- •1.Межа вироб.Можлив-й, команд.Та ринк.Форми орг-ції ек-ки.
- •2.Вади ринк.Саморегулювання.
- •3. Політ., соц., міжнарод., та ек. Ф-ції держави.
- •8.Сутність регуляторної політики.
- •9.Зміст процедур державної регуляторної політики.
- •15.Роль «електронного уряду» в державному регулюванні економіки.
- •23. Державна програма економічного і соціального розвитку України як форма макроекономічного планування.
- •24. Система показників макроекономічних програм.
- •28.Етапи програмно-цільового планування.
- •27.Сутність державного програмно-цільового планування, та державних цільових програм.
- •37.Збалансован (проф, деф, секвестр) держо бюд.
- •42.Система податкових органів України.
- •43. Форми і класифікація податків.
- •49 Банківське регулювання і бан-ківський нагляд.
- •50. Фінансовий моніторинг в сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
- •57. Засоби державного регулювання інвестиційної діяльності.
- •58.Функції державних органів України у сфері інвестиційної політики.
- •59.Науково-технічний прогрес та соціально-економічний розвиток.
- •61. Форми та методи реалізації н.-т. Політики.
- •62. Держ. Регулювання інноваційних процессів.
- •63.Ефективність державної підтримки інноваційних процесів
- •64.Функції державних органів України у науково-технічної політики.
- •65.Необхідність конкурентної політики держави.
- •71.Методи регулювання ринків продукції промисловості.
- •66.Показники рівня монополізації економіки.
- •76.Державне прогнозування та регулювання вантажних перевезень.
- •77.Державне прогнозування та регулювання пасажирообігу.
- •78.Державне регулювання в сфері житлово-комунального господарства.
- •80.Сутність державних закупівель. Учасники процедури державних закупівель.
- •81.Етапи конкурентного відбору учасників процедури державних закупівель.
- •84. Підприємництво як об’єкт держ регулювання
- •83.Функції державних органів України у сфері державних закупівель.
- •86.Приватизація як чинник держ регулюв підпр.
- •88.Функції державних органів України у сфері підприємницької політики.
- •87.Механізм банкрутства і санації підприємств.
- •90.Тарифні методи держ регул зовнішньоек діял
- •91.Нетарифні методи держ рег-ння зовнішньоекон діяльності.
- •94.Основні види цін, їх склад та структура.
- •93.Необхідність та сутність державного регулювання цін.
- •97.Сутність та завд. Регіон. Економічної політики.
- •95Формування елементів ціни.
- •96.Форми і методи державного регулювання цін.
- •99.Засоби та методи др соц.-ек. Розвитку регіонів.
- •100.Місц. Бюджети як фін. Основа соц-ек. Розв. Регонів.
27.Сутність державного програмно-цільового планування, та державних цільових програм.
Макроеконоличне планування — це особливий вид д1яльност1 держави щодо визначення стратепчних, тактичних і оперативних щлей планового пер1о-ду, а також способ1в досягнення таких цілей
Особлив1сть ма-кроеконом планування полягае в тому, що його об'ектом е нацюнальна економжа, а суб'ектом — держава. Кр1м того, слад ураховувати часов! обмеження плажв, що обумовлеш, по-перше, ротац1ею державних оргашв в1дпов1дно до законо-давства про вибори та, по-друге, календарним характером планування (плановий р1к, як і бюджетний, розпочинаеться 1 с1чня та зактчуеться 31 грудня).
3 погляду обов'язковост1 виконання суб'ек-тами господарювання планових завдань розрізняють:
Директивный план мае силу юридичного закону, адресний та обов'язковий для виконання характер. За директивного планування посадові особи несуть ввдповвдальтсть за невиконання планових завдань.
1ндикативний план— це ре-комендац1йна система планових заход1в, спрямованих на досягнення цшей соц1ально-економ1чно'Г пол1тики держави, що перед-бачае створення таких умов функцюнування суб'ект1в економ1ки, яю б спонукали їх до виконання поставлених завдань.
1ндикативш плани мають особливості, як1 суттево від-р1зняють 'їх в1д план1в директивних. По-перше, 1ндикативний план е комплексом рекомендацш; по-друге, рекомендацп не мають обов'язкового характеру; по-трете, показники плану при-значено для інформування суб'ект1в господарювання про цілі, прюритети и нам1ри держави; по-четверте, мобшьний характер плану передбачае можлив1сть коригування його параметр1в в1д-пов1дно до змін на ринку; по-п'яте, реал1зац1я щлей здійснюеться через систему правових та економ1чних регулятор1в
28.Етапи програмно-цільового планування.
