- •Тема 1: Виробничий та технологічний процеси в машинобудуванні
- •1 Верстат
- •2 Верстат
- •Тема 2: Точність механічної обробки. Якість поверхонь деталей машин.
- •Тема 3: Заготівки деталей машин
- •Відливки
- •Відливання під тиском
- •Центрове відливання
- •Ковка, штамповка
- •В оболонкові форми
- •По виплавляємим моделям
- •Відливання в кокіль
- •Поковки ковані
- •Поковки штамповані
- •Порошкова металургія
- •Зварні заготівки
- •Тема 4: Технологічність конструкції деталей машин.
- •Відпрацювання на технологічність
- •Тема 5: Вибір баз при обробці заготовок
- •Класифікація баз
- •Принципи базування
- •Чистові та чорнові бази
- •Тема 6: Припуски на механічну обробку
- •Порядок ведення розрахунків припуску аналітичним способом:
- •Тема 7: Основні принципи та методика проектування технологічних процесів
- •Класифікація технологічних процесів
- •Всі перелічені технологічні процеси бувають:
- •Вихідна інформація для проектування технологічних процесів:
- •При розробці операційного технологічного процесу складається план оцерації та виконується її нормування.
- •План операції:
- •Нормування операції:
- •Тема 8: Норма часу та її структура
- •Обробка на розточувальних верстатах.
- •Свердління глибоких отворів.
- •Тема 13: Обробка різевих поверхонь.
- •Розрізняють три класи точності:
- •Заміна допусків різі
- •Нарізання зовнішньої різі
- •Точність та якість різі при різних видах обробки
- •Обробка різі в отворах.
- •Нові методи обробки різевих поверхонь.
- •Зведена таблиця умовних позначень різей
- •На кресленнях (на 1 січня 1984 р.)
- •Тема 14: Обробка заготовок на верстатах токарної групи.
- •Тема 15: Обробка заготовок на свердлувальних та розточувальних верстатах.
- •Паралельна та послідовна схеми обробки
- •Тема 16: Обробка заготівок на фрезерувальних верстатах.
- •Обробка циліндричною фрезою.
- •Обробка торцевою фрезою
- •Фрезерування паза типу ластівчин хвіст кутовою фрезою.
- •Режими різання
- •Тема 17: Обробка деталей на стругальних та довбальних верстатах. Нормування.
- •Різальний інструмент при струганні.
- •Види робіт, виконуваних на стругальних верстатах.
- •Нормування стругальних робіт
- •Нормування довбальних робіт
- •Тема 18: Обробка заготовок на протяжних верстатах. Нормування.
- •Тема 19: Обробка на шліфувальних верстатах. Нормування.
- •Тема 21: Обробка зубчатих поверхонь
- •Групи передач
- •Т ермообробка
- •Методи нарізування циліндричних зубчастих коліс. Метод копіювання:
- •Метод обкатування:
- •Шляхи підвищення якості шевінгування
- •Шліфування зубчастих коліс.
- •Способи шліфування
Тема 2: Точність механічної обробки. Якість поверхонь деталей машин.
Чинники, які впливають на точність.
Точність при різноманітних способах обробки.
3. Жорсткість технологічної системи ВПІД
4. Підвищення точності обробки на верстатах з ЧПК та ГВС
5. Статистичний метод визначення точності
6. Досягаєма та економічна точність. Умовні познаки точності форми та взаємного розміщення поверхонь по ГОСТ 2308-79
7. Поняття про якість поверхонь, чинники, що впливають на неї та залежать від неї
8. Критерії оцінки шорсткості
9. Методи та засоби оцінки шорсткості
10. Хвилястість поверхонь
Знати: Класи точності та шорхності, их взаємозв’язок, досягаєму точність при різних способах механічної обробки.
Вміти: Вибирати раціональний метод обробки та обладнання для забезпечення точності й якості деталі згідно вимогам креслення.
Література : Л2 ст.74-126; Л4 ст.13-45; Л5 ст.6-89, ст.89-114; Л8 ст.23-45,ст.57-71;
Л10 ст.63-78-97;
І. Точність обробки - це ступінь відповідності виготовленої деталі вимогам креслення.
