56.Ринок ціних паперів
На ринку цінних паперів наявні різні учасники, функції яких визначаються завданнями їхньої діяльності і які, згідно з формами укладання угод на ринку, діляться на три групи.
1. Індивідуальні учасники — фізичні особи, які мають здатність у процесі ринкової взаємодії користуватися правами й виконувати обов’язки (громадяни даної країни, іноземці, особи без громадянства).
2. Інституційні учасники — юридичні особи, які не є органами державно-правового регулювання. Їхні основні риси такі: наявність організаційної єдності; наявність розрахункового рахунка в банку; відокремлене майно; спроможність вступати від свого імені у відносини з приводу цінних паперів. Як інститути зазвичай виступають підприємства, організації, установи, товариства, компанії, фонди, корпорації тощо.
3. Органи державно-правового регулювання — органи законодавчої, виконавчої та судової влади, а також державні, які підпорядковані законодавчій владі (Національний банк України або Фонд державного майна України).Основними суб’єктами фінансових відносин на ринку цінних паперів є емітенти, інвестори та особи, які займаються професійною посередницькою діяльністю на ринку цінних паперів.
Інструменти ринку цінних паперів - це різні форми фінансових зобов'язань (для короткострокового і довгострокового інвестування), торгівля якими здійснюється на ринку цінних паперів. Інструменти ринку цінних паперів можуть бути основними та похідні.Основні цінні папери - це цінні папери, в основі яких лежать майнові права на який-небудь актив (товар, гроші, капітал, майно, ресурси і т.д.). Основні цінні папери поділяються на первинні та вторинні.Первинні засновані на активах, до числа яких не входять самі цінні папери. Це акції, облігації, векселі, банківські сертифікати, чеки, заставні.Вторинні
Вторинні випускаються на основі первинних цінних паперів, тобто це цінні папери на самі цінні папери. Сюди відносяться варранти на цінні папери, депозитарні розписки та т.д.Проізводние фінансові інструменти
Основна стаття: Похідний фінансовий інструмент
До похідних цінних паперів відносяться ті, в основі яких лежить будь-якої цінової актив. Це можуть бути ціни товарів (зазвичай біржових товарів: зерна, м'яса, нафти, золота і т.д.), ціни основних цінних паперів (індекси акцій, облігацій), ціни валютного ринку (валютні курси), ціни кредитного ринку (процентні ставки) і т.д.
Похідні цінні папери засвідчують право чи обов'язок інвестора продати або купити певну кількість базисного активу (валюти, акцій, облігацій, золота і т.д.) в певний час або за певною ціною.
До похідних цінних паперів відносяться варранти, опціони, форварди, ф'ючерси, векселі, права.
59.Правове регулювання фінансового ринку.
Основи правового регулювання фінансового ринку в Україні |
|
|
2. Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:
Державна комісію з регулювання ринків фінансових послуг України - центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Комісія є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Державна комісію з регулювання ринків фінансових послуг з метою співпраці та координації своєї діяльності зобов'язані проводити оперативні наради не рідше одного разу в квартал або частіше на вимогу одного з керівників цих органів. За результатами зазначених нарад складаються відповідні протоколи та/або укладаються міжвідомчі угоди. Рішення, які містяться у зазначених протоколах та угодах, обов'язкові для розгляду та впровадження кожним з органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг. Державна комісію з регулювання ринків фінансових послуг є центральним органом виконавчої влади, який працює за колегіальним принципом. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг складається з Голови, заступників Голови та не менше трьох членів- директорів департаментів (далі - директори департаментів), яких призначає на посади та припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України. Антимонопольний комітет України та інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринків фінансових послуг та отримують від них інформацію у межах повноважень, визначених законом.
Основний закон - "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 р. Закон визначає правові засади державного регулювання на ринку цінних паперів, державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних. В законі вказана мета та форми державного регулювання. До форм державного регулювання належать:
Основним органом регулювання є Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР), решта здійснюють це регулювання в межах своїх повноважень. ДКЦПФР-є центральним органом виконавчої влади, який підпорядкований Президенту і підзвітний ВРУ. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку утворюється у складі Голови Комісії та шести членів Комісії. Голова Комісії, її члени призначаються та звільняються Президентом України за погодженням з Верховною Радою України. Голова та члени Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку мають право без спеціальних дозволів представляти Комісію у суді чи арбітражному суді. Термін повноважень Голови Комісії та членів Комісії - сім років. Одна й та ж особа не може бути членом Комісії більше двох термінів підряд. Звільнення Голови Комісії та членів Комісії протягом терміну повноважень може мати місце лише за власним бажанням, а також у разі вчинення злочину та у зв'язку з неможливістю виконання обов'язків за станом здоров'я. До структури Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку входять центральний апарат Комісії, 26 територіальних управлінь, які здійснюють державну політику сфері регулювання ринку цінних паперів у регіонах України. З метою координації діяльності державних органів з питань функціонування ринку цінних паперів створюється Координаційна рада. Очолює Координаційну раду Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Склад та Положення про Координаційну раду затверджує Президент України за поданням Голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Координаційна рада створена як консультативно-дорадчий орган при Президентові України. Рішення Координаційної ради, прийняті у межах її компетенції, мають рекомендаційний характер і є обов'язковими до розгляду органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями Закон встановлює також функції і уповноваження ДКЦПФР, відповідальність за порушення законодавства. Частину своїх повноважень в сфері регулювання ринку цінних паперів ДКЦПФР може делегувати саморегулівним організаціям (СРО).
Державне регулювання банківської системи здійснюється відповідно до законів України "Про Національний банк України" від 20.05.99 р.та "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. Метою регулювання банківської системи і діяльності банків є стабільність банківської системи і кредиторів банку. Функції регулювання:
|