- •Визначення екології, її об’єкт та предмет. Головні завдання екології.
- •Історія становлення екології як науки.
- •2. Розвитку природних систем за рахунок навколишнього середовища.
- •Структура сучасної екології.
- •Етапи взаємодії людини і природи.
- •Найбільші екологічні проблеми сучасності.
- •Екологічні фактори та їх класифікація.
- •Концепція підтримуваного (стійкого, збалансованого) розвитку.
- •9. Екологічні фактори та їх дія на організм. Екологічні ніші.
- •10. Популяції та показники, що їх характеризують.
- •11. Біоценози, їх структура та функціонування (ланцюги живлення, екологічні піраміди).
- •12. Біогеоценози (екосистеми), їх структура та динаміка.
- •14. Ноосфера. Вчення про ноосферу в.І.Вернадського.
- •13. Біосфера. Структура і функціонування біосфери.
- •15. Смоги. Кислотні опади та їх вплив на навколишнє природне середовище та здоров’я людини.
- •16. Глобальне потепління. Наслідки глобального потепління для України.
- •17. Проблеми збереження озонового шару. Наслідки ядерної війни.
- •18. Заходи боротьби із забрудненням атмосфери.
- •19. Види забруднення вод. Споживання прісних вод і проблема забезпечення прісною водою населення земної кулі.
- •20. Методи боротьби із забрудненнями поверхневих вод.
- •21. Ерозія та забруднення ґрунтів
- •22. Рекультивація порушених земель.
- •23. Використання мінеральних ресурсів та заходи щодо запобігання їхньому виснаженню.
- •24. Екологічні функції лісів. Вплив людини на ліси.
- •25. Головні причини втрати біотичного різноманіття та заходи щодо його захисту.
- •26. Антропогенні впливи на навколишнє середовище. Забруднення навколишнього природного середовища.
- •27. Вплив на навколишнє природне середовище тес.
- •28. Вплив на навколишнє природне середовище аес.
- •29. Вплив на навколишнє природне середовище гес.
- •30. Проблеми енергозбереження світовий досвід та його реалізація в Україні
- •31. Вплив промисловості на навколишнє природне середовище.
- •32. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище.
- •33. Екологічні проблеми освоєння навколоземного космічного простору.
- •34. Використання альтернативних джерел енергії.
- •35. Біосоціальна природа людини.
- •36. Адаптація людини до середовища існування.
- •37. Вплив природних факторів (абіотичних і біотичних) на здоров’я людини.
- •39. Екологічна етика.
- •38. Вплив антропогенних факторів на здоров’я людини.
- •40. Екологічна психологія.
- •41. Екологічна свідомість.
- •42. Екологічна освіта.
- •43. Освіта в інтересах збалансованого (сталого, підтримуваного) розвитку.
- •44. Екологічне право.
- •46. Екологічний аудит і експертиза.
- •47. Екологічний маркетинг.
- •48. Екологічна сертифікація.
- •49. Екологічна паспортизація.
- •50. Екологізація виробництва і „зелені” технології.
- •51. Причини виникнення екологічної кризи в Україні.
- •52. Стан окремих компонентів природи України.
- •53. Вплив промисловості на навколишнє природне середовище України.
- •54. Вплив сільського господарства на навколишнє природне середовище України.
- •55. Вплив енергетики на навколишнє природне середовище України.
- •56. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище України.
- •57. Проблема відходів в Україні.
- •58. Проблема радіоактивнозабруднених земель в Україні.
- •59. Демографічна криза та зростання захворюваності населення України.
- •60. Стратегія державної екологічної політики України. Природно-заповідний фонд України.
55. Вплив енергетики на навколишнє природне середовище України.
Енергетика є одним із основних забруднювачів навколишнього середовища України. Забруднення навколишнього середовища спостерігається на всіх стадіях діяльності підприємств енергетики та безпосередньо в процесі кінцевого споживання енергетичних ресурсів та їх перетворення в інші види енергії.
Істотні зміни ландшафтів відбулись внаслідок гідроенергетичного будівництва. Найбільший вплив на ландшафти у ХХ ст. мало спорудження Дніпровського каскаду водосховищ, ГЕС та захисних споруд. Воно почалося 1932 р., коли було створено Дніпровське водосховище та стало до ладу Дніпровська ГЕС. Згодом були зведені Каховська (1955), Кременчуцька (1961), Дніпродзержинська (1963), Київська (1966) та Канівська (1976) гідроелектростанції та створені відповідні водосховища. З утворенням водосховищ активізувались процеси руйнування берегів та підтоплення.
Важливою проблемою, що стоїть перед Україною, яка експлуатує об’єкти атомної енергетики, є питання безпечного поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП). Відповідно до проектної схеми експлуатації українських АЕС відпрацьоване ядерне паливо має відправлятися на тривале зберігання з подальшою переробкою на підприємства ядерно-паливного циклу Росії. При
56. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище України.
Негативний екологічний вплив транспорту особливо відчутний у містах, де викиди автомобілів становлять 80-90% від усіх забруднюючих викидів в атмосферне повітря, а також уздовж магістралей, де концентрація забруднюючих речовин часто перевищує гранично допустимі рівні в 3–5 разів. Основними проблемами негативного впливу транспорту на навколишнє середовище є:
• забруднення атмосферного повітря через викиди шкідливих речовин пересувними та стаціонарними джерелами транспорту;
• акустичне забруднення від неякісного рухомого складу, атмосферне забруднення від незадовільного дорожнього покриття;
• шкідливий вплив на навколишнє середовище при будівництві автомобільних шляхів, пов’язаний з вилученням земель, зайнятих під автомобільними шляхами, залізницями разом із зонами відчуження;
• негативний вплив на довкілля при перевезенні небезпечних і радіоактивних речовин;
Негативний вплив на навколишнє середовище значно підвищиться в разі виникнення небезпечних ситуацій на транспорті. Небезпека на транспорті зумовлюється трьома основними групами чинників.
Першу групу утворюють магістральні нафто- ,аміако- , продукто- , газопроводи, небезпечні своєю робочою речовиною (із вибухопожежною, загрозою отруєння), яка звичайно передається під великим тиском. Україна має розвинену газотранспортну
57. Проблема відходів в Україні.
Найбільша кількість відходів утворюється на підприємствах гірничо-металургійної, вугільної, хімічної промисловості та енергетики.
Найбільшу частку в загальному обсязі утворення зазначених відходів склали:
– породи розкривні і супутні для будівництва гідроспоруд та інших робіт;
– відходи залізовмісні металургійного виробництва;
– відходи вуглевидобутку і вуглезбагачення;
– шлаки доменного виробництва;
– зола і золошлакові відходи теплових електростанцій та інших спалювальних установок
Майже 85 % загальних обсягів накопичення складають відходи первинного гірничого і збагачувального циклу – розкривні і шахтні породи, шлами й інші продукти збагачення корисних копалин, які у вигляді териконів, відвалів, шламосховищ накопичено в попередні роки. Для них характерна висока територіальна концентрація в гірничовидобувних регіонах – Донбасі, Кривбасі, Львівсько-Волинському та в інших. Окрему групу небезпечних відходів складають непридатні та заборонені до використання пестициди й агрохімікати, які не можна використовувати за прямим призначенням внаслідок втрати корисних властивостей, закінчення терміну придатності, втрати маркування чи змішування. Їх
