Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
готові шпори 100.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
192 Кб
Скачать
☆

27.Сутність державного програмно-цільового планування, та державних цільових програм.

Макроеконоличне плануван­ня — це особливий вид д1яльност1 держави щодо визначення стратепчних, тактичних і оперативних щлей планового пер1о-ду, а також способ1в досягнення таких цілей

Особлив1сть ма-кроеконом планування полягае в тому, що його об'ектом е нацюнальна економжа, а суб'ектом — держава. Кр1м того, слад ураховувати часов! обмеження плажв, що обумовлеш, по-перше, ротац1ею державних оргашв в1дпов1дно до законо-давства про вибори та, по-друге, календарним характером пла­нування (плановий р1к, як і бюджетний, розпочинаеться 1 с1чня та зактчуеться 31 грудня).

3 погляду обов'язковост1 виконання суб'ек-тами господарювання планових завдань розрізняють:

Директивный план мае силу юридичного закону, адресний та обов'язковий для виконан­ня характер. За директивного планування посадові особи несуть ввдповвдальтсть за невиконання планових завдань.

1ндикативний план— це ре-комендац1йна система планових заход1в, спрямованих на досяг­нення цшей соц1ально-економ1чно'Г пол1тики держави, що перед-бачае створення таких умов функцюнування суб'ект1в економ1ки, яю б спонукали їх до виконання поставлених завдань.

1ндикативш плани мають особливості, як1 суттево від-р1зняють 'їх в1д план1в директивних. По-перше, 1ндикативний план е комплексом рекомендацш; по-друге, рекомендацп не ма­ють обов'язкового характеру; по-трете, показники плану при-значено для інформування суб'ект1в господарювання про цілі, прюритети и нам1ри держави; по-четверте, мобшьний характер плану передбачае можлив1сть коригування його параметр1в в1д-пов1дно до змін на ринку; по-п'яте, реал1зац1я щлей здійснюеться через систему правових та економ1чних регулятор1в

28.Етапи програмно-цільового планування.

Ста­ни, че­рез які про­хо­дить ЦКП, на­зи­ва­ють ета­па­ми (фа­за­ми, ста­ді­я­ми) ЦКП. У свою чер­гу, ко­жен етап мо­же під­роз­діл. на — під­ета­пи (під­-фа­зи. під­ста­дії). ЦКП здійсн. за та­кою схе­мою:

  1. Від­бір пе­ре­лі­ку про­блем, що під­ляг. про­грамн. роз­в'я­зан­ню.

  2. Фо­р­му­ван­ня та ви­да­ча ви­хі­д­но­го за­вдан­ня на роз­ро­б­ку про­гра­ми­(­фо­р­му­люв. ці­лей та за­вдань; ви­знач. ста­ту­су уча­с­ни­ків про­гра­ми; орі­єнт. об­сяг ви­трат на роз­ро­б­ку і ре­а­лі­за­цію про­гра­ми,ро­бо­ту з фо­р­му­ван­ня ви­хідн. за­вд. на роз­ро­б­ку ЦКП здійсн. за­мо­в­ник,ви­хі­д­не за­вдан­ня має склад. з та­ких гол. бло­ків:

*роз­го­р­ну­те фо­р­му­люв. гол. ці­лі, під­ці­лей та за­вдань про­гра­ми;*орі­є­н­то­в­ний пе­ре­лік центр. та місц. держ. ор­га­нів, які бра­ти­муть участь у ре­а­лі­за­ції про­гра­ми;*об­сяг ви­трат на роз­ро­б­ку та ре­а­ліз-­ію про­гра­ми із за­зна­чен­ням осн. джер. фі­нан­с-­ня;*ін. вка­зі­в­ки що­до ор­га­ніз. роз­ро­б­ки та ре­а­лі­за­ції про­гра­ми­.­Хар-р і спе­циф. на­род­но­госп. Про­блем, а та­кож рі­вень ком­пе­те­н­ції держ. ор­га­нів зу­мо­в­лю­ють не­об­х-сть ви­знач. ста­ту­су уча­с­ни­ків про­гр.-­ці­льо­во­го пла­нув. Уча­с­ни­ка­ми фо­р­му­ван­ня та ре­а­лі­за­ції ЦКП є: держ. ор­ган — за­мо­в­ник ЦКП; гол. роз­ро­б­ник ЦКП; держ. ор­га­ни — ви­ко­нав­ці ЦКП; під­пр-­ва — ви­ко­нав­ці за­хо­дів ЦКП. Держ. орг. — за­мо­в­ник ЦКП (ор­ган за­кон., вик., пред­ста­в. вла­ди) впли­ває на всі ета­пи жит­тє­во­го ци­к­лу про­гра­ми: ви­зна­чає про­бле­ми, спо­со­би їх­ньо­го роз­в'я­зан­ня­.­.­.­Гол. роз­ро­б­ник ЦКП — ор­га­ні­за­ція, осн. фу­нк-­ми якої є: роз­ро­б­ка про­е­к­ту про­гра­ми, ко­ор­дин. дій ви­ко­нав­ців про­гра­ми, ко­н­т­роль ви­ко­нан­ня і ко­ри­гу­ван­ня за­хо­дів ЦКП. Ф-ції гол. роз­р-­ка мо­же ви­ко­ну­ва­ти ор­ган управ­лін­ня про­гра­мою, ко­ле­к­тив фа­хі­в­ців з держ. слу­ж­бо­в­ців ви­со­ко­го ра­н­гу, на­у­ко­вців, про­ві­д­них спе­ці­а­лі­с­тів у га­лу­зі ви­ро­б­ни­ц­т­ва, фі­нан­сі­в­.­.­.­Держ. ор­ган — ви­ко­на­вець ЦКП (ор­ган держ. вик. вла­ди) не­се від­по­від-сть за ви­кон-­ня пе­в­них за­хо­дів ЦКП. Най­важл. ф-ці­єю цьо­го уча­с­ни­ка є укла­дан­ня держ. ко­н­т­ра­к­тів з під­пр-­ва­ми — ви­ко­нав­ця­ми за­вдань про­гра­ми. Під­пр-­во — ви­ко­на­вець ЦКП — це під­пр-­во (уста­но­ва, ор­га­ні­за­ція), що за­без­пе­чує ви­ко­нан­ня кон­кр. за­вдань про­гра­ми че­рез вир-­во про­ду­к­ці­ї.

  1. Роз­ро­б­ка про­е­к­ту про­гра­ми.

Ро­бо­ту з роз­ро­б­ки про­е­к­ту ЦКП очо­лює й ко­ор­ди­нує ор­ган управ­л. про­гра­мо­ю. Про­ект про­гра­ми має вклю­ча­ти та­кі гол. роз­ді­ли: ці­льо­вий; зве­де­ний; ор­га­ні­зац.

Тут на­во­дить­ся по­ста­но­в­ка й опис про­бле­ми, а та­кож спо­со­би її роз­в'я­зан­ня­.­З­ве­де­ний роз­діл про­гра­ми вклю­чає: осн. по­ка­з­ни­ки про­гра­ми; пе­ре­лік осн. за­хо­дів про­гра­ми; рес-­сне за­без­п. за­хо­дів про­гра­ми.

  1. За­твер­дж. про­гр.,.здій­с­нює держ. ор­ган.

5. Ре­а­лі­за­ція про­гра­ми­.­Цей етап склад. з двох осн-х ста­дій: укла­дан­ня держ. ко­н­т­ра­к­тів та ви­кон. ком­пле­к­сів ро­біт.

6. Звіт про ви­ко­нан­ня про­гра­ми­.­З­віт про ви­ко­нан­ня ЦКП є скла­до­вою ча­с­ти­ною ко­н­т­ро­лю.