Стани, через які проходить ЦКП, називають етапами (фазами, стадіями) ЦКП. У свою чергу, кожен етап може підрозділ. на — підетапи (під-фази. підстадії). ЦКП здійсн. за такою схемою:
Відбір переліку проблем, що підляг. програмн. розв'язанню.
Формування та видача вихідного завдання на розробку програми(формулюв. цілей та завдань; визнач. статусу учасників програми; орієнт. обсяг витрат на розробку і реалізацію програми,роботу з формування вихідн. завд. на розробку ЦКП здійсн. замовник,вихідне завдання має склад. з таких гол. блоків:
*розгорнуте формулюв. гол. цілі, підцілей та завдань програми;*орієнтовний перелік центр. та місц. держ. органів, які братимуть участь у реалізації програми;*обсяг витрат на розробку та реаліз-ію програми із зазначенням осн. джер. фінанс-ня;*ін. вказівки щодо організ. розробки та реалізації програми.Хар-р і специф. народногосп. Проблем, а також рівень компетенції держ. органів зумовлюють необх-сть визнач. статусу учасників прогр.-цільового планув. Учасниками формування та реалізації ЦКП є: держ. орган — замовник ЦКП; гол. розробник ЦКП; держ. органи — виконавці ЦКП; підпр-ва — виконавці заходів ЦКП. Держ. орг. — замовник ЦКП (орган закон., вик., представ. влади) впливає на всі етапи життєвого циклу програми: визначає проблеми, способи їхнього розв'язання...Гол. розробник ЦКП — організація, осн. функ-ми якої є: розробка проекту програми, координ. дій виконавців програми, контроль виконання і коригування заходів ЦКП. Ф-ції гол. розр-ка може виконувати орган управління програмою, колектив фахівців з держ. службовців високого рангу, науковців, провідних спеціалістів у галузі виробництва, фінансів...Держ. орган — виконавець ЦКП (орган держ. вик. влади) несе відповід-сть за викон-ня певних заходів ЦКП. Найважл. ф-цією цього учасника є укладання держ. контрактів з підпр-вами — виконавцями завдань програми. Підпр-во — виконавець ЦКП — це підпр-во (установа, організація), що забезпечує виконання конкр. завдань програми через вир-во продукції.
Розробка проекту програми.
Роботу з розробки проекту ЦКП очолює й координує орган управл. програмою. Проект програми має включати такі гол. розділи: цільовий; зведений; організац.
Тут наводиться постановка й опис проблеми, а також способи її розв'язання.Зведений розділ програми включає: осн. показники програми; перелік осн. заходів програми; рес-сне забезп. заходів програми.
Затвердж. прогр.,.здійснює держ. орган.
5. Реалізація програми.Цей етап склад. з двох осн-х стадій: укладання держ. контрактів та викон. комплексів робіт.
6. Звіт про виконання програми.Звіт про виконання ЦКП є складовою частиною контролю.
29.Функції державних органів України у сфері прогнозування та програмування економічного і соціального розвитку.Стр-ра макроек. плану — це сукупність його розділів. Кожен розділ плану характериз. конкр. напрямки діяльності держ. з реалізації ек. пол-ки в план. періоді. Держ. програма ек. і соц. розв-ку Укр. 1999 року склад. з таких розділів. 1. Заг. полож.( заг. хар-ка програми (відомості про організ. засади розробки програми, й умови та ризики здійсн. прогр. заходів). 2. Ек. ситуація, яка скл. на поч.. план. періоду. 3. Осн. напрями, тенденції та прогноз ек. і соц. розв-ку. За змістом цей розділ є цільовим. У ньому містяться перелік цілей та пріоритетів розв-ку ек. та цільовий прогноз гол. макроек. пок-ків. 4. Відродж. вітчизн. вир-тва. 5. Соц. пол-ка( охоплює питання держ. пол-ки у сферах доходів і соц. захисту насел., кул-ри і мист-ва, фіз. кул-ри і спорту). 6. Держ. регулюв. ек-ки( організ.-ек. мех.-зм реалізації цілей, пріоритетів та завдань програми і містить перелік заходів щодо таких напрямків ек. пол-ки: фінанси.-бюдж., грош.кред....).7. Осн. показники(конкретик. зміст цілей, пріоритетів та зах-ів держ. на план. рік. 8.Осн. баланси нац. ек. У скл. ДПЕСР Укр. розробл.: зведений фінанси. баланс; баланс грош. доходів і витрат населення; торг. баланс; баланс кап. вкладень; зведений баланс тр. рес-сів...9. Соц.ек. розвиток регіонів.
