна більшість із них була вислана на Крайню Північ і до Сибіру, де багато хто загинув.
До середини 1930-х рр. колективізація в Україні "успішно" завершилася. Майже в 28 тис. українських колгоспів було зосереджено 93 % селянських господарств, яким належало 98 % посівних площ. Згідно комуністичної теорії земля й інвентар колгоспів належали селянам. На практиці колгоспи були зобов'язані суворо виконувати державні замовлення на сільськогосподарську продукцію і повністю контролювалися призначеними владою чиновниками. Зостаннім, відносно незалежним класом - селянством - було покінчено. В Україні утвердилась тоталітарна система.
Голодомор 1932 - 1933 років
Політика колективізації спочатку призвела до різкого падіння продуктивності сільського господарства. Так, якщо в 1930 р. збір зерна в Україні склав 23 млн т., то в 1931 р. - 18, а в 1932 р. - тільки 13 мли т. Не бажаючи миритися з подібним проявом саботажу з боку селянства, загнаного до колгоспів, влада постійно збільшувала для України хлібозаготівельні плани. У результаті така політика привела до справжнього голодомору.
навесні 1933 р. З'ївши все, що було можна і неможна, селяни вимирали цілими селами, а пошуки і реквізиції продуктів активно продовжувалися. Фактично більшовики повели з українським селянством війну на винищування. Загибель мільйонів людей в Україні ретельно приховувалася владою. Засоби масової інформації мовчали. СРСР продовжував експорт зерна до західних країн і відмовлявся прийняти будь-яку допомогу від них для голодуючої України, офіційно не визнаючи факту голодомору. Ніяких статистичних даних щодо померлих від голоду в Україні в 1932 - 1933 рр. не існує. Проте більшість дослідників вважають, що кількість жертв голодомору коливається від 4 до 8 млн чоловік.