29.Функції державних органів України у сфері прогнозування та програмування економічного і соціального розвитку.Стр-ра ма­к­ро­ек. пла­ну — це су­ку­п­ність йо­го роз­ді­лів. Ко­жен роз­діл пла­ну ха­ра­к­те­риз. кон­кр. на­пря­м­ки ді­я­ль­но­с­ті держ. з ре­а­лі­за­ції ек. по­л-­ки в план. пе­рі­оді. Держ. про­гра­ма ек. і соц. роз­в-­ку Укр. 1999 ро­ку склад. з та­ких роз­ді­лів. 1. Заг. по­лож.( заг. хар-­ка про­гра­ми (ві­до­мо­с­ті про ор­га­ніз. за­са­ди роз­ро­б­ки про­гра­ми, й умо­ви та ри­зи­ки здійсн. про­гр. за­хо­дів). 2. Ек. си­ту­а­ція, яка скл. на по­ч.. план. пе­рі­оду. 3. Осн. на­пря­ми, те­н­де­н­ції та про­гноз ек. і соц. роз­в-­ку. За змі­с­том цей роз­діл є ці­льо­вим. У ньо­му мі­с­тять­ся пе­ре­лік ці­лей та пріо­ри­те­тів роз­в-­ку ек. та ці­льо­вий про­гноз гол. ма­к­ро­ек. по­к-­ків. 4. Від­родж. ві­т­чизн. вир-­тва. 5. Соц. по­л-­ка( охо­п­лює пи­тан­ня держ. по­л-­ки у сфе­рах до­хо­дів і соц. за­хи­с­ту на­сел., кул-­ри і ми­ст-­ва, фіз. кул-­ри і спо­р­ту). 6. Держ. ре­гу­люв. ек-­ки( ор­га­ні­з.-­ек. мех.-зм ре­а­лі­за­ції ці­лей, пріо­ри­те­тів та за­вдань про­гра­ми і мі­с­тить пе­ре­лік за­хо­дів що­до та­ких на­пря­м­ків ек. по­л-­ки: фі­нан­си.-­бюдж., гро­ш­.­к­ред....).7. Осн. по­ка­з­ни­ки­(­ко­н­к­ре­тик. зміст ці­лей, пріо­ри­те­тів та зах-­ів держ. на план. рік. 8.Осн. ба­ла­н­си нац. ек. У скл. ДПЕСР Укр. роз­робл.: зве­де­ний фі­нан­си. ба­ланс; ба­ланс грош. до­хо­дів і ви­трат на­се­лен­ня; торг. ба­ланс; ба­ланс кап. вкла­день; зве­де­ний ба­ланс тр. рес-­сів...9. Со­ц­.­ек. роз­ви­ток ре­гі­о­нів.

30.С-ма методів ДРЕ. Методи прямого та опосередкованого ДРЕ.

Теорія ДРЕ проголошує необ-ть системного підходу довибору засобів та методів впливу д.на суб”єктів ек.відносин. Системн.підхід передбач інтеграцію у цілісну с-му,по-1, елементів, що формують стратегію соц-ек розв-ку, по-2, елементів, що утворюють підсис-му регуляторів. Cтратегія соц-ек розв-ку формуеться через макроек прогноз-ня, макроек план-ня, і держ програмно-цільове план-ня. Стратег.орієнтири й конкр умови соц-ек розв-ку, пов”язані зі змінами кон”юктури на ирнку, обумовлюють викор-ня багатьох методів ДРЕ.Методи ДРЕ – це способи впливу д.на сферу підп-цтва, інфрастр-ру ринку, некомерц сектор ек-ки з метою створення умов їхнього ефективного ф-ціонування відповідно до напрямків держ ек політики. Методи ДРЕ класифікуються за 2 ознаками: за формами впливу(прямі та непрямі) та засобами впливу(прав, адмін, ек та пропадандистські методи)

Методи прямого впливу безпосередньо діють на ф-ціон-ня суб”єктів ринку.Такий вплив здійс.за доп.інструментів адм-прав.хар-ру та ек інструментів прям впливу( це норм-прав акти, макроек плани, держ замовлення, нормативи, лізенції, квоти, держ бюдж витрати та ін)Методи непрям регул – це методи, які регламенту поведінку суб”єктів ринку не прямо, а опосередковано, через створення певного ек серед-ща, яке змушує діяти в потрібному держ напрямку (інструменти фіскал, бюдж, грош-кр, інновац, інвест, амортиз та інш напрямків ек політики, а також методи морального переконування).

