- •Лекція № 9. Звичайні диференціальні рівняння
- •Вступ|вступ|
- •Операційне числення|обчислення|
- •Перетворення Лапласа
- •Властивості зображень
- •Зображення деяких функцій
- •Основні теореми операційного числення|обчислення|
- •Виробляюча функція|виробляє,справляє|
- •Лекція № 10. Рекурентні рівняння
- •Вступ|вступ|
- •Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| однорідного рекурентного рівняння
- •Метод рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| неоднорідного рекурентного рівняння
- •Лекція № 11. Дискретне операційне числення|обчислення|
- •Дискретне перетворення Лапласа
- •Основні теореми дискретного перетворення Лапласа
- •Дискретна інтерпретація операційного числення|обчислення| Мікусиньського
- •Теореми дискретного операційного числення|обчислення|
- •Застосування|вживання| дискретного операційного числення|обчислення|
Теореми дискретного операційного числення|обчислення|
Теоремам безперервного операційного числення|обчислення| можна поставити у відповідність теореми дискретного операційного числення|обчислення|. Приведемо декілька таких теорем.
Теорема
11.7. Якщо
– довільне комплексне число, то
(
). (11.23)
Доказ.
.
Зауваження.
Якщо
,
то
.
Теорема 11.8.
(
). (11.24)
Доказ.
Використовуючи формулу (11.20), одержимо
|отримаємо|,
далі
,
і т.д.
Теорема 11.9.
(
). (11.25)
Доказ.
.
Теорема 11.10. Якщо – довільне комплексне число, то
(
). (11.26)
Доказ.
Зауваження 11.1. Якщо , то
. (11.27)
Слідство|наслідок|: Використовуючи формули, що виражають|виказують,висловлюють| гіперболічні і тригонометричні функції через експоненціальну функцію
,
,
,
,
приходимо до наступних|слідуючих| рівнянь:
,
(11.28)
, (11.29)
,
(11.30)
, (11.31)
( ).
Зауваження 11.2. Якщо , то
,
(11.32)
, (11.33)
,
(11.34)
. (11.35)
Ці наближені формули схожі на точні формули безперервного операційного числення|обчислення|, але|та| тут замість оператора диференціювання використовується оператор віднімання, а замість одиничного|поодинокого| оператора – оператор . Формули (11.27) і (11.32) -(11.35) дозволяють використовувати дискретне операційне числення|обчислення| для чисельного вирішення завдань|задач| безперервного операційного числення|обчислення|.
Застосування|вживання| дискретного операційного числення|обчислення|
Перевагою дискретного операційного числення|обчислення| є|з'являється,являється| те, що його можна використовувати як чисельний метод, а не тільки|лише| як символьні перетворення. При цьому воно спирається|обпирається| на добре відпрацьовану технологію матричних перетворень і алгоритмів. Наприклад, можна використовувати таку популярну програму технічних обчислень|підрахунків|, як MATLAB.
Спектр можливих додатків|застосувань| достатньо|досить| широкий. Дискретне операційне числення|обчислення| можна використовувати для чисельного (або символьного) вирішення кінечно-різницевих рівнянь. Розглянемо|розгледимо| наступний|такий| приклад|зразок|. Вирішимо|розв'яжемо| різницеве (рекурентне) рівняння за нульових початкових умов
де
Для цього перейдемо до матричного представлення цього рівняння, використовуючи теорему 11.3:
,
де
.
Звідси слідує|прямує|
Таким чином
.
Чисельний метод рішення тієї ж задачі за допомогою MATLAB приведений нижче.
>> A=Q*Q;
>> SUM=NULL;
>> for k=1:100
SUM=SUM+A^k;
end
>> E=I+SUM;
>> M=E*(I-Q)*inv(I+Q);
Крім
того, дискретне операційне
числення|обчислення|
можна використовувати як чисельний
метод рішення задач безперервної
математики. Особливістю використання
операційного методу для вирішення
диференціальних рівнянь
є|з'являється,являється|
те, що одержати|отримати|
зображення невідомої функції звичайно
не дуже складно. Труднощі виникають на
етапі отримання|здобуття|
оригіналу цього зображення. У багатьох
випадках оригінал визначається
тільки|лише|
чисельно. І тут може виявитися корисним
дискретне операційне числення|обчислення|,
в якому оператор диференціювання
приблизно
замінюється матричним оператором
.
