Інтелектуальні (нематеріальні) продукти

Так можна оцінити витрати на виробництво матеріальних продуктів. Але існують так звані матеріальні продукти.

Також існують інтелектуальні (нематеріальні) продукти, так звані ноу-хау. Це патенти, товарні знаки, прогресивні технології, об’єкти авторського права (винаходи, інформаційні продукти тощо).

Упровадження інтелектуальних продуктів має не абияке значення для підприємства. Адже практично інтелектуальний продукт (ІП) дозволяє монополізувати ринок нової продукції або технологію виробництва продукції. Інакше кажучи, підприємство може стата монополістом, якщо не з’явиться більш ефективне технічне рішення з виробництва даної продукції.

Необхідно розрізняти два різновиди ІП:

1. спрямовані на виробництво на даному ринку нового товару або послуги. Такі ІП дозволяють виробникові монопольно встановлювати ціну, а значить, і власний прибуток, одержуваний від реалізації;

2. спрямовані на зниження видатків (витрат). Такі винаходи дозволяють виробникові монопольно зменшувати ціну, не зменшуючи власного прибутку в межах тієї економії, що є наслідком використання ноу-хау. Слід зазначити, що при зменшенні ціни можливе багаторазове збільшення обсягу продажу і, як наслідок, прибутку.

Ринкові ціни

В умовах ринкової економіки формуються вільні ринкові ціни на товари й послуги. Вільні ринкові ціни не підлягають втручанню державних органів, формуються під впливом ринку, законів попиту та пропозиції й мають назву рівноважних цін, тобто таких цін, при яких обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції товарів на ринку. Перехід від фіксованих державних цін до вільних, ринкових цін називають лібералізацією цін.

В ідеалі ринкові ціни мають складатися в процесі вільного торгу між покупцями й продавцями. Але реально не вдається уникнути впливу на процес установлення ринкових цін низки факторів психологічної природи, пов’язаних із поведінкою, інтересами покупців і продавців. Вільні ціни встановлюються за погодженням сторін (продавця і покупця). При їхньому визначенні враховуються ступінь новизни товару, його корисність , якість, кон'юктура ринку. При цьому фактичний розмір прибутку залежить від рівня узгодженої ціни. Вільні ціни фіксуються в протоколах узгодження цін або в договорах на поставку товару. Вони можуть бути переглянуті за узгодженням сторін залежно від зміни цін на сировину, матеріали та інших факторів, що впливають на формування витрат.

Отже, Економічна система – це сукупність усіх економічних процесів, що відбуваються в суспільстві на основі сформованих у ньому відносин власності господарського механізму. Розрізняють такі економічні системи: традиційна, ринкова, команда (або централізована), змішана. У кожній системі існують свої національні моделі організації господарства, тому що всі країни мають свою історію, відрізняються рівнем економічного розвитку, соціальними й національними умовами. Кожна економічна система по-своєму відповідає на три основних питання економіки: що виробляти? як виробляти? для кого виробляти?. У будь-якій економічній системі виробництво здійснюється з використанням засобів виробництва.

Засоби виробництва – це сукупність засобів і предметів праці, які використовують люди в процесі виробництва матеріальних благ і послуг. Предмети праці – це частина засобів виробництва, на яку спрямована праця людини. Предмети праці або дані природою, або є продуктами праці. Засоби праці – це сукупність засобів виробництва, за допомогою яких люди впливають на предмети праці, видозмінюючи їх згідно зі своїми цілями й потребами.

Продуктивність праці – це показник ефективності використання ресурсів праці.

Норма часу – це час, установлений на виготовлення одиниці продукції або виконання певного обсягу роботи одним робітником чи групою робітників відповідної кваліфікації в певних організаційно-технічних умовах.

Норма виробітку – це кількість операцій,виробів, яка має бути виконана або виготовлена за одиницю часу (годину, зміну тощо) у певних умовах одним робітником чи групою робітників відповідної кваліфікації.

Прибуток – це економічна категорія, що характеризує основний фінансовий результат, досягнутий підприємством за звітний період.

Рентабельність показує відсоток прибутку, отриманий за одиниці витраченого капіталу.

Собівартість – це всі видатки (витрати), затрачені підприємством на виробництво й реалізацію (продаж) продукції або послуги.

Вільні ринкові ціни звільнені від втручання державних органів, формуються під впливом ринку.