Критерії оцінки точності:
Дотримання розмірів поверхонь.
Дотримання вимог шорсткості поверхонь.
Дотримання допусків форми та взаємного розташування.
Дотримування вимог твердості поверхонь.
Методи забезпечення точності розмірів:
Метод знімання пробних стружок (одиничне, мілкосерійне виробництво)
Метод налаштування верстату та інструменту на автоматичнее одержання розміру
Чинники, впливаючі на точність:
Точність інструменту; заточка, ступлення, точність установки
Жорсткість системи ВПІД
Теплові явища – деформується
Похибки встановлення деталі
Існує 19 квалітетів точності 01, 0, 1, 2, … , 16, 17
01 – 7 – засоби вимірювання, калібри
4 – 12 – допуски розмірів в посадках
12 – 17 – допуски невідповідальних розмірів
Порівнялна таблиця квалітетів з классами точності ОСТ (р.р 1-500мм)
Класс по ОСТ |
Квалітет |
|
Вал |
Отвір |
|
09 |
──── |
5 |
1 |
5 6 |
6 |
2 |
6 7 8 |
7 8 |
2а |
7 8 |
8 |
3 |
8 9 |
8 9 |
3а |
10 |
10 |
4 |
11 |
11 |
5 |
12 13 |
12 13 |
7 |
14 |
14 |
8 |
15 |
15 |
9 |
16 |
16 |
10 |
17 |
17 |
ІІ. СТМ том І ст.8 табл 4
ІІІ. Здатність системи протистояти діям сил, виникаючих деформацій характеризує її жорсткість.
Жорсткість технологічної системи ( j ) – це відношення радіальної сили Ру, направленної перпендикулярно до обробляємої поверхні, до зміщення У ріжучої кромки інструменту відносно обробляємої поверхні заготівки у тому-ж напрямі.
(1)
Рх – вісьова
Ру – радиальна
Рz – тангенціальна
Складаючі сили різця
Якщо-б під дією складаючих Рх, Ру, Рz система не деформувалася, то гаготівка після обробки мала-б розмір d. Адже система деформується і діаметр заготівки буде відрізнятисяч від d на Δd – похибка заданного діаметру. Чим більші Рх, Ру, Рz, тим більший Δd.
Різна жорсткість окремих ланок системи ВПІД.
Жорсткість верстату – це здатність його протистояти діям сил деформації ( при цьому інструмент, пристосування та заготівка вважаються абсолютно жорсткими).
Жорсткість інструменту чи пристосування – здатність того й другого протистояти діям сил деформації при абсолютно жорстких верстату та деталі.
Жорсткість деталі визначається з курсу “Опір матеріалів”
Для жорсткості інструменту необхідно грамотно підібрати: розмір, матеріал, заточка, режим різання.
IV. Верстат з ЧПУ не виробляє деталь точніше аніж універсальний верстат. Підвищення точності при переводі обробки з універсальної на ЧПУ досягається завдяки відсутності в процесі виготовлення деталі модельного психологічного фактору. Одну й ту саму деталь виготовляє однаково токар високого класу й оператор ЧПУ, одна партія цих деталей в 1000шт. буде виготовлена точніше й швидше (а це значить дешевше) на верстаті з ЧПУ чи ГВС. Чим деталь складніше, тим більше складних фасонних поверхонь вона має, чим жорсткіше її допуск, тип ефективніше її перевод на верстат з ЧПУ.
Для верстатів з ЧПУ застосовують пристосування з пневмо(гідро) приводом, стандартним РІ.
V.
Систематичні – знос та неточність направляючих, хід гвинта, радіальне биття шпінделя і т.д.
Систематичні закономірно повторюються – знос РІ, непрогріті вузли верстату і т.д.
Випадкові – неоднорідність матеріалу, тріщини, пустоти, розналадка верстату, поломка РІ.
