- •Передмова
- •Структура програми навчальної дисципліни
- •Структура курсу
- •5 Семестр (54 години)
- •Мета і завдання вивчення курсу
- •Зміст навчальної дисципліни навчальна програма курсу Змістовий модуль №1
- •Тема 1. Поняття, завдання і джерела цивільного процесу.
- •Тема 4. Сторони в цивільному процесі
- •Тема 5. Треті особи в цивільному процесі
- •Тема 6. Участь органів прокуратури в цивільному процесі
- •Тема 2. Принципи цивільного процесуального права
- •Тема 3. Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб'єкти
- •Тема 7. Участь у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким надано право захищати права і свободи інших осіб
- •Тема 8. Представництво у цивільному процесі
- •Тема 9. Цивільні процесуальні строки
- •Тема 10. Підвідомчість цивільних справ
- •Тема 11. Підсудність цивільних справ
- •Тема 12. Витрати по провадженню цивільної справи
- •Тема 13. Санкції цивільного процесуального права
- •Тема 14. Доказування і докази в цивільному процесі
- •Методичні вказівки щодо проведення семінарських занять з курсу «цивільний процес»
- •Рекомендована кількість годин - 2
- •Методичні рекомендації
- •Література до теми:
- •Рекомендована кількість годин - 2
- •Методичні рекомендації
- •Література до теми:
- •Рекомендована кількість годин - 2
- •Література до теми:
- •Рекомендована кількість годин - 2
- •Література до теми:
- •Рекомендована кількість годин - 2
- •Методичні рекомендації
- •Література до теми:
- •Рекомендована кількість годин - 2
- •Література до теми:
- •Рекомендована кількість годин – 2
- •Література до теми:
- •Рекомендована кількість годин – 2
- •Література до теми:
- •Рекомендована кількість годин - 2
- •Література до теми:
- •Завдання для проведення модульних контрольних робіт Модульна контрольна робота № 1
- •Дати визначення понять:
- •Теоретичні питання:
- •Практичне завдання
- •Дати визначення понять:
- •Теоретичні питання:
- •Практичне завдання
- •Модульна контрольна робота № 2
- •Дати визначення понять:
- •Теоретичні питання:
- •Практичне завдання
- •Дати визначення понять:
- •Теоретичні питання:
- •Практичне завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль №1
- •Тема 1. Поняття, завдання і джерела цивільного процесу.
- •Тема 2. Принципи цивільного процесуального права
- •Тема 3. Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб'єкти
- •Змістовий модуль №2
- •Тема 8. Представництво у цивільному процесі
- •Тема 9. Цивільні процесуальні строки
- •Тема 10. Підвідомчість цивільних справ
- •Тема 11. Підсудність цивільних справ
- •Тема 12. Витрати по провадженню цивільної справи
- •Тема 13. Санкції цивільного процесуального права
- •Тема 14. Доказування і докази в цивільному процесі
- •Контрольні питання до першої частини курсу «цивільний процес»
- •Список рекомендованих джерел:
- •Методичні рекомендації по написанню та захисту курсових робіт
- •Рекомендована тематика курсових робіт
- •Методи навчання
- •Методи оцінювання
- •Шкала оцінювання засвоєння навчального матеріалу
- •Критерії оцінки знань
Тема 13. Санкції цивільного процесуального права
Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права. Поняття, види і функції санкцій цивільного процесуального права.
Заходи процесуального примусу. Попередження і видалення із залу судового засідання. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом. Привід відповідача і свідка.
Відшкодування майнових збитків. Суб'єкти відповідальності, підстави і порядок відшкодування нанесених збитків.
Тема 14. Доказування і докази в цивільному процесі
Поняття і мета доказування в цивільному процесі. Поняття і роль доказів у цивільній справі
Поняття предмету доказування та його визначення щодо конкретних цивільних справ. Обставини, які не підлягають доказуванню. Обов'язок доказування.
Належність доказів і допустимість засобів доказування. Порядок збирання, забезпечення та подання доказів. Оцінка доказів. Класифікація судових доказів: прямі і побічні; первинні і похідні; усні і письмові; особисті і речові.
Види засобів доказування. Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників.
Показання свідків, процесуальний порядок їх допиту. Права і обов'язки свідків.
Письмові докази, їх види за змістом і формою та порядок витребування.
Речові докази. Порядок їх подання, зберігання та повернення.
Висновок експерта. Його процесуальні права і обов'язки. Додаткова і повторна експертизи. Забезпечення доказів.
Методичні вказівки щодо проведення семінарських занять з курсу «цивільний процес»
Семінар №1
Рекомендована кількість годин - 2
Тема Поняття, завдання і джерела цивільного процесу
Навчальна мета - у результаті вивчення теми студенти повинні усвідомити сутність поняття цивільне судочинство, цивільне процесуальне право, його предмет і метод правового регулювання; систему цивільно-процесуального права; місце цивільно-процесуального права в системі права України; співвідношення його з іншими галузями права; завдання цивільного процесу.
План
Поняття, предмет, метод і система цивільного процесуального права.
Місце цивільного процесуального права в правовій системі України.
Джерела цивільного процесуального права. Дія цивільних процесуальних норм в часі і в просторі.
Поняття цивільного судочинства (процесу) та його завдання.
Види цивільного судочинства, коротка характеристика.
Стадії цивільного процесу.
