93. Назвіть та охарактеризуйте чинники, які визначають виникнення та рівень бідності в Україні.

94.Дайте оцінку моделям використання землі у містах.

· Концентрична модель (типова для старих міст з тривалою системою економічного розвитку: рівномірне зменшення ціни на землю від центру до меж міської агломерації)

· Секторна (різні типи використання землі в містах прив’язані до певних радіальних доріг, які замикають сектори)

· Багатоядерна модель (для великих швидкозростаючих міст з кількома діловими центрами що оточені житловими районами)

95.Сутність процесів субурбанізації та джентрифікації.

Субурбаніза́ція (від лат. sub — під, біля та лат. urbanus — міський), іноді Руралізація — процес зростання і розвитку приміської зони великих міст, унаслідок чого формуються міські агломерації.

Характеризується вищими темпами збільшення кількості жителів приміських поселень і міст-супутників порівняно з містами — центрами агломерацій.

Джентрифікація (англ. gentrification) — реконструкція і оновлення будівель в раніше нефешенебельних частинах міста та асоційований з ними переїзд до району багатіших мешканців[1]. При цьому в районі зазвичай відбуваються істотні зміни в демографії, зокрема піднімається середній дохід, зменшується розмір сім'ї, змінюються характер та культура[2].

Джентрифікація може відбуватися згідно з програмою запланованого міського відновлення або в результаті зміни популярності району через зміни в структурі міста. При цьому в район направляються інвестиції, що йдуть на розвиток інфраструктури і кредити для придбання нерухомості[3]. Подібні дії з боку уряду зазвичай обумовлені зменшенням злочинності в таких районах та збільшення збору податків на нерухомість[4]. Проте джентрифікація може бути як корисною, так і шкідливою для існуючих мешканців району, в результаті вона часто пов'язана з акціями підтримки або протесту

96.Запропонуйте напрями з подолання бідності в Україні.

– створення економічно-правових умов для збільшення доходів населення;

– підвищення економічної активності працюючих громадян;

– підвищення ефективності соціальної підтримки шляхом реформування системи соціального захисту.

Пріоритетним завданням було визнано:

– необхідність підвищення рівня заробітної платні;

– забезпечення випереджального зростання заробітної платні у порівнянні з зростанням споживчих цін;

– підвищення платоспроможності населення;

– наближення основних соціальних стандартів та гарантій до прожиткового мінімуму;

– прийняття законів та нормативно-правових актів, що визначають механізми гарантування індексації заробітної плати, пенсій, стипендій, страхових виплат та збережень громадян;

– запровадження страхових принципів соціального захисту робітників, що збереже їх від ризику потрапити до категорії бідних;

– втілення консолідованої системи адресної соціальної допомоги і соціальних послуг;

– проведення моніторингу ефективності і адресності заходів з соціальної підтримки окремих груп населення.