Модель Врума – Йєттона
Модель Віктора Врума і Філіпа Йєттона концентрує увагу на процесі прийняття рішень.
Існує п’ять стилів керівництва в залежності від міри участі підлеглих в процесі керівництва:
А.1 – керівник сам вирішує проблеми або одноособово приймає рішення;
А.2 – керівник самостійно приймає рішення на основі інформації, наданої підлеглими, роль підлеглих зводиться до збору і надання інформації;
С.1 – керівник обговорює проблему з вузькими спеціалістами, рішення приймає самостійно, не обов’язково враховує думку підлеглих;
С.2 – проблема доводиться до відома колективу, рішення приймає керівник;
G.2 – проблема обговорюється на зборах, рішення приймаються більшістю голосів.
Вибір стилю керівництва залежить від критеріїв оцінки ситуації:
значення якості рішення;
наявність у керівника досвіду чи інформації для прийняття якісного рішення;
складність проблеми;
згода підлеглих з цілями та методами роботи організації;
готовність підлеглих сприймати і виконувати рішення керівника;
мотивація виконавців;
імовірність конфлікту в організації при обговоренні проблеми та реалізації рішення.
Найбільш суттєвий внесок в вивчення проблем керівництва зробив Гаррі Юкл
. Він запропонував критерії особистих рис і поведінки успішного лідера:
1 – головна увага приділяється проблемам виробництва;
2 – увага, підтримка. Чутливість по відношенню до підлеглих;
3 – схвалення і визнання заслуг підлеглих;
4 – натхнення в роботі;
5 – адекватні винагороди за досягнення;
6 – участь працівників в прийнятті рішень;
7 – розподіл повноважень;
8 – пояснення ролей підлеглим;
9 – чітка і публічна постановка цілей;
10 – можливість навчання і підвищення кваліфікації працівників;
11 – якісна система комунікацій, доступ працівників до об’єктивної інформації;
12 – чітке і зрозуміле планування;
13 – успішне вирішення проблем;
14 – координація дій керівників і виконавців;
15 – тенденція до полегшення роботи виконавців;
16 – залучення компетентних консультантів в випадку необхідності;
17 – налагодження сприятливого мікроклімату в колективі;
18 – управління конфліктними ситуаціями;
19 – дисципліна і можливість критики.