Задача 1
Між гр. Н. та гр. С., які проживають в смт. Добровеличківка Кіровоградської області, виник спір з приводу суміжного землекористування.
Які форми захисту їхніх прав можливо застосувати?
Методичні рекомендації
При розгляді першого питання студентам необхідно засвоїти, що цивільне процесуальне право — сукупність правових норм, що регулюють порядок розгляду і вирішення судом цивільних справ, тобто правосуддя в цивільних справах.
Таким чином, предметом цивільного процесуального права є суспільні відносини, що виникають у сфері цивільного судочинства, тобто цивільні процесуальні відносини. Ці відносини виникають у результаті діяльності суду, осіб, що приймають участь у процесі, органів виконання судових постанов, здійснюваної відповідно до норм цивільного процесуального права.
Метод ЦПП – це сукупність правових прийомів регулювання суспільних відносин у процесі здійснення правосуддя у цивільних справах.
Система цивільного процесуального права — сукупність цивільних процесуальних норм, що регулюють правосуддя в цивільних справах, і завдань цивільного судочинства, що забезпечують виконання, і складається із двох частин: загальної й особливої.
При розгляді другого питання студентам необхідно знати, що цивільне процесуальне право виступає складовою системи права України, воно тісно пов'язане з іншими його галузями, які взаємодіють між собою.
Зв'язок цивільного процесуального права з цивільним, сімейним, трудовим й іншими галузями матеріального права визначається необхідністю примусової реалізації норм матеріального права органами правосуддя.
Взаємозв'язок між цивільним матеріальним і процесуальним правом проявляється в нормах та інститутах цивільного права, норми якого визначають обставини, сукупність юридичних фактів, які становлять підставу позову, предмет доказування і підлягають з'ясуванню в цивільному судочинстві при розгляді конкретних справ.
Зв'язок між цивільним процесуальним і кримінальним процесуальним правом проявляється у тому, що обидві галузі права регулюють суспільні відносини, які виникають у сфері здійснення правосуддя, побудоване на одних і тих же принципах, мають єдину конституційну основу.
Найбільш близькими до цивільного процесуального права є господарське процесуальне та адміністративне процесуальне право. Основна відмінність із ними полягає у юрисдикції суду щодо розгляду та вирішення тих чи інших справ.
При розгляді третього питання з’ясуємо, що джерела цивільного процесуального права — правові акти, що містять норми даної галузі права. Види джерел залежать від форм, у яких виражається й функціонує норма цивільного процесуального права.
В найзагальнішому вигляді ієрархічну структуру нормативно-правових актів України можна подати в такий спосіб: закони й підзаконні нормативні акти.
Дія процесуальних норм у часі визначається правилом, відповідно до якого незалежно від часу порушення цивільної справи в суді при здійсненні процесуальних дій застосовується процесуальний закон, що діє на цей момент.
Закон, який встановлює нові обов'язки, що скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Дія цивільного процесуального права за колом осіб. Цивільні процесуальні норми мають обов'язкову силу для всіх громадян, державних підприємств, установ, організацій, громадських організацій і їхніх об'єднань. Цивільний процесуальний закон поширюється також на іноземців, іноземні підприємства й організації, що перебувають на території України.
Дія цивільних процесуальних норм у просторі визначає правило, відповідно до якого при розгляді цивільної справи, здійсненні окремих процесуальних дій і виконанні рішень суду діє процесуальний закон за місцем здійснення відповідної процесуальної дії.
Четверте питання необхідно розпочати з того, що цивільне судочинство — це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, який визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав та обов'язків і цивільних процесуальних дій, якими вони реалізуються їх суб'єктами — судом і учасниками процесу.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
При розгляді п’ятого питання студентам необхідно засвоїти, що законодавство про цивільне судочинство встановлює єдиний порядок розгляду цивільних справ, об'єднаних за матеріальними ознаками в три види:
позовне провадження — це вид провадження у цивільному процесі, у якому розглядається спір про право цивільне, тобто спір, який виникає з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Наявність спору про право цивільне визначає і іншу характерну рису цього провадження – участь у ньому двох сторін – позивача та відповідача. Позовне провадження є основним видом провадження, яке притаманне цивільному процесу з давніх часів.
наказне провадження – це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
При розгляді шостого питання студентам необхідно знати, що стадія цивільного процесу – це сукупність процесуальних правовідносин і дій, об’єднаних найближчою метою.
Стадіями цивільного процесу є:
а) Порушення цивільної справи в суді;
б) Підготовка цивільної справи до судового розгляду;
в) Судовий розгляд справи:
1) підготовча частина;
2) розгляд справи по суті;
3) судові дебати;
4) винесення рішення, ухвали.
г) Апеляційне провадження;
д) Виконавче провадження;
е) Касаційне провадження.
Задача №1
При розв’язуванні задачі необхідно знати, що згідно з ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України: «Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.», судами вирішуються спори щодо земельних ділянок, які саме перебувають у власності громадян (за цивільно-правовими договорами, рішеннями органів місцевого самоврядування).
Органами місцевого самоврядування «вирішуються земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах» (ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України)
Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів (ч. 4 ст. 158 Земельного кодексу України).
Якщо власники земельних ділянок або землекористувачі не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, вони можуть звернутися до суду із вимогою вирішити даний спір (ч. 5 ст. 158 Земельного кодексу України).
Крім того, згідно Ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