30.С-ма методів ДРЕ. Методи прямого та опосередкованого ДРЕ.
Теорія ДРЕ проголошує необ-ть системного підходу довибору засобів та методів впливу д.на суб”єктів ек.відносин. Системн.підхід передбач інтеграцію у цілісну с-му,по-1, елементів, що формують стратегію соц-ек розв-ку, по-2, елементів, що утворюють підсис-му регуляторів. Cтратегія соц-ек розв-ку формуеться через макроек прогноз-ня, макроек план-ня, і держ програмно-цільове план-ня. Стратег.орієнтири й конкр умови соц-ек розв-ку, пов”язані зі змінами кон”юктури на ирнку, обумовлюють викор-ня багатьох методів ДРЕ.Методи ДРЕ – це способи впливу д.на сферу підп-цтва, інфрастр-ру ринку, некомерц сектор ек-ки з метою створення умов їхнього ефективного ф-ціонування відповідно до напрямків держ ек політики. Методи ДРЕ класифікуються за 2 ознаками: за формами впливу(прямі та непрямі) та засобами впливу(прав, адмін, ек та пропадандистські методи)
Методи прямого впливу безпосередньо діють на ф-ціон-ня суб”єктів ринку.Такий вплив здійс.за доп.інструментів адм-прав.хар-ру та ек інструментів прям впливу( це норм-прав акти, макроек плани, держ замовлення, нормативи, лізенції, квоти, держ бюдж витрати та ін)Методи непрям регул – це методи, які регламенту поведінку суб”єктів ринку не прямо, а опосередковано, через створення певного ек серед-ща, яке змушує діяти в потрібному держ напрямку (інструменти фіскал, бюдж, грош-кр, інновац, інвест, амортиз та інш напрямків ек політики, а також методи морального переконування).
31.Правові методи ДРЕ.
Прав регул-ня –це діял-ть д. щодо встановлення обов”язкових для викон-ня юрид.норм поведінки суб”єктів права. Предметом прав регул-ня ек-ки є: -відносини між д.і сусп-вом, громадянами, суб”єктами господ діял-ті;
-в.”всередині” д., між її органами; -ек в.між людьми, залученими в держ-управ процеси.
Стрижнем прав рег-ня є розробка та юрид закріп-ня норм поведінки суб”єктів ек відносин. В кожній нормі виокремлюють 3 основні елементи: диспозицію, санкцію, гіпотезу.
Осн вимогами до різн форм прав рег-ня є: своєчасність, стабільність, повнота, внутр узгодженість. Осн формами прав рег-ня є:Конст-я та з-ни У.,укази й розпор-ня През У, постанови та ін акти ВРУ, постанови й розпор-ня КМУ, норм-прав акти органів, норм акти місц держ адм-й та органів місц самовряд-ня. Виключно з-нами у визнач-ся: ДБУ і БС Укр, с-ма оподаткування, засади створ-ня і ф-ціон-ня фін, грош, кред, інвес ринків,статус нац валюти, статус іноземн валют на тер-ї У, порядок утвор-ня і погашення держ боргів, порядок випуску та обігу держ ЦП,їх види і типи; порядок утворення і ф-ня вільних та ін спец зон.
32.Адміністр методи ДРЕ.
АМ ДРЕ-це інструменти прямого впливу д.на діял-ть суб”єктів ринку. АМ випливають із необ-ті регулювати деякі види ек діял-ті з погляду захисту інтересів громадян, сусп-ва в цілому, прир серед-ща. Осн інструментами адм регул-ня є лізенції (спец дозволи, які видаються суб”єктам підпр діял-ті на здійснення окремих її видів); квоти(визнач частку суб”єктів ринку у вир-ві, споживанні, експорті, імпорті і т.п тов і посл); санкції( заходи д., спрямов на покарання суб”єктів ринку, які не виконують установлених правил діял-ті); норма(1. Наук обгрунтована міра суспільно необхідних витрат ресурсів на виготовлення одиниці прод-ї заданої якості, 2.правила поведінки людей і здійсн-ня певн видів ек діял-ті); стандарти( єдині норми за типами, марками, параметрами, розмірами і якістю прод-ї); держ замовлення( для підп-в, які повністю або частково перебувають у держ власності, а також для підп-в монополістів, держ замовлення на поставку прод-ї( виконання робіт, надання послуг) є обов”язковими; ціни (встан-ня фіксов цін на найважл тов і посл, застосув-ня гранич цін і т.д.)
33.Екон методи ДРЕ.