31.Правові методи ДРЕ.

Прав регул-ня –це діял-ть д. щодо встановлення обов”язкових для викон-ня юрид.норм поведінки суб”єктів права. Предметом прав регул-ня ек-ки є: -відносини між д.і сусп-вом, громадянами, суб”єктами господ діял-ті;

-в.”всередині” д., між її органами; -ек в.між людьми, залученими в держ-управ процеси.

Стрижнем прав рег-ня є розробка та юрид закріп-ня норм поведінки суб”єктів ек відносин. В кожній нормі виокремлюють 3 основні елементи: диспозицію, санкцію, гіпотезу.

Осн вимогами до різн форм прав рег-ня є: своєчасність, стабільність, повнота, внутр узгодженість. Осн формами прав рег-ня є:Конст-я та з-ни У.,укази й розпор-ня През У, постанови та ін акти ВРУ, постанови й розпор-ня КМУ, норм-прав акти органів, норм акти місц держ адм-й та органів місц самовряд-ня. Виключно з-нами у визнач-ся: ДБУ і БС Укр, с-ма оподаткування, засади створ-ня і ф-ціон-ня фін, грош, кред, інвес ринків,статус нац валюти, статус іноземн валют на тер-ї У, порядок утвор-ня і погашення держ боргів, порядок випуску та обігу держ ЦП,їх види і типи; порядок утворення і ф-ня вільних та ін спец зон.

32.Адміністр методи ДРЕ.

АМ ДРЕ-це інструменти прямого впливу д.на діял-ть суб”єктів ринку. АМ випливають із необ-ті регулювати деякі види ек діял-ті з погляду захисту інтересів громадян, сусп-ва в цілому, прир серед-ща. Осн інструментами адм регул-ня є лізенції (спец дозволи, які видаються суб”єктам підпр діял-ті на здійснення окремих її видів); квоти(визнач частку суб”єктів ринку у вир-ві, споживанні, експорті, імпорті і т.п тов і посл); санкції( заходи д., спрямов на покарання суб”єктів ринку, які не виконують установлених правил діял-ті); норма(1. Наук обгрунтована міра суспільно необхідних витрат ресурсів на виготовлення одиниці прод-ї заданої якості, 2.правила поведінки людей і здійсн-ня певн видів ек діял-ті); стандарти( єдині норми за типами, марками, параметрами, розмірами і якістю прод-ї); держ замовлення( для підп-в, які повністю або частково перебувають у держ власності, а також для підп-в монополістів, держ замовлення на поставку прод-ї( виконання робіт, надання послуг) є обов”язковими; ціни (встан-ня фіксов цін на найважл тов і посл, застосув-ня гранич цін і т.д.)

33.Екон методи ДРЕ.

Застос-ня ЕМ ДРЕ дає змогу створ-ти ек умови, які спонукають суб”єктів ринку діяти в необх-му для сусп-ва напрямі. Ек рег-ня здійсн-ся інструментами фіскал (держ закупівлі, які хар-ть бюдж видатки, і податки, які визн-ть бюдж доходи); бюдж (д.здійс-є пряме фінан-ня установ сектору держ упр-ня, фінан-ня інвест програм, обслуговування держ боргу); податк (застос для поповнення держ фін ресурсів, а також для стимулювання ек зростання, НТП, здійсн-ня струк перетворень, підвищ конкурентоспромож вітчиз виробників); грош-кред (здійс-ся з метою впливу на грош пропозицію ( для цього НБУ викор-є такі осн інструменти: грош емісія, операції з держ ЦП, зміна норми обов”яз резервів, маніпулюв облік ставкою)); амортиз політики (механізм прискореної амортиз-ї).

