1. Зміст курсу Розділ 1. Специфіка та структура філософського знання.

Тема 1.1. Людське усвідомлення об’єктивної і суб’єктивної реальності

Предмет, структура й основні функції філософії. Специфіка філософського осмислення дійсності. Проблема єдності і багатоманітності реальності. Основне коло філософських питань. Основне питання філософії.

Джерела філософії. Різноманітність уявлень про мудрість. Основні світоглядні проблеми філософії, їх сутність і специфіка. Співвідношення філософії та науки, політики, культури. Місце філософії в системі культури.

Філософія як теоретична основа світогляду. Світогляд як духовно-практичний феномен. Основні структурні елементи, історичні типи світогляду (міфологія, релігія, філософія).

Свідомість як особлива здатність людини творити суб’єктивні образи об’єктивного світу. Знання як спосіб існування людської свідомості. Свідомість як найвища форма відображення, як духовний спосіб орієнтації людини в реальності буття. Структура, основні рівні, соціально-історична проблема свідомості.

Свідомість як єдність емоцій, мислення, пам’яті й волі. Свідомість і самосвідомість. Філософська рефлексія.

Теоретичні підсумки й практичні результати матеріалістичної та ідеалістичної розробки проблеми свідомості.

Самостійна робота

Теоретичні підсумки й практичні результати матеріалістичної та ідеалістичної розробки проблеми свідомості.

Студенти повинні:

знати особливості філософського знання в системі наук, структуру й основні функції філософії, історичні типи світогля­ду, походження, розвиток і сутність свідомості;

вміти вирізняти особливості філософського світогляду в системі наукового, релігійного, культурологічного знання; по­яснювати особливості буденної та теоретичної свідомості.

Тема 1.2. Моделювання філософських проблем

Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання. Єдність і різноманітність історико-філософського процесу.

Перші уявлення про єдність речей, цілісність світу у стародавніх Індії, Китаї. Проблеми сенсу людського існування, позбавлення людини від страждань у філософії Стародавньої Індії. Давньокитайська філософія. Вчення Конфуція про людину.

Філософія стародавніх Греції і Риму. Мудрість як безпосереднє джерело щастя у тлумаченні античної філософії. Морально-етична проблематика у творчості Сократа, Демокрита, Платона, Аристотеля, Епікура. Вчення про буття (Мілетська школа), про рух (Елійська школа). Самопізнання та належне існування. Атомізм.

Стиль мислення й особливості середньовічної філософії. Релігійний характер філософських пошуків.

Патристика. Містика і схоластика. Теологія і теософія.

Основний зміст епохи Відродження та його відбиття у філософському антропоцентризмі. Гуманізм і натурфілософія доби Відродження.

Раціоналізм і емпіризм філософії Нового часу. Пошуки продуктивного методу пізнання у філософії Нового часу.

Вирішення проблем людського буття, буття суспільства, історії та перспектив розвитку людства в добу Просвітництва.

Класична німецька філософія. Моральний сенс обмеження людського розуму й розширення меж віри у філософії Канта. Кантівське розуміння процесу пізнання.

Активна самодіяльність людського духу – наскрізна тема філософії Фіхте. Ідеалістична діалектика розвитку світу й людини як основне досягнення гегелівської філософії. Гуманістичний зміст антропологічного матеріалізму Фейєрбаха.