Int main(){
int n;
cin>>n;
student*mas=new student[n];
for(int i=0;i<n;i++){
cout<<"imia"<<i+1<<' ';
cin>>mas[i].imia;
cout<<"bal"<<i+1<<' ';
cin>>mas[i].bal;
}
cout<<endl;
cout<<endl;
nat(n,mas);
cout<<endl;
system("pause");
return 0;
}
3.
Обчислити
;
де
a=16,5;
b=3,4;
x=0,61.
#include <iostream>
#include<math.h>
using namespace std;
Int main()
{
double a=16.5;
double b=3.4;
double x=0.61;
double c=(b*pow(x,2)-a)/(exp(a*x)-1);
double S=(pow(x,3)*pow(tan(pow((x+b),2)),2)+a)*c/(sqrt(x+b));
cout<<"c="<<c<<'\t'<<"S="<<S;
system("PAUSE");
return 0;
}
Завдання №4
1. Яким чином можна ввести інформацію?
Введення – виведення даних.
#include <iostream> .
За замовчуванням стандартні введення, виведення і виведення повідомлень про помилки відносяться до консолі користувача (клавіатура й екран). Це означає, що всякий раз, коли програма очікує введення зі стандартного потоку, дані повинні надходити з клавіатури, а якщо програма виводить, то на екран.
Найчастіше в С++ використовується потокове введення даних, операції якого включені до складу класів istream чи iostream. Воно може здійснюватися з визначеним у цих класах вхідним потоком std::cin чи вхідним потоком, що визначен користувачем. Для читання символів з цього потоку вказується операція витягу з потоку, що позначається за допомогою символів “ >> “. Це перевантажена операція, визначена для всіх простих типів і покажчика на char.
Формат запису оператора cin має вид:
std::cin [ >> values ];
Наприклад, для введення значень змінним х і у можна написати:
std::cin >> x >> y;
Для форматованого введення даних використовується функція scanf з заголовного файлу <stdio.h>. Функція scanf має змінне число параметрів, але як фактичні параметри вона використовує адреси змінних, а не їхні значення. При цьому перед відповідним параметром ставиться знак & — символ взяття адреси змінної. Наприклад, &x означає "адреса змінної x", а не значення, що ця змінна має в даний момент. Рядок форматів функції scanf указує, які дані очікуються на вході. Якщо функція зустрічає у форматному рядку знак %, за яким випливає знак перетворення, то вона буде пропускати на вході символи доти, поки не зустріне який – небудь непорожній символ. Таким чином функція scanf змінює значення змінних у зухвалій програмі.
Форма запису цієї функції має вигляд:
scanf ( "рядок форматних кодів", список імен змінних ); .
2.Написати шаблонну функцію, яка повертає номер строки, в якій сума її елементів максимальна. Написати програму, яка ілюструє роботу цієї функції.
#include <iostream>
#include <math.h>
#include <time.h>
using namespace std;
int Symma (int **, int, int);
Int main()
{
setlocale(0,"");
int n;
cout<<"Введите количество строк: ";
cin>>n;
int m;
cout<<"Введите количество столбцов: ";
cin>>m;
int **mas;
mas = new int *[n];
for (int i = 0 ; i < n ; i++)
mas[i] = new int [m];
for (int i = 0 ; i < n; i++)
for (int j = 0 ; j < m; j++)
{
mas[i][j] = rand()%200-100;
}
cout<<"\n Исходный массив выгляит так:\n";
for (int i = 0 ; i < n; i++)
{ for (int j = 0 ; j < m; j++)
{
cout<<mas[i][j]<<"\t";
}
cout<<endl; }
int index;
index = Symma (mas, n, m);
cout<<"\nНомер строки: "<<index;
cout<<endl;
for (int i = 0 ; i < n ; i++)
delete []mas[i];
delete []mas;
system("pause");
return 0;
}
int Symma (int **mas, int n, int m)
{
int *mas_sum;
mas_sum = new int [n];
int sum = 0;
for (int i = 0 ; i < n ; i++)
{
for (int j = 0 ; j < m; j++)
{
sum = sum + mas[i][j];
}
mas_sum [i] = sum;
}
cout<<"\nСумма элементов в строках:\n";
for (int i = 0 ; i < n ; i ++)
cout<<mas_sum[i]<<"\t";
int max = mas_sum [0];
int index = 0;
for (int i = 0 ; i < n ; i++)
{
if (max < mas_sum[i])
{
max = mas_sum[i];
index = i;
}
}
delete []mas_sum;
return (index+1);
}
3.Обчислити
;
де
x=1,82;
y=18,5;
z=-3,4
#include <iostream>
#include<math.h>
using namespace std;