9.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників та посадових осіб і фахівців підприємства.

При розгляді структурної схеми СУОП на підприємстві було відзна­чено, що це багаторівнева система. Принципова відмінність низової ланки управління охороною праці від усіх наступних полягає в трактуванні поняття «об'єкт управління». Травматизм як явище формується безпо­середньо на робочих місцях, тому в низовій ланці під об'єктом управління розуміють «процес формування безпечних і нешкід­ливих умов праці безносе­редньо на будівельних майданчиках, робочих місцях».

Діяльність робітників і ІТП у цій ланці управління спрямована на досягнення максимального рівня продуктивності праці при забезпе­ченні його безпеки («пріоритету життя і здоров'я праців­ників щодо результатів виробничої діяльності підприємства»).На рівні проектів і в організаціях більш високого рівня управ­ління під об'єктом управління розуміють «діяльність структурних підрозділів, функціо­нальних служб, спрямовану на забезпечення здорових і безпечних умов праці».

Повну відповідальність за створення безпечних і нешкідливих умов праці на підприємстві несе роботодавець, який «зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці». З іншого боку працівник зобов'язаний знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці. Зазначеними положеннями, а також кваліфікаційними харак­те­рис­тиками керівників, спеціалістів і службовців організацій, визначаються функціональні обов'язки робочих і інженерно-технічних працівників структурних підрозділів і функціональних служб.Крім того, обов'язки з охорони праці несуть і посадові особи, відпо­відальні за планування, фінансування, організацію і впровадь­ження заходів щодо забезпечення безпеки праці на робочих місцях. Конкретизація службових функцій повинна здійснюватися також правилами і інструкціями з охорони праці, ЄТКД, правил внутрішнього трудового розпорядку. При цьому враховуються специфічні особливості конкретних організацій.

Функціональні обов'язки з охорони праці посадових осіб, розробля­ються на основі діючих норма­тивних актів, затверджуються керівником організації за узгодженням з відповідними органами Держгірпром­наг­ляду і комітетами профспілок. Вони повинні відповідати сфері їх діяльності і загальним обов'язкам, узгоджуватися між різними інстанціями і службами на різних рівнях управління, а також посадовими особами однієї служби на суміжних рівнях.Однак для всіх загальним і необхідним є компетентність спеціаліст­тів з основної професії, а також знання основ чинної законодавчої бази з охорони праці, технології, організації, управління й економіки виробництва.В основу оцінки роботи в сфері охорони праці посадових осіб і робітників покладена оцінка якості і повноти виконання ними своїх функціональних обов'язків.Стимулювання є однією з основних функцій Системи управління охороною праці (СУОП), без якого неможливе повноцінне її функціонування. Воно повинно спрямовуватись на забезпечення ефективності заходів з охорони праці, підвищення зацікавленості всіх категорій працівників щодо забезпечення та підтримки здорових та безпечних умов праці. Положення, що діятиме на підприємстві, має призначатись для використання під час формування системи оплати праці та заохочення працівників усіх рівнів.Система стимулювання повинна містити форми як матеріального, так і морального заохочення, а також заходи економічного та дисциплінарного впливу за невиконання заходів з охорони праці. Ця система повинна будуватись на принципах врахування показників охорони праці у загальній кількості показників, за якими оцінюють господарську діяльність підприємства.

Стимулювання охорони праці передбачене ст. 25 Закону «Про охорону праці». Види заохочень визначаються колективним договором, угодою.Приблизний перелік питань, які можуть бути включені до Положення про заохочення працюючих: Матеріальне стимулювання з охорони праці враховують під час формування системи оплати праці та заохочення працівників. Воно є підсистемою в системі стимулювання господарської діяльності, але не застосовується за результатами внутрішнього аудиту з охорони праці.2. Моральне стимулювання проводиться за підсумками роботи за рік нагородженням почесними грамотами, спеціальними вимпелами, знаками відзнаки, занесенням на дошку пошани тощо.3. Стимулюванню підлягають всі категорії працівників. Оціночні показники з охорони праці для працівників (див. таблицю) вклю­чаються до показників, за якими оцінюється господарська діяльність.4. Разові санкції у формі дострокового позбавлення або зменшення розмірів надбавки до заробітної плати можуть застосовуватись за разові грубі або неодноразові порушення правил безпеки, що призвели до аварії або смертельного нещасного випадку. Такі заходи обов’язково повинні передбачатись колективним договором і не суперечити нормам трудового законодавства.5. Матеріальне заохочення посадових осіб виробничих дільниць проводиться залежно від ступеня професійного ризику виробництва шляхом коригування (збільшення або зменшення) середнього розміру основної премії працівників відповідного структурного підрозділу.

Фінансування робіт з охорони праці

Необхідно створити належну правову основу і забезпечити фінансування заходів з охорони праці на державному, галузевому і регіональному рівнях за рахунок коштів:

• Фонду соціального страхування від нещасних випадків, виділених на профілактику виробничого травматизму і профзахворювань;

• державного бюджету і місцевих бюджетів - для часткового фінансування (поряд із коштами Фонду соціального страхування від нещасних випадків) національної, галузевих і регіональних програм покращення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища або інших цільових програм з охорони праці, а також заходів з охорони праці, передбачених програмами соціально-економічного і культурного розвитку України та її адміністративно-територіальних одиниць; при цьому кошти на охорону праці в державному і місцевому бюджетах виділяються окремими рядками;

ін. джерел фінансування, не забороне