Це можливо у випадках, коли функція, що
є|з'являється,являється|
рішенням задачі, трохи змінюється при
збільшенні аргументу
на одиницю. Можна підібрати|добрати|
період дискретизації гратчастої функції
так, щоб|так
, щоб,таким образом |
ця умова виконувалася. Для утворюючій
функції
,
аргументом яких є|з'являється,являється|
добич|добуток|:
,
де
–
змінна, а
–
параметр, ця умова еквівалентно вимозі
малості|крихта,малість|
модуля параметра в порівнянні з одиницею:
.
Використовуючи розкладання функції
в
околиці крапки|точки|
в ряд|лаву,низку|
Тейлора, одержимо|отримаємо|:
.
Як
правило:
.
Таким чином, чим менше по модулю параметр,
тим менше приріст функції
.
Хоча такий підхід не може забезпечити
абсолютно точного
рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|
(як і будь-який інший чисельний метод),
проте|однак|
результат у багатьох випадках має
прийнятну|допустиму|
точність. Необхідно тільки|лише|
при переході від безперервного зображення
до матричного його
уявлення|вистави,подання,представлення|
замість одиничної|поодинокої|
матриці
використовувати матрицю
.
Нижче
даний приклад|зразок|
рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|
диференціального рівняння
за нульових початкових умов. Для
порівняння приводиться|призводиться,наводиться|
точне рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|,
одержане|отримане|
аналітичним методом.
Y=inv(S*(25*S^2+0.5*S+Q));
OutM=Y*Ve;
plot(OutM), hold on
for k=1:100
Out(k)=1- exp(-0.01*k)*(cos(0.19975*k)
+0.05*sin(0.19975*k));
end
plot(Out), hold on
Мал. 11.2
Як можна бачити, для вирішення завдання|задачі| досить набрати невелике число команд. В результаті одержимо|отримаємо| графіки функції , відповідні матричному і точному рішенню|розв'язанню,вирішенню,розв'язуванню|. Вони показані на мал. 11.2. Як можна бачити, відхилення від точного рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| ледве помітні. В даному випадку використовувалася матриця розміром =100. За мірками MATLAB це не дуже велика матриця, і результат відображається|відображується| на екрані миттєво. Ідентифікатор Ve в програмі позначає|значить| вектор .
За
допомогою дискретного операційного
числення|обчислення|
можна вирішувати|рішати|
не тільки|не
лише| звичайні
диференціальні рівняння, але і рівняння
в приватних похідних. В цьому випадку
функція-зображення є|з'являється,являється|
ірраціональною функцією
і може містити|утримувати|
члени вигляду|виду|
або
,
де
– неціле дійсне число. Для отримання|здобуття|
матриць
необхідно використовувати загальну|спільну|
біноміальну теорему з|із|
теорії аналітичних функцій.
. (11.36)
У
приватному випадку
маємо
(11.37)
Результат
розкладання (11.37) легко перевірити
множенням:
.
На мал. 11.3 показані графіки функції
,
зображенням якої є|з'являється,являється|
функція
(матричне рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|
і точне). Ці графіки одержані|отримані|
за допомогою наступної|такої|
програми MATLAB.
for k=1:100
Out(k)=1/(sqrt(3.141592654*k));
end
>> a=1;
>> Qk=I;
>> Sum=NULL;
>> for k=1:100
Qk=Qk*Q;
a=a*abs(2*k-3)/(2*k);
Sum=Sum+a*Qk;
end
>> SRS=I-Sum;
Y=inv(SRS);
>> OutM=Y*Ve;
>> plot(OutM), hold on
>> plot(Out), hold on
Мал. 11.3
На
початку цієї програми
обчислюється|обчисляється,вичисляє|
точне значення шуканої функції. Потім
знаходиться|перебуває|
матриця
і зворотна їй матриця. Ідентифікатор
SRS
відповідає
матриці
,
а ідентифікатор NULL
–
матриці з|із|
нульовими елементами.
