8.Класиф країн

за рівнем

економічного

розвитку

1)Країни «великої вісімки» -

Країни,які найбільш

Розвинені(США,Канада,

Франція,Великобританія,

Німеччина,Італія,Росія,

Японія).

2)Економічні розвинені

(Норвегія,Португалія,

Ісландія).

3)Країни перехідної

Економіи

8П

Перехідна економіка — це особливий стан економічної системи на етапі її становлення (еволюції до зрілого врівноваженого стану) і реформування (еволюції до нової економічної системи, до нового врівноваженого стану). (Казахстан,

Білорусь,Україна).

4)Країни,що розвиваються

Кра́їни, що розвива́ються— країни, в яких дохід на душу населення низький порівняно з доходом у розвинутих країнах, таких, як Сполучені Штати, Японія, Німеччина тощо.

Наприклад:

Індія,Афганістан,

Панама,Оман,

Філіппіни.

9.Класиф країн

За рівнем розвитку

Господарства

Існують:

Постіндустріальні(коли

Переважає не виробнича

Сфера – США,Франція,

Італія);індустріальні –

Промислова країна

(Чехія,Корея,

Великобританія);

Індустріально-

Аграрні(Україна,Росія,

Китай);аграрно-

Індустріальні

(Білорусь,Молдова,

Румунія);

Аграрна(Колумбія,

Бразилія,Ангола,

Аргентина).

10.

Типологія країн

Світу

Країни поділяють:

1)за площею:

-великі(Росія,Канада,

Бразилія);середні

(Білорусь,Туркменестан,

Колумбія,Афганістан);

Маленькі(Ізраїль,

Боснія,Чорногорія);

Країни-міста-карлики

(Ватикан,Люксембург,

Андора,Монакко,).

2)За к-тю населення

-густо-заселені(Китай,

Індія);середньо

(Україна,Португалія,

Польща,Швейцарія);

Малозаселені

(Австралія,Канада,

Чилі).

3)Форми держ.устрою:

10П

-федеративні і

Унітарні.

4)за фромою

Правління:знаю

5)За географічним

Положенням:

знаю.

6)за рівнем розвитку

Господарства:

-постіндустрівльні

(переважає

Невиробнича сфера:

США,Франція,)

-індустріальна

(промислова країна:

Чехія,Корея)

-індуст.-аграрна

(знаю:Україна,

Росія,Китай)

-аграрно-індустр.

(знаю:Білорусь,

Молдова,

Румунія).

-аграрна(знаю:

Колумбія,

Бразилія,Ангола,

Аргентина.)

За рівнем економ.

Розвитку:

1)Країни «великої вісімки» -

Країни,які найбільш

Розвинені(США,Канада

Франція,Великобританія,Німеччина,Італія,

Росія,Японія).

2)Економічні розвинені

(Норвегія,Португалія,

Ісландія).

3)Країни перехідної

Економіи

Перехідна економіка — це особливий стан економічної системи на етапі її становлення (еволюції до зрілого врівноваженого стану) і реформування (еволюції до нової економічної системи, до нового врівноваженого стану). (Казахстан,

Білорусь,Україна).

4)Країни,що розвиваються

Кра́їни, що розвива́ються— країни, в яких дохід на душу населення низький порівняно з доходом у розвинутих країнах, таких, як Сполучені Штати, Японія, Німеччина тощо.

Наприклад:

Індія,Афганістан,

Панама,Оман,

Філіппіни.

За типом відтв.

Населення:1,2.

11.

Міжнародні

організації.Їх

класифікація

Міжнародна (міждержавна) організація— де об'єднання держав, створене на основі міжнародного

договору для

виконання певних цілей, що має

систему постійно

діючих органів, які володіють

міжнародною правосуб'єктністю,

й засноване

відповідно до міжнародного

права.

Міжнародні

організації

поділяються на:

1. Універсальні (всесвітні) ММУО (ООН, Ліга Націй).

2. Спеціалізовані установи ООН. До них належать: Міжнародна організація праці (МОП), Міжнародний союз електрозв'язку (МСЕ), Всесвітній поштовий союз (ВПС), Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ) та ін.

3. Регіональні ММУО, серед яких:

Регіональні економічні ММУО: Організація європейського економічного співробітництва (ОЄЕС, 1947 p.), Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС), Європейське економічне співтовариство ("Спільний ринок"), Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) та ін.;

Регіональні військово-політичні ММУО: Організація

11П

Північноатлантичного договору (НАТО), Союз

Таїланду, Філіппін і Пакистану (СЕАТО) та ін.;

Регіональні економічно-політичні ММУО: Організація американських держав (ОАД), Ліга арабських держав (ЛАД), Організація африканської єдності (ОАЄ), Організація центральноамериканських держав (ОЦАД), Центральноамериканський спільний ринок (ЦАСР).