Застос-ня ЕМ ДРЕ дає змогу створ-ти ек умови, які спонукають суб”єктів ринку діяти в необх-му для сусп-ва напрямі. Ек рег-ня здійсн-ся інструментами фіскал (держ закупівлі, які хар-ть бюдж видатки, і податки, які визн-ть бюдж доходи); бюдж (д.здійс-є пряме фінан-ня установ сектору держ упр-ня, фінан-ня інвест програм, обслуговування держ боргу); податк (застос для поповнення держ фін ресурсів, а також для стимулювання ек зростання, НТП, здійсн-ня струк перетворень, підвищ конкурентоспромож вітчиз виробників); грош-кред (здійс-ся з метою впливу на грош пропозицію ( для цього НБУ викор-є такі осн інструменти: грош емісія, операції з держ ЦП, зміна норми обов”яз резервів, маніпулюв облік ставкою)); амортиз політики (механізм прискореної амортиз-ї).
34.Пропагандистські методи ДРЕ.
-це звернення д.до гідності, честі й совісті людини (підп-ємця, найманого робітника, держ службовця і ін). Вони включають заходи виховання, роз”яснення і популярізації цілей і змісту рег-ня, засоби морального захочення тощо. Суть цих методів поляг в тому, щоб формувати й підтримувати в людей певні переконання, дух цінності, морал позиції, психол настанови щодо діял-ті держави.Прикладами використання пропагандистських методів є: орієнтація діяльності суб'єктів ринку на цілі та пріоритети державних макроекономічних планів (програм); заклики державних органів до підприємців, бізнесменів, трудящих, профспілок, політичних партій щодо дотримання ними певної лінії поведінки; політична реклама, зустрічі з виборцями, участь у роботі об'єднань за економічними інтересами з метою залучення інвестицій, послаблення економічних вимог і т. ін. Нфсктивність морально-етичних методів залежить від належної організації пропагандистських акцій і міри довіри людей до держави.
35.Фін та бюдж системи. Зведений баланс фін ресурсів дер-ви.Фінанси в загальному їх трактуванні означають застосування різноманітних способів розподілу ВВП на централізовані та децентралізовані фонди грошових ресурсів. Різні країни мають свою специфіку фінансової системи. В Україні фінансову систему утворюють: державний і місцеві бюджети, або так званий консолідований бюджет; фінанси під-в усіх форм власності; централізовані державні та інші фонди; фондовий ринок.Основною ланкою фінансової системи і найважливішим комплексом засобів державного регулювання економіки є державні фінанси. Через державні фінанси перерозподіляється значна част-ка ВВПОсновна частка державних доходів і витрат здійснюється через бюдж систему. В Укр бюдж сисма складається з Державного бюдж Укр, бюдж АРК та місц бюдж. Організ та принципи побудови бюдж системи, а також взаємозв'язок між її окремими ланками характер поняттям “бюдж устрій”. У загальному розумінні, бюджет — це план утворення і використання фін ресурсів для забезп ф-цій певної організації. Державний бюджет — це річний план державних витрат і джерел їхнього фінансового покриття. Взаємозв'язки бюджету з іншими ланками фінансової системи регулюються чинним законодавством. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюдж с-ми, є зведеним бюджетом України.
36. Доходи та видатки Державного бюджету України. Державт доходи — це, по-перше, грошові відносини з приводу розподілу ВВП, подруге, частка ВВП, що використовусться державою для здійснеиня своїх функцій. Дох Держ бюд Укр формуються за рахунок: податкових надходжень (частини ПДВ, частини акц збору, под на приб підпр і оргашзацій ус1х форм власності (крім комунальної) податку на майно підриемств і оргашзацій, плати за землю, надходжень в1д зовн1шньоеконом1чної діяльності); неподатко-вих надходжень і доход1в в1д операцій з катталом, що перебуває в загальнодержавній власності (частини доход1в в1д приватизації та реалізаци державного майна; орендної плати за аренду; повернених державих позик.; див1денд1в, одержаних на акції та папери, шо належать державі); дохід державних цільових фондів (Пенсійного фонду України, Фонду для здійснення заходів щодо л1кв1даи! наслідк1в Чорнобильської катастрофи та соц1ального захисту населения та 1н.); інших доход1в, встановлених законодавством У і віднесених до доход1в , Д. Бюджету Видатки Державного бюджету виконують функції політичного, соціального та економ1ч-ного регулювання. Держав/а видатки, включаючи чисте кредитування, — це витрати, пов'язані з виконанням державою своїх функщй. Витрати — це платежі, що не підлягають новерненню, не створюють 1 не погашають ф1нансових вимог. Вони складаються в основному \з закуп1вель товарів, послуг, оплати праці державних службовців, соціальних виплат і обслуговування державного боргу.