Дослідно–статистичний метод оцінки похибок
(для крупносерійного та массового виробництва)
Ø
а)
|
|
Розмір |
№ проби |
Сумарна хар-ка по всім пробам |
|
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|||||
14 |
|
|
|
|
|
|
|||
13 |
|
|
|
|
|
|
|||
12 |
|
|
|
|
|
|
|||
Поле допуску |
50,04 |
11 |
|
|
|
|
|
|
|
50,03 |
10 |
· |
|
|
· |
|
·· |
||
50,02 |
9 |
· |
·· |
· |
· |
· |
· ·· · · · |
||
50,01 |
8 |
|
·· |
·· |
·· |
··· |
·· ·· ·· ··· |
< центр розсіювання крапок посередині |
|
50,00 |
7 |
·· |
· |
·· |
· |
· |
·· · ·· · · |
||
49,99 |
6 |
· |
|
|
|
|
· |
||
49,98 |
5 |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|||
2 |
|
|
|
|
|
|
|||
1 |
|
|
|
|
|
|
|||
по 5 деталей в одній пробі
Приклад стабільно-відладженого ТП.
б) Якщо всі крапки зміщенні рівномірно вгору чи вниз – тех. процесс стійкий, але потребує переналадки для загального збільшення чи зменшення розміру.
в) Якщо існує великий роздріб крапок з виходом з поля допуску, то треба змінювати метод виготовлення. Наприклад: змінити токарну на шліфувальну операції, перевірити программу, можливо помилився наладчик.
VI. Досягаєма точність – це точність котра досягається на справному обладнанні, кваліфікованими робітниками, внеобмежений час (експереминтальне, дослідне виробництво).
Економічна точність - точність, яка досягається на справному обладнанні, робітником відповідної кваліфікації в обмежений нормою час.
VII. Якість поверхні – це сукупність характеристик поверхні: шорхності та хвилястості, фізичних, механічних та хімічних властивостей та мікроструктури поверхневого шару.
Чинники впливаючі на якість:
Матеріал деталі (Сталь20 та А20 – автоматна; завдяки сірі S та фосфору Р краще обробляється на 2 кваліт.)
Вид обробки
Геометрія РІ
Жорсткість системи ВПІД
Режим різання
ЗОР змазуюча-охолоджуюча рідина
Матеріал РІ
Режими хіміко-термічної обробки
Якість впливає на:
1) Характер посадок
- з зазором чим більший шорхність, тим більший зазор
- з натугою чим більша шорхність, тим менша натуга
2) На знос поверхонь що труться
3) На корозійностійкість
4) На межу витривалості ( межа витривалості). На деталь діє 3 види навантаження: статична-тяга, динамічна-тяга, удар тазнакоперемінна тяга.
5) На аеродинамічні властивості.
VIII. Критерії оцінки шорхності поверхні.
Згідно ГОСТ 2789-73 встановленно 6 параметрів шорхності: Ra, Rz, Rmax, Sm, S, tp.
1) Ra – середньоарифметичне відхилення профілю
де: n – кількість виміряних відхилень
уі – абсолютна відстань до середньої лінії
На l
= 25мм уі
виміряно 500 разів, тоді
2) Rz – висота нерівностей профілю по 10-ти крапкам або висота нерівностей, котра характеризуєсередню відстань між п’ятьма найвищими крапками виступів та п’ятьма найнижчими крапками впадин, котрі знаходяться в межах базової довжини, зміряну від лінії, паралельної середньої лінії.
3) Rmax – найбільша висота нерівностей профілю.
4) Sm – середнє значення кроків виступів профілю, котрі знаходяться в межах базової довжини.
5) S – середній крок місцевих виступів профілю.
6) tp – відносна опорна довжина профілю
ІХ. 1) Якісний – порівняння шорхності поверхні з еталоном. Еталони виготовляють по видам обробки.
2) Кількисний – виконують в лабораторних умовах з приладами для визначення параметру шорхності.
Х. Хвилястість – це сукупність періодично повторюючихся нерівностей у яких відстань між проміжними височинами або впадинами перевищують базову довжину L.
Хвилястість є проміжне положення між шорхністю та відхиленням форми.
Sw – крок нерівностей
Wz – висота нерівностей
Lw – Базова довжина
Відхилення, у яких:
а)
відношення
є
шорхність
б)
є
хвилястість
в)
є відхилення форми