За характером повноважень:

міждержавні організації, основне завдання яких полягає у забезпеченні співробітництва держав-членів;

організації наднаціонального характеру, органи яких одержують від держав-членів деякі суверенні повноваження. Зокрема, з визначених питань вони можуть приймати рішення, що прямо зобов'язують фізичних і юридичних осіб держав-членів (Європейський Союз, деякі спеціалізовані установи ООН (MCE, МОЦА), рішення яких, по суті, є обов'язковими для держав-членів. В іншому випадку втрачається сенс діяльності цих організацій.

12.

Характеристика ООН

Початок обговорення та розробки проблеми загальної організації праці та безпеки поклали Атлантична партія, підписана Президентом США Ф. Д. Рузвельтом і прем'єр-міністром Великобританії Гергель 14 серпня 1941р., І Декларація уряду СРСР на Міжспілкової конференції в Лондоні 24 вересня 1941р., В якій у перший була сформульована надзвичайно важливе

12П

завдання, яке стояло перед миролюбними державами, а саме

"визначити шляхи і засоби для організації міжнародних відносин і післявоєнного устрою світу".

Першим міжурядовим документом, прийнятим в роки Другої світової війни, в якому висувалася ідея створення нової міжнародної організації безпеки, була Декларація Уряду Радянського Союзу і Уряд Польської Республіки про дружбу і взаємодопомогу, підписана в Москві 4 грудня 1941р. У ньому вказувалося, що забезпечення може міцного і справедливого світі може бути досягнуто лише новою організацією міжнародних відносин, заснованої не об'єднанням демократичних країн в міцний союз. При створенні такої організації вирішальним моментом має бути "повага до міжнародного права, підтриманому колективної збройною силою всіх Союзних держав".

1 січня 1942р. У Вашингтоні була підписана Декларація Об'єднаних Нації 26 держав - учасниць антигітлерівської коаліції, в тому числі СРСР, про спільні зусилля в боротьбі з гітлерівською Німеччиною, фашисткою Італією і мілітаристською Японією. Пізніше назва "об'єднані нації" було запропоновано для нової організації Президентом США Р.Д. Рузвельтом і було офіційно використано для Статуту ООН.

За пропозицією уряду США в серпні - вересень 1944 в Думбартон-Оксі, на околиці Вашингтона, відбулася конференція чотирьох держав - СРСР, Великобританії, США та Китаю, на якій був підписаний узгоджений текст підсумкового документа: "Пропозиція щодо створення Загальної міжнародної

12П

організації безпеки". Ці 1пропозиції послужили

основою для вироблення Статуту ООН.

У ході роботи Конференції в Сан-Франциско 25 квітня 1945р. Був підготовлений текст Статуту ООН, який був підписаний 26 червня 1945р. З дня вступу в силу Статуту ООН 24 жовтня 1945р., Коли на зберігання Уряду США була здана остання 29-а ратифікаційна грамота СРСР, офіційно відраховується початок існування ООН. За рішенням Генеральної Асамблеї, прийнятому в 1947р. День вступу в силу Статуту ООН був офіційно оголошений "Днем Об'єднаних Націй", який урочисто відзначається щорічно в країнах - членах ООН.

Статут ООН втілює в собі демократичні ідеали, що знаходить своє вираження, зокрема, в тому, що він стверджує віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особистості, у рівноправність чоловіків і жінок, закріплює рівність великих і малих народів.

Статут ООН встановлює в якості своїх основних цілей підтримання міжнародного миру і безпеки, залагодження мирними засобами, у згоді з принципами справедливості і

12

міжнародного права, міжнародних суперечок і ситуацій. Він визначає, що ООН заснована на принципі суверенної рівності всіх її членів, що всі члени сумлінно виконують зобов'язання за Статутом, щоб забезпечити їм усім в сукупності права і переваги, що випливають із членства в Організації, що всі члени повинні вирішувати шляхом і утримуватися від загрози силою або її застосування і що ООН має права на втручання у справи, по суті входять у внутрішню компетенцію будь-якої держави (ст.2). У Статуті

12П

ООН підкреслюється відкритий характер Організації, членами якої можуть бути всі миролюбні держави (ст.4).

Зазначені та інші демократичні положення, принципи та ідеали Статуту ООН ще далеко не повністю реалізовані, не втратили своєї актуальності і значущості та їх впровадження в практику міжнародного життя є однією з нагальних завдань, що стоять перед ООН в XXIв.

Загальна характеристика структур і діяльності головних органів ООН.

Головним органом ООН є Генеральна асамблея, рада Безпеки, Економічна Соціальна Рада (ЕКОСОР), Рада з Опіки, Секретаріат і Міжнародний Суд.