34.Пропагандистські методи ДРЕ.

-це звернення д.до гідності, честі й совісті людини (підп-ємця, найманого робітника, держ службовця і ін). Вони включають заходи виховання, роз”яснення і популярізації цілей і змісту рег-ня, засоби морального захочення тощо. Суть цих методів поляг в тому, щоб формувати й підтримувати в людей певні переконання, дух цінності, морал позиції, психол настанови щодо діял-ті держави.Прикладами використання пропагандистських методів є: орієнтація діяльності суб'єктів ринку на цілі та пріоритети державних макроекономічних планів (програм); заклики державних органів до підприємців, бізнесменів, трудящих, профспілок, політичних партій щодо дотримання ними певної лінії поведінки; політична реклама, зустрічі з виборцями, участь у роботі об'єднань за економічними інтересами з метою залучення інвестицій, послаблення економічних вимог і т. ін. Нфсктивність морально-етичних методів залежить від належної організації пропагандистських акцій і міри довіри людей до держави.

35.Фін та бюдж системи. Зведений баланс фін ресурсів дер-ви.Фінанси в загальному їх трактуванні означають застосування різноманітних способів розподілу ВВП на централізовані та децентралізовані фонди грошових ресурсів. Різні країни мають свою специфіку фінансової системи. В Україні фінансову систему утворюють: державний і місцеві бюджети, або так званий консолідований бюджет; фінанси під-в усіх форм власності; централізовані державні та інші фонди; фондовий ринок.Основною ланкою фінансової системи і найважливішим комплексом засобів державного регулювання економіки є державні фінанси. Через державні фінанси перерозподіляється значна част-ка ВВПОсновна частка державних доходів і витрат здійснюється через бюдж систему. В Укр бюдж сисма складається з Державного бюдж Укр, бюдж АРК та місц бюдж. Організ та принципи побудови бюдж системи, а також взаємозв'язок між її окремими ланками характер поняттям “бюдж устрій”. У загальному розумінні, бюджет — це план утворення і використання фін ресурсів для забезп ф-цій певної організації. Державний бюджет — це річний план державних витрат і джерел їхнього фінансового покриття. Взаємозв'язки бюджету з іншими ланками фінансової системи регулюються чинним законодавством. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюдж с-ми, є зведеним бюджетом України.

36. Доходи та видатки Державного бюджету України. Державт доходи — це, по-перше, грошові відносини з приводу розподілу ВВП, подруге, частка ВВП, що використовусться державою для здійснеиня своїх функцій. Дох Держ бюд Укр формуються за рахунок: податкових надходжень (частини ПДВ, частини акц збору, под на приб підпр і оргашзацій ус1х форм власності (крім комунальної) податку на майно підриемств і оргашзацій, плати за землю, надходжень в1д зовн1шньоеконом1чної діяльності); неподатко-вих надходжень і доход1в в1д операцій з катталом, що перебуває в загальнодержавній власності (частини доход1в в1д приватизації та реалізаци державного майна; орендної плати за аренду; повернених державих позик.; див1денд1в, одержаних на акції та папери, шо належать державі); дохід державних цільових фондів (Пенсійного фонду України, Фонду для здійснення заходів щодо л1кв1даи! наслідк1в Чорнобильської катастрофи та соц1ального захисту населения та 1н.); інших доход1в, встановлених законодавством У і віднесених до доход1в , Д. Бюджету Видатки Державного бюджету виконують функції політичного, соціального та економ1ч-ного регулювання. Держав/а видатки, включаючи чисте кредитування, — це витрати, пов'язані з виконанням державою своїх функщй. Витрати — це платежі, що не підлягають новерненню, не створюють 1 не погашають ф1нансових вимог. Вони складаються в основному \з закуп1вель товарів, послуг, оплати праці державних службовців, соціальних виплат і обслуговування державного боргу.